Кризові уроки, яких не вивчили в Нацбанку

04 квiтня, 2014, 19:55 Роздрукувати Bипуск № 12, 4 квiтня-11 квiтня 2014р.
Відправити
Відправити

Продовження девальвації та нелогічна поведінка фінансової влади погіршує й так непросту ситуацію в банківській системі. Попри стабілізацію зовнішньої та внутрішньої політичної ситуації, вкладники продовжують забирати гроші з банків, а платіжна дисципліна клієнтів погіршується.

Кризові уроки, яких не вивчили в Нацбанку

Продовження девальвації та нелогічна поведінка фінансової влади погіршує й так непросту ситуацію в банківській системі. Попри стабілізацію зовнішньої та внутрішньої політичної ситуації, вкладники продовжують забирати гроші з банків, а платіжна дисципліна клієнтів погіршується. Загалом по системі до 50 банків допускають затримки клієнтських платежів, у тому числі навіть великі фінансові установи. При цьому повторюється ситуація 2008–2009 рр., коли проблеми з ліквідністю банків закривалися за рахунок кредитів рефінансування від Нацбанку. Як і тоді, ці гроші перетікають на валютний ринок, створюючи тиск на курс, подальше зростання якого може призвести до запровадження мораторію на відкликання вкладів. Тільки цього разу він банківської системи не врятує, оскільки середня строковість пасивів у банків, на відміну від ситуації 2009-го, не перевищує кількох місяців.

З початку року загальний відплив ресурсів із банківської системи вже становив 15% усіх рахунків - близько 100 млрд грн. Закривати цю діру формально допомогла девальвація - за рахунок курсових різниць портфель валютних вкладів банків збільшився майже на 40 млрд грн, а також Нацбанк своїм рефінансуванням, що становило вже майже 50 млрд грн.

"Відплив триває, але вже значно сповільнився, - каже заступник голови правління Ощадбанку Антон Тютюн. - В останні місяці вкладниками рухало якесь почуття нерозуміння, що буде далі. Вони оперували словами "мораторій", "ліквідація" та ін., на які накладалися проблеми курсу та Криму. Однак нині політична ситуація стабілізується, вщухають хвилювання щодо можливої війни з Росією".

Майже рівномірний відплив як гривневих, так і валютних депозитів пояснюється тим, що вкладників турбує не стільки обмінний курс, скільки стабільність банківської системи в цілому. "Люди просто прагнуть забрати гроші з банку, не звертаючи уваги ні на валюту вкладу, ні на репутацію банку", - пояснює начальник аналізу та досліджень "Райффайзен Банку Аваль" Дмитро Сологуб. Запроваджені НБУ обмеження на зняття валюти навіть із поточних рахунків у межах 15 тис. грн на день прискорили відплив валютних депозитів. "Ті, хто має великі вклади, прийняли для себе рішення виходити з банків, а можливо, і з території України. Звідси великий відплив", - каже старший радник "Альфа-банку" Роман Шпек.

За спостереженнями заступника голови Фідобанку Олександра Соболєва, відплив розпочався ще в листопаді-грудні. У січні був затишок, пов'язаний з тривалими канікулами. "Досить масовий відплив спостерігався в лютому. Але вже до кінця березня ситуація змінилася. Ми фіксуємо не лише зниження відпливу, а ще й зростання нових депозитів, які перекривають чиїсь вилучення, і гроші починають повертатися. Є багато експертних оцінок, згідно з якими до травня більша частина переляканих клієнтів поверне свої кошти в банківську систему", - каже О.Соболєв.

З іншого боку, погіршуються настрої бізнесу, який усіляко намагається уникнути погашення кредитів, передусім у гривні. "Всі розуміють, що найближчим часом взяти кредити не зможуть - ставки становлять близько 40% річних, - каже топ-менеджер одного з найбільших банків. - Відповідно, навіть зі штрафними санкціями нині вигідно кредитів не віддавати".

