Кредитний конвеєр: навіщо він банкам та їхнім клієнтам

Поряд з експансією іноземного капіталу одним із найбільш знакових на сьогодні процесів у вітчизняній банківській системі стало вибухове зростання ринку споживчого кредитування. Зростання конкуренції змушує банкірів дедалі активніше освоювати принципово нові продукти і технології продажу, процедури контролю ризиків і технологічні рішення.

Чого домагаються при цьому банки і які вигоди можуть із цього отримати їхні клієнти, «ДТ» попросило розповісти заступника голови правління Укргазбанку Олену ДМИТРІЄВУ.

— Олено Михайлівно, днями Укргазбанк оголосив, що починає впроваджувати програмний комплекс для роботи з роздрібним кредитуванням. Наскільки мені відомо, освоєння подібних продуктів не лише влітає в копійчину (рахунок йде на сот­ні тисяч доларів), а й потребує чималих часових і трудовитрат. Чи варта шкурка вичинки?

— Впровадження таких продуктів продиктоване тими завданнями, які ставить перед собою Укргазбанк, і якісними змінами, що відбуваються зараз у структурі його активів.

Роздрібне кредитування ми визначили одним з основних пріоритетів розвитку банку: за минулий рік наростили обсяги споживчих кредитів більш як учетверо. У результаті більш як подвоїлася питома вага позик фіз­осіб у кредитному портфелі банку — вона становить уже близько 27%. Надалі ми плануємо довести цей показник до 40%.

Що ж стосується ринкових позицій банку, то якщо минулий рік ми починали з 25-го місця в банківській системі роздрібного кредитування, то закінчили на 19-му. Цього року плануємо увійти в число 15 найбільших операторів ринку, а в найближчі п’ять років — увійти і закріпитися в десятці лідерів.

— Однак практично усі ваші конкуренти з категорії великих банків ставлять перед собою не менш амбіційні завдання...

— Щоб домогтися конкурент­ної переваги, банківські послуги з роздрібного кредитування слід надавати максимально якісно, недорого, швидко. Особливість сьогоднішнього ринку полягає в тому, що в умовах зростаючої на ньому конкуренції, знизити ціну на кредит і прискорити процес прийняття рішення можна лише за рахунок упровадження максимально сучасних інноваційних технологій.

Технологічні рішення мають дозволяти стандартизувати роздрібні кредитні операції в системі банку й автоматизувати весь процес видачі кредиту — від одержання заявки до прийняття рішення і перерахування грошей. Крім цього, вони повинні містити не тільки такі елементи, як скорингова система оцінювання позичальника і система його перевірки за власними «чорними списками» банку, а й давати можливість одержувати інформацію з кредитного бюро і впроваджувати системи повернення боргів.

Комплексно вирішити таке завдання можна лише за допомогою потужних інформаційних систем, пошуком і впровадженням котрих уже зайнялися найактивніші в роздрібному кредитуванні банки. Ми зупинили свій вибір на досить відомому програмному продукті. Комплекс містить у собі систему автоматичної обробки заявок і оформлення документів Decision Manager і систему повернення боргів Debt Manager. Користувачами подібних систем є такі міжнародні фінансові групи, як Citibank, UniCredit Group, OTP bank, Raiffeisen Bаnk, Credium.

— Що конкретно дає впровадження таких систем банку і його клієнту?

— Подібна автоматизація дає змогу побудувати кредитний процес у вигляді своєрідного конвеєра. За мінімальної участі фахівців банку кредитна заявка проходить усі необхідні етапи аналізу, і рішення про видачу позики приймається протягом 20 хвилин. При цьому від клієнта вимагається лише мінімальний пакет документів: паспорт, ідентифікаційний код, довідка про доходи.

А далі система дозволяє настроїти потоки інформації таким чином, щоб максимально ефективно повертати прострочені борги, а також заохочувати дисциплінованих позичальників шляхом збільшення кредитних лімітів і зниження відсоткової ставки. У рамках роботи Debt Manager діятиме спеціальний безплатний сервіс з інформування клієнта про поточну кредитну заборгованість через SMS-повідомлення та e-mail.

— Кредитний продуктовий ряд, запропонований зараз банками, зростає так швидко, що клієнтам часом дуже складно достеменно розібратися в плюсах і мінусах окремих видів позичок. Які послуги продаватимете ви?

— Кредитними продуктами, які будуть реалізовані за допомогою інформаційної системи, насамперед стануть кредитні карти та іпотека. Надалі планується автоматизувати інші види кредитів із роздрібної продуктової лінійки банку. Для підвищення ефективності впровадження інформаційної системи ми залучили до співробітництва і розробників програмного забезпечення, яке зараз використовується в банку. Це передусім «Укркарт» — процесинговий центр, на базі якого реалізується емісія кредитних карт.

