ПОДАТКОВИЙ ЗАКОН УХВАЛЕНО. АЛЕ В ЯКОМУ ВИГЛЯДІ?

Це загадка. Так, у четвер парламентарії майже конституційною більшістю голосів висловилися за підтримку у другому читанні і в цілому закону про внесення змін до законів із питань оподаткування у зв’язку з прийняттям держбюджету на 2004 рік (більш відомого під своїм № 4000-1). Та оскільки голосували відразу по трьох порівняльних таблицях (останню з яких було роздано приблизно за годину до ухвалення рішення), а в таблицях поправки робилися до ще не затверджених поправок, до того ж «головний податківець» ВР Сергій Терьохін уже під час сесійного засідання просив допомоги в юридичного управління парламенту, щоб точніше сформулювати одне з положень, — сказати, що конкретно ухвалили, поки що дуже складно. Дочекаймося опублікування вже підписаного Президентом документа в пресі...

Проте деякі законодавчі моменти нам видалися досить цікавими. Так одразу й не пригадаєш, чи було колись у новітній історії України, щоб податковим законом змінювали норми... діючого держбюджету. На наш погляд, подія небачена. Прямий наслідок вад при ухваленні головного фінансового кошторису країни на 2004-й — дійства, безпрецедентного за непрофесіоналізмом і неповагою до Бюджетного кодексу та Регламенту ВР.

Нині зміни внесено відразу до чотирьох статей держбюджету-04 — 12-ї (реструктуризація простроченої бюджетної заборгованості з ПДВ), 71-ї (заборона розрахунків у негрошовій формі), 80-ї (призупинення держбюджетним законом дії окремих статей інших законів), 83-ї (порядок сплати податку на прибуток). Імовірно, це — лише початок, і від поганого смаку широко розрекламованої ягідки спільної бюджетної творчості парламентської більшості та коаліційного уряду не раз іще скривиться вся країна...

Законом № 4000-1 парламентарії усунули тільки деякі з найкричущіших проблем вітчизняного законодавства, створених їхніми ж руками. Ніхто нікого, наскільки пам’ятаємо, не змушував у травні 2003-го легкодумно, без обговорення ухвалювати архіважливий закон про податок на доходи фізичних осіб. Ухвалили. І ось лише тепер, у лютому 2004-го, вдалося скасувати, м’яко кажучи, дивну норму, що велить оподатковувати за ставкою 13% усе вирощене в садибах селян і в особистих підсобних господарствах. Відтепер не підлягають оподаткуванню всі доходи від продажу сільгосппродукції, вирощеної в особистих господарствах площею не більше 2 га, на присадибних ділянках (не більше 0,25 га — у селах, 0,15 га — у селищах та 0,10 га — у містах), а також на садових і гаражних ділянках певної площі. Як нараховуватимуться суми податків, якщо ділянка виявилася «переростком» — скажімо, присадибна (у місті) площею 0,15 га, — про це краще не думати, не поклавши під язик валідолу...

До речі, до відома бухгалтерів, які поспішали скористатися перевагами нової 13-відсоткової ставки на доходи фізосіб: рано зраділи! Відповідно до внесених у законодавство змін, доходи платника податків, нараховані за результатами податкових періодів до 1 січня 2004 року, оподатковуються за ставками, які діяли до зазначеної дати, незалежно від часу фактичної виплати цих доходів.

Зате в питаннях урегулювання відносин між платниками єдиного (фіксованого) податку і Пенсійним фондом знову начебто зажевріла надія. У законі № 4000-1 записано, що через набрання чинності з 1 січня ц.р. законом про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування Кабмін має «у місячний термін підготувати проект закону, що передбачає зниження ставок єдиного та фіксованого податків з метою компенсації додаткових втрат суб’єктів підприємницької діяльності — платників єдиного та фіксованого податків, пов’язаних зі сплатою страхових внесків до Пенсійного фонду України».

Як усе буде насправді — сказати дуже важко. Ще складніше передбачити, коли саме це відбудеться, — уряд чомусь не без пієтету ставиться до встановлених законодавцем термінів. Проте позиція парламентаріїв, на наш погляд, однозначна: підприємець не повинен робити внесків до Пенсійного фонду двічі — цільовим платежем до ПФ і в складі єдиного (фіксованого) податку.

Ось поки що й усі з позитивних податкових новин. Про негатив — якщо він у законі № 4000-1 є — у нас іще буде можливість поговорити. Чує серце — таки є. Недарма ж останнім часом і депутати, й уряд уникають постатейного обговорення у ВР найважливіших для економіки країни документів...