За таких умов банківська система перетворюється на піраміду, основним заробітком якої, як і в 2008–2009 рр., стає гра на валютному ринку. "Нацбанк задекларував готовність підтримувати банки ліквідністю, що призводить до тиску на валютний ринок. Адже якщо банк потребує 300 млн грн,
він бере 500 млн і відправляє 200 млн крутитися на валютний ринок", - каже директор компанії "Інтербізнесконсалтинг" Павло Бакланов. При коливаннях курсу на 20–
30 коп. на день на мільйоні доларів можна заробляти по
400 тис. грн. "Про яке нове кредитування за таких умов ми кажемо?" - розводить руками П.Бакланов.

Однак банкіри стверджують, що нині ігор з валютою немає. "За попередньою оцінкою, за січень-березень 2014 р. НБУ видав банкам рефінансування більш як на 48 млрд грн. Це значна сума. Але рефінансування не є основним драйвером зростання валютного курсу. Основна причина - політична та економічна ситуація в країні в цілому", - каже виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Сергій Мамедов. За його словами, говорити про те, що істотний обсяг рефінансування було конвертовано у валюту, це перебільшення. "Судячи з кількості операцій фізосіб в обмінних пунктах, нині попит на валюту значно зменшався", - стверджує С.Мамедов.

"Основним двигуном є переважаючий негатив серед приватного бізнесу та заможних громадян із приводу майбутніх ризиків", - погоджується керівник аналітичного підрозділу групи "Інвестиційний Капітал Україна" Олександр Вальчишен.

Тим часом девальвація продовжує вимивати стабільність із банківської системи. Внаслідок збитків, пов'язаних з валютною позицією, переоцінкою застав і зростанням валютних активів стосовно капіталу, багато банків перебувають на межі, а деякі вже й за межею виконання нормативу адекватності капіталу. "За нашими підрахунками, при 25-відсотковій девальвації коефіцієнт адекватності капіталу може знизитися з поточних 18 до 12–14%, тобто все ще перевищуватиме норматив", - каже Дмитро Сологуб. Водночас при девальвації в 30–40% адекватність капіталу банків може опинитися вже на межі допустимого нормативу в 10%.

Великий вплив на капіталізацію справляє коротка чиста валютна позиція банків (зобов'язання у валюті більші, ніж валютні активи). "Істотна зміна курсу гривні означає збитки банків від переоцінки, які, за нашими оцінками, становили близько 15 млрд грн", - каже Михайло Демків, аналітик банківського сектору групи "Інвестиційний Капітал Україна".

Через девальвацію зростає чистий кредитний ризик банків, тому що валютний кредит у гривневому еквіваленті збільшується на величину девальвації (уже 35%), а застава в гривні залишається незмінною. "У середньому до кризи 2008 р. застава перевищувала кредит на 20%, після девальвації 2008–2009 рр. кредити стали недопокриті на 25%. Однак до 2014 р. покриття стало стовідсотково адекватним через виплати частини боргу. Нині, після 35-відсоткової девальвації, недопокриття заставою (чистий ризик) повернулося знову на 25%. Якщо ж кредит проблемний з 2009 р., то в цьому разі недопокриття накопичувалося й нині становить 45%", - пояснює Роман Шпек.

Банки, які мають істотні портфелі у валюті або позичальників-імпортерів, мають поповнити резерви та капітал. На скільки? Якщо судити за офіційною звітністю, проблемних кредитів у банках нині менш як 10%. Якщо це так, то загалом у систему потрібно влити щонайбільше 30 млрд грн. Якщо ж відштовхуватися від оцінок проблемного портфеля у 25–30%, то капіталізація має збільшитися вже на 75–90 млрд грн.

Хоча тут складно порівнювати з 2008 р. - тоді загальний обсяг валютних кредитів фізосіб становив 26 млрд дол., а нині лише 8 млрд дол., причому мінімум половина з них і так не виплачується. "Отже, при помірній девальвації (до 25%) зростання проблемних кредитів не буде таким уже значним", - каже Дмитро Сологуб.

