Паличка-стукалочка

В умовах можливого погіршення світової кон’юнктури підтримка орієнтованих на зовнішні ринки галузей набуває критичного значення для забезпечення макроекономічної й фінансової стабільності. Дефіцит торгівлі товарами в Україні за січень-серпень поточного року становив 7,8 млрд. дол. (за весь минулий рік - близько 8,4 млрд. дол.). Як наслідок, від’ємне сальдо рахунку поточних операцій досягло за вісім місяців 4,5 млрд. дол. (за весь 2010-й на третину менше - 3 млрд. дол.).

Згідно з даними Національ­ного банку, озвученими минулого тижня керівником групи радників голови НБУ Валерієм Литвицьким, у серпні темпи зростання експорту товарів збільшилися майже в півтора разу (з 26,4 до 35,8%). Однак при цьому через збільшення поставок продукції машинобудування помітно прискорився приріст імпорту (з 26,3 до 33,5%).

Як випереджальні темпи зростання експортних поставок, так і поступове поліпшення структури імпортних - це обнадійливі сигнали. Однак через непросту і тривожну ситуацію на світових ринках не можна
скидати з рахунків і очевидні зовнішньоекономічні ризики.

Профіцит платіжного балансу в розмірі 2,1 млрд. дол., сформований завдяки припливу за фінансовим рахунком за вісім місяців, поки що дає можливість забезпечувати стабільність валютного курсу в нинішніх умовах. Однак формування додаткового буферу безпеки вочевидь не завадило б.

На думку В.Литвицького, для поліпшення стану торговельного балансу слід збільшувати обсяги експорту продукції машинобудування, хімічної та харчової промисловості, підтримувати «у тонусі» металургійний експорт, «шукати способи безпечного нарощування» агроекспорту.

Для розморожування експорту зернових уряд цього тижня обіцяв, що з 1 січня 2012 року буде відновлено відшкодування ПДВ зернотрейдерам (незабаром мають розробити відповідний законопроект). Але навряд чи цей захід зможе стати стовідсотковою гарантією від усіх зовнішньо­торговельних ризиків (до речі, експортери зерна більш ефективним рішенням у нинішніх умовах називають скасування експортних мит). Тим більше з урахуванням можливого падіння попиту за кордоном на український метал, хімічну продукцію, машини через охолодження світової економіки.

Одним із пріоритетних варіантів балансування зовнішньоторговельного сальдо уряд оголосив розвиток імпортозамісних виробництв. Однак вирішення цього завдання пов’язане з очевидними непростими викликами та має бути спрямоване швидше на середньострокову перспективу. «Будь-яке імпортозаміщення матиме локальний характер, ці товари не будуть конкурентоспроможними на російському, казахському, іранському ринках, не кажучи вже про Західну Європу. Це будуть неефективно вкладені інвестиції - державні або приватні. Нам треба виробляти і продавати те, що ми робимо краще за всіх у світі або регіоні. Нам потрібно не відгороджуватися від світу, а інтегруватися в нього», - зазначає радник президента України, член ради НБУ Роман Шпек.

Особливо важливою в нинішніх умовах стає можливість одержання експортними галузями якісної фінансової підтримки з боку банків. Причому кредитні ресурси можуть не тільки виконувати функцію «підживлення» для вирішення невідкладних завдань, продиктованих нинішньою кон’юнктурою міжнародних ринків, а й виступити навіть у сьогоднішніх непростих умовах у ролі каталізатора активності експортерів (для нарощування обсягів виробництва та пошуку нових ринків збуту, виробництва нової продукції тощо).

Експерти вважають, що шлях до зменшення залежності вітчизняної економіки від волатильності у світовій може бути прокладений через поступове збільшення випуску продукції з вищою доданою вартістю. Однак для цього українським підприємствам необхідна модернізація і довгострокові інвестиції.

