Нацбанк хоче припинити практику людожерських відсотків за споживчими кредитами: розроблено законопроєкт

Національний банк України пропонує внести зміни до закону "Про споживче кредитування" та встановити граничні розміри ставок за кредитами. Про це повідомляється на сайті НБУ.

Як наголошують в Нацбанку, фінансові компанії, що займаються мікрокредитуванням, свідомо обирають бізнес-модель надання своїх послуг вразливим верствам населення, які часто не усвідомлюють наслідків своїх дій.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Як оформити мікрокредит із найменшими ризиками - поради Мінюсту

"По суті, фінансові компанії пропонують «миттєве рішення» фінансових проблем малозабезпеченим громадянам, особам без постійного прибутку, студентам тощо. Основним каналом продажу таких споживчих кредитів є дистанційні канали, тобто онлайн-кредитування за лічені хвилини, доступне 24/7. Це тільки посилює проблему. Водночас, оскільки оцінка кредитоспроможності позичальників практично не здійснюється, ставка за такими кредитами в середньому сягає 1 500% річних", - йдеться в повідомленні.

Саме тому Національний банк пропонує унести зміни до Закону України «Про споживче кредитування». Зокрема, пропонується:

- встановити граничні розміри процентних ставок

"Це усталена практика органів регулювання в країнах ЄС, Великій Британії та США. Максимальний розмір реальної денної процентної ставки, тобто загальних витрат за споживчим кредитом, виражених у процентах за день користування кредитом від загального розміру виданого кредиту, не повинен перевищувати суму з розрахунку 0,8% у день. Сьогодні це значення для мікрокредитів становить у середньому 2,5%", - констатує регулятора.

- зменшити надмірне боргове навантаження на одного споживача

"Для цього пропонується надати Національному банку право встановлювати мінімальні вимоги до процесу перевірки кредитоспроможності позичальника. Оскільки на сьогодні окремі фінансові компанії не мають подібних вимог, оцінка кредитоспроможності позичальника практично не здійснюється. Водночас сам кредитор свідомо обирає бізнес-модель, за якої сумлінний позичальник сплачує захмарні відсотки не лише за себе, а й за тих, хто не виконує свої зобов’язання", - коментує Нацбанк.

- запровадити додаткові штрафні санкції за порушення встановлених вимог, "оскільки правила без відповідальності за їх порушення зазвичай не діють".

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Колектори й мікрофінансові організації - основні замовники послуг приватних виконавців

«Відколи Національний банк став регулятором фінансових компаній, що надають споживчі кредити населенню, дуже часто звучало два питання – чому ці кредити такі дорогі, а поведінка кредиторів настільки нецивілізована? Питання етичної поведінки під час врегулювання простроченої заборгованості вже вирішено. А от кредити під понад 1 500% річних – вкрай нездорова практика. Вона ототожнює послугу споживчого кредиту з «борговим ярмом» та підкреслює невідповідність законодавства України кращим міжнародним практикам, у тому числі країн ЄС, до спільноти яких ми прагнемо приєднатися. Таку невідповідність потрібно прибирати – і бажано якнайшвидше. І ми це зробимо», – прокоментував  голова Національного банку Андрій Пишний.

У Нацбанку також розповіли цікаві подробиці, яким чином людям видаються кредити з подібними дикими відсотками. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Банки вирахували, що українці активніше підуть до них за кредитами вже в другому кварталі

"Аналіз звернень громадян та інформації, отриманої під час здійснення нагляду, свідчить, що переважна більшість договорів на отримання так званих «швидких онлайн-позик» укладаються вночі з метою зробити ставку в онлайн-казино", - йдеться в повідомленні.

Нагадаємо, у 28% проаналізованих випадків мікрокредитів, виданих в Україні, було виявлено розбіжності в договорі з усною інформацією, що була надана консультантами. Найчастіше співробітники мікрофінансових організацій розповідали про відсутність санкцій за прострочення, хоча договір їх містив, приховували номінальну процентну ставку або реальну річну ставку. 

Чи підвищувало це платоспроможність клієнта, який уже й так у матеріальній скруті? Навряд. Читайте про це у статті Юлії Самаєвої - "Мікрокредити і макрокидалово".