Як нині зберегти й примножити: депозити чи валюта?

ZN.UA
Поділитися
Як нині зберегти й примножити: депозити чи валюта? © Unplash

Навіть в умовах війни питання, як вигідно вкласти заощадження, аби зберегти їх, залишається актуальним. Традиційно найпопулярніші способи захисту заощаджень в Україні — це, безперечно, банківські депозити й іноземна валюта. Який із цих інструментів нині надійніший і вигідніший, — питання важливе, але далеко не однозначне.

Підтвердженням рівня довіри до вітчизняної банківської системи під час воєнного стану є трильйон гривень, які населення зберігає на рахунках у банках. Щоправда, дві третини коштів фізичних осіб протягом першого року війни зберігалися не на депозитних, а на поточних рахунках, де неминуче знецінювалися внаслідок інфляції й девальвації гривні.

2023 року Національний банк ужив низку заходів, таких як висока дисконтна ставка й нормативи обов’язкового резервування, що спонукали банки залучати кошти населення на гривневі депозити. Загалом для банківської системи України 2023 рік ознаменувався зміцненням національної валюти (з 42 до 38 гривень за долар) і водночас зростанням відсоткових ставок за депозитами в гривні. Внаслідок цього українці знову почали цікавитися гривневими депозитами, оскільки ставки повністю перекривали інфляцію й навіть давали змогу заробити.

Улітку й восени політика НБУ почала поступово змінюватися — схоже, що період зростання депозитних ставок закінчився й банкіри дружно заговорили про їх неминуче зниження. Однак на сьогодні гривневі депозити є найдохіднішим інструментом і саме тепер, поки ставки не пішли вниз, є сенс ними скористатися.

Та ухвалюючи рішення, варто враховувати низку чинників і конкретних цифр. Насамперед — рівень інфляції і банківських депозитних ставок, які й визначають реальну прибутковість депозитів. З одного боку, дані Державної служби статистики України свідчать про значне сповільнення споживчої інфляції: до 7,1% у вересні проти 8,6% у серпні. Базова інфляція (в річному вимірі) знизилася ще істотніше — з 10 до 8,4%. Тобто споживча інфляція сповільнюється навіть швидше, ніж на графіку найоптимістичнішого прогнозу Національного банку.

З іншого боку, понад рік НБУ втримував ключову ставку на рівні 25%, але, помітивши зменшення інфляції з липня цього року, почав її знижувати — спочатку до 22, потім до 20%. 15 вересня НБУ знизив дисконтну ставку з 22 до 20% і до кінця 2023 року пообіцяв знизити до 18%. Однак 26 жовтня правління Національного банку України ухвалило несподіване рішення: з 27 жовтня 2023 року встановити дисконтну ставку на рівні 16%, зрівнявши її зі ставкою за депозитними сертифікатами овернайт.

Зниження облікової ставки обов’язково вплине на вартість банківських депозитів у національній валюті. Вітчизняні комерційні банки протягом тривалого часу підвищували відсоткові ставки за гривневими депозитами, доки не домоглися їхньої привабливості й істотного приросту строкових вкладів українців. Від початку повномасштабної війни депозити в гривні зросли на 57% або 520 млрд грн. За даними НБУ, на 1 жовтня загальна сума банківських депозитів у національній валюті (бізнесу й населення) становила 1,4 трлн грн.

Середні ставки за гривневими вкладами з розміщенням від трьох до шести місяців нині становлять 15%, а середня прибутковість депозитних вкладів із розміщенням від дев’яти місяців до року парадоксально менша — 14,2–14,5%. Через це нині найпопулярнішими є вклади терміном до пів року: вже більш як половину нових депозитів відкривають саме на такий термін. Головна причина їхньої популярності — вдале співвідношення короткого терміну вкладу й одержуваного доходу. «Чистий» прибуток із урахуванням інфляції та податків за гривневими вкладами становить на сьогодні 4–5%. Депозит у валюті може бути вигіднішим лише в разі знецінення гривні більш як на 10%. Що в теперішніх умовах здається не надто ймовірним.