Що ж до юросіб, то тут обсяг валютних кредитів усе ще досить значний (близько
30 млрд дол.), хоча потрібно враховувати, що ці кредити в основному видавалися вже в посткризовий період і на жорсткіших умовах. Це допоможе стримати зростання неплатежів при помірній девальвації, однак при 40–50-відсотковій девальвації ситуація буде набагато менш сприятливою.

"Стрес-тест для банків у таких умовах буде як вирок", - переконаний Роман Шпек. Він закликає Нацбанк і Фонд гарантування вкладів діяти на випередження. "Якщо є банки, які затримують платежі, потрібно негайно реагувати, бо проблемні банки підривають довіру клієнтів до всієї системи", - каже банкір.

Фінансисти вважають, що регулятор має зайнятися консолідацією банківської системи та виведенням неплатоспроможних банків з ринку. "За останні три місяці відплив вкладів становив більш як 15%. Якщо такі темпи збережуться, банківська система зазнаватиме труднощів", - каже заступник голови правління Укргазбанку Станіслав Шлапак.

На його думку, рекапіталізація банків, до якої уряд може вдатися в умовах передвиборної кампанії, - це лише один із можливих інструментів. У випадку Укргазбанку - це позитивний приклад. Але рекапіталізація потрібна в тому разі, якщо є чітке розуміння стратегії використання цих коштів. І того, як рекапіталізований банк розвиватиметься далі. Якщо цього розуміння немає, то тоді ця вправа може виявитися неефективною та витратною.

Виведення проблемних гравців з ринку не може повністю вирішити проблему довіри населення та бізнесу до банків. Уряд повинен дати суспільству чіткі сигнали подальших дій з розв'язання економічних проблем.

Темпи падіння ВВП у першому кварталі цього року нижчі, ніж за відповідний період 2012-го та 2013-го. Однак економіка ще не досягла свого дна - у другій половині 2014 р. падіння прискориться через скорочення споживання, пов'язаного з інфляцією, девальвацією гривні, обмеженням зростання зарплат у бюджетній сфері та соціальних захистів.

На цьому тлі Кабмін і Нацбанк мають дати чіткі економічні прогнози та орієнтири фінансовому ринку й реальному сектору. Але чи зможе влада зробити це - на сьогодні це велике питання.

Про якість роботи сьогоднішнього Кабміну та Ради свідчить хоча б ситуація із запровадженням податку на дохід за депозитами. Парламентарії при розгляді Закону "Про попередження фінансової катастрофи…" випадково скасували мораторій на оподаткування депозитів. Це означало оподаткування доходів фізосіб у вигляді відсотків за депозитами будь-якого розміру з 1 квітня. Хоча згодом Мінфін повідомив, що при підготовці закону "сталася технічна помилка". Норма про оподаткування доходів понад
20,7 тис. грн набуває чинності, як і належить, з 1 липня.

До цієї норми в експертів теж є запитання. За оцінками керуючого партнера ІК "Капітал Таймс" Еріка Наймана, у середньому прибутковий податок "з'їсть" у великих гривневих депозитів 3% річних дохідності, а в доларових - 1%. "При цьому прибутковий податок більше б'є по гривневих депозитах, тому що ставка дохідності за ними вища. А як же завдання дедоларизації?" - дивується експерт.

Очікувати, що банки підвищать депозитні ставки на величину "податкових втрат", не можна. Адже вони не можуть підняти відсоткові ставки за кредитами, які й так зашкалюють. Сьогодні небагато бізнесів у змозі заробляти при кредитуванні під 25% і вище.

Related video

Таким чином, з допомогою оподаткування уряд ще більше підриває інвестиційну активність населення. Не можна очікувати, що за таких умов люди довірятимуть заощадження банкам, а кредити простимулюють економічне зростання.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК
}