Канікули суворого режиму, або За жадібність олігархів розплатиться малий бізнес

Робоча група вносить у різко оновлений проект Податкового кодексу України досить істотні поправки. Постійні звістки про зміни в тексті Податкового кодексу, можливо, нагадували б зведення з бойових фронтів, якби про них повідомляли. Однак усе змінюється круто й регулярно, а повної інформації про це немає навіть у тих, хто змінює. Тобто свою пропозицію вони знають, а от чи буде її враховано — уявлення не мають. Та й ті, хто приймає рішення, остаточно щодо їх долі не впевнені, тим більше — щодо долі інших рішень. Отак і створюється цілісний кодекс, що кодифікує податкове законодавство, — з єдиною концепцією, розумінням, термінологією...

При цьому відомо напевно лише те, що від проекту, який пройшов Кабмін, залишилося, м’яко кажучи, не все. Масштаби й темпи введення в текст новацій дуже вражають, особливо — темпи.

Перше читання в парламенті документа, який щодня вдосконалюється, як відомо, вже відбулося; читання ж друге може, за чутками, бути трішки відкладене.

От що на момент написання статті було відомо з підвалів Мінфіну, де дислокується основна (нібито) робоча група з підготовки тексту.

При обчисленні податку на прибуток дохід визначатиметься за датою відвантаження (методом нарахування), тобто аванси-передоплати в дохід включатися не повинні, а для розрахунків витратної частини знову буде використовуватися бухоблікова собівартість реалізованої продукції, але з урахуванням норм кодексу (які містять свій докладний перелік витрат, що включаються до собівартості, причому далеко не такий ємний, як бухобліковий).

Пропонується обмежити віднесення до валових витрат процентних платежів за борговими вимогами.

Курсові валютні різниці, накопичені до набрання кодексом чинності (до 01.01.2011 р.), ураховуватися не будуть.

Збирачі податків зможуть активніше застосовувати механізм звичайних цін при бартері, операціях із пов’язаними особами, зовнішньоторговельній діяльності та операціях із «нетрадиційними» платниками.

На 2011—2015 роки передбачено нульову ставку єдиного податку для фізичних осіб, які здійснюють господарську діяльність виключно з надання побутових послуг і обсяг доходів яких не перевищує 300 тис. грн. на рік.

6-відсоткова ставка встановлюється для юридичних осіб, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, і граничний обсяг розміру доходу для таких осіб — 3000 мінімальних зарплат, тобто приблизно 2,7 млн. грн.

Крім того, нульова ставка податку передбачена для юридичних осіб, обсяг доходів яких при підтвердженні статусу платника податків не перевищує 100 тис. грн. — мабуть, теж на рік, тобто таких буде дуже небагато.

При цьому скорочується список тих, хто може сплачувати єдиний податок (це право, наприклад, втратять суб’єкти господарювання, які, зокрема, здійснюють оптову торгівлю, аудиторську, бухгалтерську, рекламну, консультаційну, посередницьку, юридичну діяльність, діяльність зі здавання приміщень в оренду, з охорони та з продажу товарів (послуг) через Інтернет).

Водночас єдиноподатники будуть зобов’язані сплачувати внески до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування в порядку, встановленому відповідними законами. Сподіваємося все-таки, що мова йтиме в найгіршому випадку про обкладання внесками доходу самого підприємця лише в межах розміру мінімальної зарплати (ну не весь же його дохід, який включає і витрати, прирівнювати до зарплати!). Тим більше що глава Держпідприємництва М.Бродський говорив у Шустера, що йдеться лише про внесок у розмірі 300 грн. на місяць.

Для неєдиноподаткових (тобто «нормальних») підприємців впроваджується бухоблік за спрощеною системою (до затвердження спрощеної системи тимчасова форма ведення обліку фізичними особами — підприємцями затверджуватиметься ДПАУ).

