БЮДЖЕТ ДЛЯ СЛУЖБОВОГО КОРИСТУВАННЯ

Передбачати результати року — завдання дуже невдячне. Навіть коли використовувати як підмогу програму соціально-економічного та культурного розвитку області. Наприклад, запорізька влада припускала, що 2003 року темпи приросту промислового виробництва в регіоні становитимуть близько 4%, а насправді цей показник виявився вп’ятеро вищим. Щоправда, ця помилка в прогнозі анітрохи не засмучує. На відміну від інших...

Навряд чи хтось припускав, що практично кожне друге підприємство області виявиться збитковим, а в цілому кількість таких за минулий рік зросте на 4,1%. Та й із реалізацією місцевих бюджетів справи неблагополучні. За словами заступника глави обладміністрації Олександра Сіна, 15 із 20 сільських районів не вдалося отримати запланованих обсягів доходів. У зв’язку з цим обласній владі довелося переглянути видатки і спрямувати кошти на додаткові дотації територіям. Ще одним нездійсненим проектом залишилася обласна програма підтримки агропромислового комплексу. На її втілення в життя грошей в області не знайшлося. Швидше за все, така ж ситуація очікує селян і нового року...

Однак підстави для деякого оптимізму на найближче майбутнє в регіоні усе ж таки є. Наприклад, немає причин тривожитися щодо можливих суперечностей в області між гілками виконавчої та представницької влади. Вагома гарантія того —суміщення посад двох голів — держадміністрації та ради. Щоправда, напередодні підсумкової, грудневої сесії звучали пропозиції переобрати голову облради. Але щойно стало відомо, що питання не внесене до порядку денного, інтерес до заходу різко знизився навіть у депутатів. І це цілком зрозуміло. Який, скажімо, сенс витрачати час і красномовство на дебати стосовно бюджету на наступний рік, якщо роль місцевих органів влади у процесі його формування фактично зведена нанівець. Ключові параметри бюджетів усіх рівнів затверджує Верховна Рада України, яка водночас виступає й основним суб’єктом їх формування. Що при цьому залишається місцевій владі, і зокрема депутатам? Задовольнятися лише роллю статистів?

Про це говорилося і в кулуарах, і в сесійному залі. Хоч у регіонального керівництва стосовно цього думка протилежна.

— Ми брали активну участь у бюджетному процесі, внесли багато пропозицій, і головне, що наш голос починають чути, — вважає керівник області і, за сумісництвом, голова облради Володимир Березовський. — Якщо в 2002 році уряд ніяк не прореагував на наші зауваження про те, що території-донори мають економічне і моральне право користуватися преференціями, то в 2003-му цю принципову позицію прийнято.

Можна, звісно, вважати прогресом зміну ролі місцевих органів влади у діалозі з центром: раніше їм доводилося випрошувати додаткові кошти, а тепер дозволено вносити пропозиції «щодо методології, механізмів формування і розподілу бюджетних коштів». Тільки по суті ситуація не змінилася, коли врахувати, що в процесі формування державного бюджету зроблено акцент на цільові програми. Інакше кажучи, всього лише видозмінилися принципи лобіювання — були територіальними, а стали територіально-галузевими. Фактично ж повновладним розпорядником зароблених на місцях коштів досі залишається центральна влада.

Аспекти цієї проблеми, яка протягом низки років не втрачає актуальності для Запорізької області, було порушено в одній із публікацій (див. «Регіональні аспекти бюджетного ритуалу», «ДТ», № 42), коли процес формування бюджету сягнув апогею. І те, що з її змістом навряд чи погодяться представники центральних органів влади, у принципі, можна було передбачити. Певною несподіванкою стала реакція запорізької влади, викладена у зверненні до редакції глави Запорізької облдержадміністрації В.Березовського. Яке чомусь було направлене через Міністерство фінансів.

Суть листа зводилася до того, що «висновки, висловлені автором, відбивають точку зору автора і не збігаються з позицією обласної державної адміністрації», а «наведена в статті інформація не відповідає сучасному стану справ у бюджетному процесі». Мовляв, у місцевої влади стосунки з центром просто чудові. По-перше, облдержадміністрація висловила Мінфіну низку зауважень щодо формування бюджету, і їх було обговорено. По-друге, на зустрічі керівництва ОДА з першим віце-прем’єром зауваження було враховано і матеріалізовано у відповідні доручення Мінфіну. «Ми вважаємо, що переговорний процес щодо узгодження наших бюджетних пропозицій проходить конструктивно, у нормальному робочому режимі», — робить висновок В.Березовський.

Оскільки свідками цього переговорного процесу нам бути не довелося, візьмемо на віру твердження, що проходив він справді конструктивно. Залишається тільки поцікавитися його результатом.