Адаптація банкірів та їхніх клієнтів до нових умов потребує часу. Ефект від зниження ставки НБУ та сповільнення інфляції, схоже, відчуватиметься й в останні місяці 2023 року, й у першій половині 2024-го. Водночас ставки не обваляться миттєво, — найімовірніше, їх поступово й неухильно знижуватимуть, передусім великі й державні банки, як це відбувалося після різкого зниження з 25 до 22% облікової ставки НБУ 27 липня.

Дрібніші банки, ймовірно, намагатимуться якийсь час зберігати високі ставки, але поступово будуть змушені їх знизити. Прогнозний орієнтир зниження середніх ставок за депозитами на найближчі два місяці — 4%. Саме настільки, наскільки НБУ знизив дисконтну ставку (з 20 до 16%).

Тепер про валюту як інструмент заощадження грошей. Традиційно купівлю готівкової валюти пересічні українці вважають одним із надійних методів збереження заощаджень. У будь-якій незрозумілій ситуації багато громадян поспішають купувати або здавати долари, намагаючись виграти на різниці курсів. Це їм рідко вдається, оскільки курси змінюються під впливом багатьох чинників, часто психологічних, і зазвичай спрогнозувати їх не під силу навіть досвідченим фінансовим аналітикам. Однак переведення заощаджень у валюту може бути прийнятним варіантом для захисту грошей від інфляції. Хоча й тут нині можна помилитися.

Не наводитимемо детальних підрахунків, українці достатньо фінансово грамотні, щоби самостійно порахувати й упевнитися в тому, що купівля готівкового долара (з урахуванням маржі) буде вигіднішою за гривневі депозити лише за девальвації гривні більш як на 14–15%, тобто до рівнів, вищих ніж 43–44 гривні за долар.

Нагадаємо, що цього року в умовах війни й валютної підтримки Заходу готівковий курс гривні зміцнився з 42 до 38 гривень за долар. Щоправда, влітку на готівковому валютному ринку спостерігалися певні коливання курсу, внаслідок чого гривня тимчасово трохи втрачала позиції. Деякі експерти пов’язували це з тим, що населення та бізнес очікували відмови НБУ від фіксованого курсу, а це автоматично асоціювалося в українців із негайним знеціненням гривні.

Із 3 жовтня Національний банк справді скасував фіксований курс, але не відпустив його у вільне плавання, як це було до повномасштабної війни, а запровадив режим «керованого гнучкого курсу». Тобто регулятор контролює курс гривні на міжбанківському валютному ринку інтервенціями й іншими доступними йому способами, зокрема й адміністративними. Унаслідок цього НБУ не дає гривні ні значно падати, ні дорожчати. І за період дії режиму «керованої гнучкості» гривня не знецінилася, а навпаки, трохи зміцнилася.

Більшість експертів прогнозує поступове знецінення гривні протягом наступного року — в проєкт бюджету на 2024 рік закладено прогнозний курс 41,4 гривні за долар. І, найімовірніше, НБУ зможе зробити так, щоби курс відповідав прогнозу. Принаймні в нього для цього є всі інструменти та рекордні валютні резерви.

Отже, зберігати заощадження станом на жовтень 2023 року доцільніше, надійніше та зручніше на банківських гривневих депозитах. Принаймні не варто поспішати забирати гроші з уже наявних депозитів. Ліпше переоформити їх на теперішніх вигідних умовах. Однак цей висновок напрошується, якщо дотримуватися чистої логіки й математики, а також бути невиправним оптимістом. В умовах повномасштабної війни з підлим і підступним ворогом слід враховувати й найгірший варіант розвитку подій. Оптимальна стратегія заощадження фінансів тепер — це зберігати 60–70% на депозитах у гривні, а 30–40% — у валюті. І теж бажано на депозиті в банку.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі