Практично всі банки України на початку лютого опублікували свої фінансові звіти за минулий рік. Як з’ясувалося, більшість закінчила його зі збитками. Ці обставини можуть дуже стурбувати клієнтів і акціонерів. Проте до такого показника фінансової діяльності, як прибутковість, у 2000—2001 фінансових роках в Україні слід підходити з розумінням того, що комбанки, прагнучи виконати нормативи НБУ щодо капіталізації, живуть в умовах гарячкового нарощування статутних капіталів. І якщо якийсь фінансовий інститут закінчив рік із незначними збитками, у нинішній ситуації це не критично; якщо він вийшов на так званий нульовий рівень — добре; а коли банк показав бодай невеликий прибуток — відмінно.
Повторимо: у перших двох випадках немає підстав міняти банк, але варто придивитися до того, хто заробляє для клієнта і для себе. Можливо, саме з тієї причини, що банківська система України перебуває на близькому до нуля рівні рентабельності, Президент, Кабінет міністрів, Національний банк постійно заявляють, що банки повинні збільшувати свої статутні фонди. Банк із невеликим СФ не перестає бути банком, але величина його капіталу свідчить про надійність цієї фінансової установи.
Крім того, фахівці вважають, що між величиною СФ і рівнем прибутковості є пряма залежність і зв’язок. Наочним прикладом можуть слугувати кілька банків із першої десятки найбільших. Проте з банків так званого другого ешелону можна вирізнити такі, що стрімко нарощують і статутні фонди, і прибутки.
Статистика: прибуток
Привертає до себе увагу те, що багато популярних банків, до яких зазвичай вживають слово «великий», мають досить низький показник прибутковості, тоді як середні, галузеві мають високий фінансовий результат.
Приміром, прибуток Ощадбанку, що входить у вісімку найбільших, становить 1,6 млн. грн. Збитки банку «Аваль» за останні три місяці минулого року становили 5,1 млн. грн. Причина відсутності прибутків за цей період полягає у видатках на формування резервів, на що пішло 22 млн. грн. Але за підсумками всього року банк відзвітував про прибуток обсягом 4,27 млн. грн. Укрсоцбанк у четвертому кварталі 2001 року мав збитків на 0,98 млн. грн. При цьому сам банк пояснює таку ситуацію також великими видатками на формування резервів під кредитні ризики. А підсумовуючи результати всього року, банк заявив про 7 млн. грн прибутку.
Прибуток Укрексімбанку становить 9,3 млн. грн., Укрсиббанку — 15,7 млн., і лише Приватбанк повідомив, що всі чотири квартали минулого року були для нього прибутковими. Загалом банк заробив 36,17 млн. грн. (2000 року — 29,4 млн.), посівши торік лідируючу позицію за прибутковістю.
Тим часом Експрес-банк, що має 28,3 млн. грн. статутного капіталу і належить за величиною чистих активів до групи середніх банків, заявив про фінансовий результат у 28,97 млн. грн. Перший український міжнародний банк (ПУМБ) відзвітував про прибуток у 24,4 млн.
Банк «БІГ Енергія», що вже кілька років усім на заздрість стало демонструє зростання фінансового результату, цього року заявив про 13 млн. грн. прибутку, ввійшовши в першу десятку за прибутковістю.
Усі чотири квартали були прибутковими для банку «Південний». Нещодавно керівництво банку опублікувало дані про свою фінансову діяльність, із яких випливає, що прибуток за минулий рік становить 9,98 млн. грн.
Аналізуючи діяльність українських банків у динаміці, можна виявити лідерів за валовими показниками отриманого прибутку. Скажімо, Приватбанк і ПУМБ жодного разу не опускалися нижче першої десятки. Водночас цікавим є різкий стрибок кількох банків за цим показником. Так, Експрес-банк перемістився з 40-го на 3-тє місце, банк «Південний» — із 42-го місця 1999 року на 12-те 2001-го. Вражаючі темпи піднесення в банку «БІГ Енергія», який, посідаючи 67-ме місце за прибутковістю 1999-го, торік перейшов на восьму позицію.
Статистика:
статутні фонди
Нині точиться багато суперечок з приводу того, яким повинен бути мінімальний статутний фонд. Деякі експерти вважають, що аж ніяк не менше 5 млн. євро. Але для багатьох банків ця цифра поки що залишається недосяжною.
У більшості банків величина статутного фонду не перевищує 10 млн. євро. У половини він менше 5 млн. євро. Лідерів не так і багато, причому рекордсмени змогли наростити свої СФ до 20 й більше млн. євро.
Проте одні банки поки що лише заявляють про намір наростити фонди, а інші й цього не роблять. Тобто інструмент надійності та якості (а саме так називають статутний фонд самі банкіри) вдосконалюють далеко не всі.
Прикладом цілком іншого характеру можуть слугувати російські банки. На думку експертів, банки Росії мають такі статутні фонди, які дозволяють їм чинити експансію, зокрема на ринок України. Тут доречно пригадати Альфа-банк, який хоч і закінчив 2001 рік зі збитками (правда, слід враховувати, що російський банк прийшов в Україну трохи більше року тому), проте за рахунок збільшення СФ розширює спектр послуг і створює філійну мережу в усіх великих містах.
На 1 січня 2002 року СФ банку «Аваль» становив майже 45 млн. євро. У лютому він оголосив про збільшення його до 57 млн. євро. за рахунок емісії акцій.
Статутний фонд Приватбанку на початок року становив майже 40 млн. євро, і він планує його збільшувати до 55 млн.
Банк «БІГ Енергія» на початок 2001-го мав статутний фонд 6,3 млн. євро, чим підтверджував свою репутацію середнього банку. Проте вже під кінець року його статутний капітал виріс утричі й досяг 21 млн. євро (100 млн. грн.). Можливо, такий різкий стрибок забезпечено не лише професіоналізмом менеджменту банку, а й стратегією, яку визначають акціонери.
Акціонери банку «Мрія» вирішили збільшити статутний фонд банку на 7 млн. грн. — до 20,5 млн. (еквівалент 4,3 млн. євро). За даними самого банку, він має намір випустити акції в бездокументарній формі номінальною вартістю 0,1 грн. Продаж їх почнеться 1 травня, причому менеджмент банку розраховує на залучення нових акціонерів.
Акціонери «Столичного», що входить у групу невеликих, на своїх зборах також затвердили результати підписки на акції додаткової емісії та збільшили статутний фонд на 8 млн. гривень — до 13,6 млн. (2,8 млн. євро).
Про що говорять цифри
З наведеної статистики можна дійти кількох висновків.
По-перше, банк, що входить у першу десятку найбільших, не обов’язково має прибуток, тим паче великий. По-друге, банк, який не входить у десятку, не конче збитковий. По-третє, відносно невеликий прибуток свідчить про те, що менеджмент банку діє дуже професійно.
Не таємниця, що негативні результати діяльності багато банкірів пов’язують передусім із видатками на формування резервів з активних операцій, за рахунок яких у разі потреби можна буде виконати зобов’язання перед клієнтами. Тому банк, що має невеликі збитки, не повинен викликати побоювань, а його керівництво заслуговує на компліменти.
Якщо ж рік діяльності закінчився «по нулях», це, природно, підвищує авторитет банку. Прибуток, а тим паче істотний, на тлі невдач банків-титанів може одержати той, у кого, зокрема, короткі «хвости» по кредитах. Не слід применшувати й ролі акціонерів, адже саме вони впливають на основні напрями діяльності фінансової установи.
Як уже зазначалося вище, деякі банки заявили про збільшення чи про намір збільшити свої статутні фонди. І річ тут аж ніяк не в тиску з боку уряду й НБУ: за величиною статутного фонду можна скласти чітке уявлення про можливості й надійність тієї чи тієї фінансової установи.
Невеликий СФ свідчить, зокрема, про те, що банк — власник невеликої кількості ліцензій. Простіше кажучи, відповідно до Закону «Про банки і банківську діяльність», банки повинні формувати свої СФ залежно від того, який спектр послуг вони планують надавати. Тобто Нацбанк, видаючи ліцензію, приміром, на відкриття валютних депозитних рахунків для фізичних осіб, примушує банк надавати гарантії клієнтам у вигляді великого статутного та страхових фондів, аби в разі, скажімо, відкликання ліцензії НБУ за рахунок цих фондів зміг розрахуватися з вкладниками.
Солідний СФ дозволяє банку активізувати свою діяльність і на ниві кредитування. Залучені від продажу акцій кошти можна спрямувати й на підтримку власної ліквідності або на розвиток філійної мережі. В остаточному підсумку нарощування СФ прямо впливає на фінансові результати: збитки чи прибуток. Зв’язок величини статутного фонду з прибутком у тому й полягає, що об’ємний СФ дозволяє забезпечувати більшу прибутковість. Ясна річ, після того, як цей збільшений капітал буде за рахунок прибутку кількох років сформовано.
Отож справа далеко не лише в престижі. Солідний статутний фонд підтверджує надійність і довговічність банку, тобто саме те, що цікавить і клієнтів, і акціонерів.
За прогнозами експертів, 2002 року дедалі більше банків заявлятиме про збільшення статутних фондів. Відтак на початку 2003-го банківська система повинна відзвітувати про позитивну рентабельність. Крім того, може трохи змінитися перша десятка банків, оскільки їй на хвіст уже наступають ті ж самі середнячки.