Податкові роз’яснення зможе видавати тільки Мінфін, а ДПАУ надаватиме лише індивідуальні податкові консультації. При цьому пропонується встановити, що не може бути притягнутий до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до податкового роз’яснення або консультації, наданих у письмовій формі. Тобто тепер платники податків зможуть уникнути відповідальності, діючи на підставі будь-яких листів і консультацій, незалежно від того, кому конкретно їх надано.

У другому розділі проекту посилюються розміри фінансових санкцій: за повторне протягом року неподання декларації штраф накладатиметься вже в розмірі не 170, а 1700 грн. При самостійному визначенні податківцями податкових зобов’язань або їх донарахуванні штраф становитиме 100 відсотків від суми нарахованого податкового зобов’язання.

Зберігаються і штрафи за використання пільг не за призначенням — стягнення в бюджет суми податків, які підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги, а також накладення штрафу в розмірі 200 відсотків такої суми.

Впроваджується штраф за неподання платником податків органам державної податкової служби податкових декларацій, надання недостовірної інформації, яка може бути підставою для неправомірного повернення, відшкодування з бюджету податків і зборів, взаєморозрахунків із бюджетом, — у розмірі 10 відсотків суми, заявленої до повернення або до відшкодування з бюджету, і суми взаєморозрахунків з бюджетом.

За незабезпечення платниками податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів бухгалтерської і статистичної звітності — штраф намічається в розмірі 510 грн., за повторне протягом року незабезпечення такого зберігання — 1020 грн.

Це все в проекті нібито поки що залишилося, а тепер — останні зміни і новини:

із зрозумілих причин зник (знову!) податок на багатих, тобто — на дорогу, велику за площею нерухомість;

закріпилася ідея податковий прибуток обчислювати, як і в бухобліку, за відвантаженням/оприбуткуванням, а ПДВ — як і раніше — за першою подією (зближення податкового обліку з бухгалтерським супроводжується, таким чином, розривом усередині самого податкового обліку);

обіцяне щорічне зниження ставки ПДВ на 1 процентний пункт діятиме тільки протягом трьох років — з 2012-го по 2014-й, а потім ставка знову становитиме 20%;

зменшення податку на прибуток перетворилося поки що на заміну 25% на 20% до «центрального» бюджету + 3% + 2% до бюджетів місцевих, але надалі 20% таки поменшають: 2012 рік — 19%; 2013-й — 18%; 2014-й — 17% (плюс ті самі місцеві 5%!);

зникла 17-відсоткова ставка податку з доходу фізосіб на наддоходи (понад 50 тис. грн. на місяць);

перестали навіть мріяти про мораторій на внесення змін до кодексу після його прийняття/підписання;

не вирішено поки що долю «голландської» (тому що — як у Голландії) пропозиції запровадити семирічне зберігання більшості документів, пов’язаних з оподаткуванням суб’єкта підприємництва;

бути платниками ПДВ забороняють і ПриПЄПам (приватним підприємцям на єдиному податку), і ЮРЄПам (юрособам на ньому ж);

ЮРЄПську ставку підвищують із передбачених 3% (+ ПДВ) або 5% (без ПДВ) до 6% (і ніякого — див. вище — ПДВ);

перевищення граничного обороту прагнуть оподаткувати у ПриПЄПів 15%, у ЮРЄПів — 12% із необхідністю і для одних і для інших перейти з найближчого кварталу до «нормальних», тобто на загальну систему оподаткування;

у разі приймання готівки, включаючи жетони та іншу матерію, обов’язковими будуть реєстратори розрахункових операцій — у тому числі й у ПриПЄПів.

Словом, для олігархів пом’якшили, для малих — посилили.

Такі от виходять податкові канікули. «Канікули суворого режиму» — назва відомої російської кінокомедії, за сюжетом якої зеки раптово стали вожатими. Ну, в нас такого, ясна річ, бути не може...

P.S. До речі, ще: пропозиція про зростання пеней у 2,5 разу готується-таки до втілення в життя, а чутки про оподаткування «закордонних гастролерів», виявляється, саме гастролерів і стосуються, тобто — артистів на концертних майданчиках. Перестануть їздити? І не треба. Концерт, як бачимо, у нас і свої можуть влаштувати — мало не здасться.