Квітень пишемо — липень на думці?

Даремно бив себе в груди спікер Арсеній Яценюк, клятвено обіцяючи напередодні Нового року: «Першого березня ми з вами (депутатами. — Н.Б.) розглядатимемо вже державний бюджет у новій редакції». Хоч би що у країні сталося. Мовляв, він, Арсеній Петрович, за цим простежить.

На жаль, до 1 березня нового варіанта бюджету не було. Не буде й до 31-го. Більш того, з огляду на слабкість та інерційність української державної машини, неважко припустити, що не ухвалять документ ні в квітні, ні в травні. Можливо, влітку? Але теж не факт.

Повідомляючи про прохання Кабміну подовжити термін подачі до Верховної Ради проекту бюджетних змін до 21 квіт­ня, голова профільного комітету ВР Микола Деркач начебто знайшов об’єк­тивну причину для позитивної відповіді. За його словами, заковика в тому, що Конституційний суд ще й досі не прийняв рішення за поданням 101 депутата про неконституційність чинного, грудневого варіанта бюджету. Проте, на думку окремих експертів, ця причина хоча й важлива, проте на головну не тягне.

Головна пов’язана зі словами «газ», «Нафтогаз», «Росія». Нині ніхто не може сказати точно, що буде й чим «серце заспокоїться» у такій вразливій для економіки країни сфері. І, відповідно, від яких базових цифр танцювати, складаючи новий варіант бюджету. Тож, мабуть, це правильно — почекати, аби не довелося «танцювати» спочатку.

Третій аспект проблеми ми назвали б політико-психологічним. Парламент працює лише другий день. І навряд чи хтось ризикне його відразу ж випробовувати таким конфліктогенним документом, як бюджет. А конфліктів не уникнути, це очевидно. Досить повернутися до стенограми засідання 28 грудня минулого року й освіжити в пам’яті обіцянки, які без жодних розрахунків, механічно приймалися до виконання заради великої, як тоді здавалося, справи прийняття головного фінансового кошторису країни до нового року.

Передноворічна бюджетна ейфорія минула. Тепер справа за малим, але практично нереальним — досягненням балансу між доходами та витратами 2008 року. І затяті суперечки з усілякими лобістами.

За великим рахунком, різниці немає — ухвалять зміни до бюджету на місяць раніше чи пізніше. Треба тільки пам’ятати: нігілізм у цій сфері наростає такими темпами, що невдовзі лише старожили згадуватимуть добрі часи, коли депутати й уряд хоча б іноді озиралися на Бюджетний кодекс...