Як показує практика, одним із важливих джерел таких довгих ресурсів для банківського і корпоративного секторів України можуть бути кошти міжнародних фінансових організацій. Так, структури групи Світового банку і Європейський банк реконструкції та розвитку досить активно співпрацюють з тими українськими контрагентами, які відповідають їхнім критеріям якості.

Цього тижня Міжнародний банк реконструкції і розвитку (входить у групу Світового банку) і Укрексімбанк підписали угоду про додаткове фінансування в рамках Другого проекту розвитку експорту (ПРЕ-2). Укра­їнсь­кий держбанк одержить від МБРР 150 млн. дол. під державні гарантії на 30 років для підтримки вітчизняних експортерів.

Зазначене фінансування доповнить наявну кредитну лінію в рамках ПРЕ-2 і забезпечить розвиток діяльності існуючого проекту. За рахунок отриманих коштів Укрексімбанк надаватиме середньо- і довгострокові кредити на фінансування обігового капіталу й інвестиційних проектів, спрямованих на розвиток експортного потенціалу українських підприємств, у тому числі й через українські комерційні банки. Кінцевих позичальників і банки - учасників проекту відбиратимуть за погодженими спільно зі Світовим банком критеріями прийнятності.

Як зазначив голова правління Укрексімбанку Микола Удо­ви­ченко, «фінансування в рамках цієї лінії означає, що Україна йде шляхом створення доданої вартості». «Виробництво продукції з високою доданою вартістю дає змогу захистити наш експорт від значних кон’юнктурних коливань. Зазвичай такі підприємства більш живучі. Вони є авангардами розвитку економіки будь-якої країни», - наголосив банкір.

За словами директора Світо­во­го банку в Україні, Білорусі і Молдові Мартіна Райзера, у разі успішного освоєння Укрексім­бан­ком 150 млн. дол. протягом найближчих кількох років можна буде порушувати питання про подальше збільшення обсягів фінансування з боку Світового банку.

«Ми очікуємо, що ці кошти використовуватимуть саме ті підприємства, які збільшать обсяги виробництва доданої вартості в країні. Ресурси, які раніше надавалися позичальникам за відповідною програмою, спрямовувалися на вдосконалення логістики, підвищення ефективності або імпорт нового обладнання, виробництво нових продуктів», - поінформував М.Райзер. «Цей проект я вважаю дуже актуальним для України. У нас дуже хороший досвід роботи з Укрексім­банком. Ми вельми сподіваємося на те, що ситуація в Україні залишиться стабільною, і кожен з клієнтів «Укрексіму» зможе спати спокійно завдяки цій кредитній лінії», -зазначив представник МФО.

Крім того, М.Райзер повідомив, що Світовий банк готує нову стратегію роботи в Україні, яка передбачає 500-600 млн. дол. фінансування на рік. Мож­ли­вість його збільшення залежатиме від «прогресу економічних реформ». «Бажано мати більше можливостей фінансування, але наші кошти обмежені, а попит дуже високий у всіх країнах світу. Тому українській стороні варто показати нам, що наші проекти мають хороший результат», - констатував представник Світо­вого банку.

Директор Інституту економіки та прогнозування НАН Украї­ни Валерій Геєць неодноразово зазначав, що збільшення розриву між цінами на валюту і цінами на ринку може призвести до втрати цінової конкурентоспроможності української економіки і до формування умов для подальшого збільшення імпорту. За таких умов, мабуть, говорити про нейтралізацію за рахунок нарощування експорту буде складно.

Безумовно, активізація продуктивного кредитування експортерів не здатна оперативно вирішити всіх нинішніх проблем дефіциту рахунку поточних операцій. Однак вона може стати запорукою того, що девальваційний цикл розвитку економіки (девальвація - відновлення попиту на імпорт за відсутності імпортозамісних виробництв - інф­ляція через подорожчання енергоресурсів при стабільному курсі - втрата цінової конку­рен­то­спроможності - девальвація) згодом усе ж таки буде перерваний або принаймні його негативні наслідки розтягнуться в часі.