В інтерв’ю місцевій газеті глава обладміністрації, характеризуючи підсумки переговорів у Києві, зокрема, заявив: «Нас підтримали в життєво важливих питаннях. Це виділення цільової субвенції в сумі 3 млн. грн. на розвиток заповідника на острові Хортиця. По-друге, 5 млн. грн. бюджетних коштів передбачено на проектування мостового переходу через Дніпро».

Почнемо з «по-друге». Пригадується, наприкінці вересня В.Березовський говорив, що на проектування мосту потрібно 90 млн. грн. Звісно, у 18 разів менша сума — теж гроші, але, порівняно з кошторисними витратами, занадто вже мізерні. А що стосується підтримки області центром «у життєво важливих питаннях», то навряд чи доречно до них зараховувати фінансування заповідника. Особливо коли врахувати, що торік, за словами голови ОДА, області довелося зіштовхнутися зі значними проблемами в газифікації сільських населених пунктів і завершенні будівництва важливих об’єктів соціальної сфери на селі. За кошти обласного бюджету їх удалося профінансувати лише на чверть від запланованого. Правда, по деяких інших об’єктах справи значно кращі.

— 2003 року на «соціально значущому» об’єкті «Запорізький дуб» обласна влада освоїла 362 тис. грн., — каже депутат обласної ради Анатолій Береза. — Ще 200 тис. витрачено на роботи з газо- і водопостачання елітного селища Сонячне. Понад 1 млн. грн. витрачено на будівництво Свято-Покровського собору, понад 213 тис. виділено на об’єкти податкової адміністрації...

Своєрідним баченням першочерговості та життєвої необхідності видатків відзначається і обласний бюджет-04. Наприклад, він передбачає розробку і впровадження системи соціально-економічних стандартів територій «Запорізький стандарт». Сенс цієї затії, чесно кажучи, зрозуміти складно. Принаймні з офіційного трактування. Втім, судіть самі: «Система — це комплекс заходів, спрямованих на визначення і досягнення цілей у галузі соціально-економічного розвитку територій».

У що виллється прагнення обласної влади до «визначення і досягнення цілей», достеменно невідомо. Сума в 175 тис. грн., на яку доведеться розщедритися місцевим бюджетам, покликана забезпечити виконання лише половини із запланованих програмою пунктів. Інші джерела та обсяги фінансування «будуть визначені додатково».

Зате щодо програми відродження та розвитку Запорізького краю картина більш певна. Її мета — «забезпечення заходів зі святкування 65-річчя утворення області». А кошти на реалізацію програми в обласному бюджеті передбачені в сумі 350 тис. грн.

Перелік прикладів, які свідчать, на думку обласної влади, про яскраво виражену соціальну спрямованість бюджету, цим, звісно, не вичерпується. Але навряд чи є сенс акцентувати на них увагу, якщо, за оцінками багатьох депутатів, область укотре має бюджет не розвитку, а виживання. Навіть попри те, що за обсягом промислового виробництва регіон стабільно перебуває у трійці лідерів, а в розрахунку цього показника на одного жителя посідає перше місце в Україні. І навряд чи варто зараховувати до розряду досягнень той факт, що на 2004 рік обсяг дотації з держбюджету області збільшений на третину, порівняно з минулим роком. Ця щедрість — не більш ніж спроба компенсувати втрати місцевих бюджетів у зв’язку зі зниженням ставки прибуткового податку. Тому про втішні прогнози на нинішній рік, на жаль, говорити дуже складно.

Вже зараз ставиться під сумнів реальність виконання запланованої дохідної частини бюджету. Оскільки достеменно невідомо, як вплине на неї новий закон про податок на доходи фізичних осіб. Є запитання й до надходження коштів від сплати фіксованого і єдиного податків. Підвищення їх ставок було задеклароване під час розгляду бюджету в першому читанні з включенням відповідних обсягів надходжень. При розгляді бюджету в другому читанні цю статтю вилучили, але планові розрахунки Мінфіну залишилися незмінними.

У тому, що бюджет 2004 року буде напруженим і ряд соціальних програм не отримає належного фінансування, анітрохи не сумніваються в Запорізькому міськвиконкомі.

— Ми стукали в усі двері, три місяці писали звернення до народних депутатів, у Кабінет міністрів, бюджетний комітет, особисто прем’єрові, неодноразово виїжджали до Києва, зустрічалися з першим віце-прем’єром, — каже міський голова Запоріжжя Євген Карташов. — Усім доводили, що при загальному формульному підході, який застосовує Кабмін, на першочергові потреби місту не вистачає 60 млн. грн. Нам кажуть — ви більше виробляєте, тому більше за інших мусите віддавати до держбюджету. А де ж тоді стимули для таких міст, як Запоріжжя?

Останнє запитання для регіону далеко не нове. Але, як бачимо, і продовжує залишатися без відповіді.