Звичайно, Укргазбанк уже має портфель карткових кредитів. Автоматизація процесу прийняття рішень дасть можливість продавати кредитні карти широкому колу клієнтів.

— Крім ціни, швидкості і якості самих послуг, необхідно також мати й ефективні канали їхнього продажу...

— Після закінчення проекту (орієнтовно в липні нинішнього року) Укргазбанк планує впровадити подібний кредитний конвеєр по усій філіальній мережі банку, яка включає майже 200 точок продажу. Спеціально для роздрібного кредитування банк відкриє до кінця року ще 100 міні-відділень, оснащених найсучаснішими банківськими технологіями. Також продаж кредитних продуктів планується здійснювати через віддалені канали доступу: Інтернет, мобільний зв’язок, банківські кіоски самообслуговування.

— А як щодо торговельних мереж? Багато операторів ринку роз­дрібного кредитування прагнуть максимально збільшити свою присутність саме там. Адже часто рішення навіть про великі покупки люди приймають спонтанно, під впливом «магії» товару, що сподобався...

— Ми плануємо розміщуватися тільки в найбільших торговельних центрах. Там, де можна буде відкрити міні-відділення, яке зможе обслуговувати не тільки фізичних осіб, а й приватних підприємців і малі підприємства.

Що ж стосується спонтанних рішень про купівлю, то ми, принаймні поки повноцінно не працюють кредитні бюро, не маємо наміру видавати кредити без довідки про доходи. У такий спосіб банк мінімізує власні ризики. Ми не плануємо розширювати клієнтську базу за рахунок позичальників, які приймають необдумані і спонтанні рішення. Як правило, такі клієнти виявляються і менш сумлінними платниками.

Зате можливість відразу купити товар, який сподобався, одержать клієнти банку — власники кредитних карт, котрі вже зарекомендували себе як дисципліновані позичальники. Як уже було сказано, ми будемо їх заохочувати, збільшуючи для них кредитні ліміти і знижуючи процентні ставки.

— Чи будуть цікаві вдумливим клієнтам нинішні реальні ставки за подібного роду кредитами? Адже навіть якщо абстрагуватися від кредитів без довідки про доходи, що нерідко обходяться громадянам у 80—100% річних, беззаставні споживчі кредити коштують у середньому 40—45% річних. Чому так дорого?

— Безкоштовний сир буває тільки в мишоловці — це всім зрозуміло і добре відомо. Визначаючи вартість позики, слід виходити з вартості грошей в економіці, а також компенсувати ризик неповернення кредиту і накладні витрати банку на його надання. Плюс прибуток, який закладає для себе фінансова установа.

Давайте рахувати разом. Вартість грошей має бути хоч трохи вищою за рівень інфляції в країні — беремо 12%. Плюс близько 20% — ризик неповернення за беззаставними споживчими кредитами. Додаємо сюди операційні витрати і процентну маржу — разом виходимо на очікувану дохідність, яку закладає для себе банк. До речі, в Укргазбанку процентна маржа дуже низька, тому і реальна ставка нижча за названу вами середньоринкову.

— Серйозно знизити операційні витрати не можна, а маржа, за вашими словами, теж не така вже й велика. Виходить, що за рахунок зростання конкуренції у банківській сфері значного зниження ставок не відбудеться?

— Ви праві, ставки за споживчими кредитами можуть значно знизитися тільки завдяки, по-перше, істотному зниженню інфляції — хоча б до п’яти відсотків на рік. По-друге, за рахунок зменшення кредитних ризиків банків. Але це станеться тільки після того, як буде належним чином захищено права кредиторів у частині стягнення простроченої заборгованості за кредитами, а також почнуть повноцінно працювати бюро кредитних історій і колекторські агентства, які професійно займаються роботою з проблемними боржниками.

— І до якого рівня можуть у такому разі знизитися ставки? Чи можна дати прогноз?

— Для цього можна навести приклад Чехії, де ми вивчали досвід впровадження інформаційних продуктів. Природно, ми цікавилися процентними ставками для фізосіб. Зараз у них карткові позики за беззаставними споживчими кредитами обходяться клієнтам від 18 до 25% річних. При цьому вартість іпотечних кредитів у Чехії — до 3% річних.

Різниця мінімум у 15% — плата за додатковий ризик, котра нижча, ніж у нас, як бачимо, у середньому всього на 5%. Тому динаміка ставок за споживчими позиками все-таки більшою мірою залежатиме від інфляції в Україні.