Паралельний світ Дениса Шмигаля

Я віддав фондовому ринку понад двадцять років. Був головою правління найбільшої біржі ПФТС і генеральним директором одного з найбільших інвестиційних банків — «Трійка Діалог». Застав злети та падіння фондового ринку. Так, хоч як дивно, були й злети. Застав відхід у небуття старих і появу нових бірж. Бачив реєстраторів, створення й потім реформу депозитарної системи.

Так, були помилки ы держави, і ринку. І я схильний більше нарікати саме на професійних учасників. Вони завжди розглядали ринок лише як спосіб заробити, не розуміючи однієї простої речі: якщо ви хочете бути цікавим державі, то маєте показати важливість цього ринку для економіки країни як інструменту залучення ресурсів у реальний сектор. Натомість усі чудово заробляли спочатку на скупках, потім на спекуляціях і схематозах, не роблячи нічого для суспільного блага. Власний інтерес був єдиним двигуном. Але просити допомоги держави виключно для просування власного інтересу безперспективно.

Та зараз не про це. Нині важливо зафіксувати один незаперечний факт: фондовий ринок існує й існує вже давно. Поганий чи хороший, але існує. Навіщо говорити про очевидне, запитаєте ви? Відповідь проста. На чолі уряду постала абсолютно не компетентна у питаннях фондового ринку людина. Можливо, вона й не має бути компетентною. Але вона зібрала навколо себе таку саму некомпетентну команду. І тепер вони створюють фондовий ринок і інфраструктуру.

Панове! Хочу вам, як тому Вію, відкрити очі: фондовий ринок є, біржі є, центральний депозитарій є, розрахунково-кліринговий центр є. І рівень технологічного розвитку інфраструктури нині набагато вищий, ніж рівень розвитку самого фондового ринку. Оскільки ліквідність і обсяги тільки в другу чергу залежать від інфраструктури. Ключовою ж є наявність інструментів на ринку й попиту на них. Хоч як дивно, можливо, одним із найбільш ліквідних був ринок часів реєстраторів, без клірингу, без DVP, зате з купою папірців і поїздками до районних центрів.

Від того, що буде створено чергову біржу та щось там нове клірингове, не зміниться нічого, від слова взагалі. Якщо державі потрібний ефективний фондовий ринок для залучення ресурсів в економіку, то розпочинати треба не з біржі. Починати треба з бізнес-моделі, з аналізу того, які інструменти матимуть попит у масового внутрішнього інвестора, бо головне завдання — дістати з-під матраців українців мільярди доларів, які зараз там лежать. Визначивши інструменти, можна думати, чи треба щось змінювати, повторюю — змінювати, а не створювати з нуля, в інфраструктурі. І, вважаю, цими інструментами будуть не акції, а основних змін потребує зовсім не клірингова частина.

depositphotos/SergeyNivens

Шановне USAID! Ви вже фінансували створення біржі ПФТС і депозитарію МФС (суть нині — Розрахунковий центр). Вам не набридло рухатися колом, створюючи щось знову? До речі, NEXT — це назва однієї з версій торговельної системи ПФТС. Хочете реально допомогти? Створіть бізнес-модель, визначте затребувані інструменти. Дайте грошей ЦД і РЦ на те, що їм реально треба, а не на консультації західних фахівців. Ми вже дорослі. Англійською читаємо. Гугл є. Шановні західні донори, перестаньте витрачати гроші європейських і американських платників податків на те, що нікому не потрібно, і казати, що ви допомагаєте Україні. Розпочніть допомагати там, де реально потрібна допомога.

Шановна Комісіє з цінних паперів! Розумію, не в нашій традиції суперечити Великому Босу, але, вибачте, навіщо ви тоді? Поясніть, що ринок є, інфраструктура є. Якщо допомога ринку від держави та донорів і потрібна, то точно не в створенні.

На вас скинули непідйомний з вашими ресурсами шматок роботи — товарні ринки. Розширення штату, збільшення зарплат — ось де вам потрібна допомога. Я працював у КМУ. Таких смішних зарплат, як у Комісії, я не бачив ніде. За таке не працюють або, вибачте, заробляють собі на життя іншими способами. І так, ви не компетентні як інституція у товарних ринках. І саме тут вам потрібна допомога. Знайдіть у собі сили й скажіть про це. Не думаю, що Шмигаль маразматик, він просто не відає, що творить, а правди йому ніхто не доносить.

Шановний ринку! Станьте нарешті ринком із єдиним голосом. Перестаньте, як кажуть в Одесі, терти кожен за свій інтерес. Перестаньте бути хоробрими під ковдрою. Допоки ви терпітимете, вас просто з’їдять. З’їсть той самий товарний ринок, тому що там є й інструменти, і потужні учасники. А ви станете просто гарною пам'яттю про минуле.

Коротко про дві речі.

Іноземний інвестор. Жодних варіантів, крім фінансового центру, не існує. І це не та пародія, яку вже прийняли. Без англійського права не буде нічого. Проблема іноземних інвестицій в Україні — це не проблема законів, податків або навіть війни. Це проблема судової системи. Не знаю, чи можна вирішити цю проблему взагалі. І вже точно не за десять і навіть не за двадцять років.

Пенсійна реформа. Розумію, що мене зненавидить половина ринку. Розумію, що ви захочете заробити. Але. Інструментів у країні немає. Надійних інституцій немає. Навіть пенсійний фонд НБУ свого часу примудрилися розкрасти. На секундочку — НБУ! І натовпи банківських вкладників перед НБУ виглядатимуть дитячим белькотом на галявині порівняно з тим, що буде на вулиці Московській. Я не кажу «ні» накопичувальній системі. Але не знаю при цьому, як у нашій країні не допустити чергового запрограмованого кидка.

Переконаний, цей текст прочитають ринок і Комісія. Сподіваюся, його прочитають донори. Хочу вірити, що хтось нормальний з оточення Шмигаля донесе прем'єру його смисл. І конячка вирветься з кола: на фондовому ринку почнуть робити те, що мають, а не те, що комусь раптом захотілося.

Більше статей Ігоря Селецького читайте за посиланням.