Запросіть мене танцювати

Пам'ятаю, як умовляла маму записати мене на танці, хоча вибір тоді був невеликий: бальні (якщо "ноги слабкі") або народні. Але "за престижністю" переважила музична школа. А я? Танцювала як уміла, коли нікого не було вдома... Сьогодні можна навчитися різних танців, і навіть усією сім'єю (можна записатися хоч і з бабусею та дідусем), і всі питання - буцімто поганої фізичної форми, слабкої розтяжки, недостатнього почуття ритму (і навіть гумору) - цілком вирішувані. Можна вибрати зручний час, місце, тренера, групу. І танцювальний напрям.

Це електризує

Різкі безладні рухи плечей, рук і ніг, м'язові спазми в ритмі музики техно. Це не напад епілепсії, а сучасний молодіжний танець тектонік. Його ще називають електроденс, і це справді електризує. У нових танцювальних течіях відсутні "рамки" і є імпровізація, екстрим - це якраз для сучасної молоді, яка полюбляє експериментувати.

"Контемп, модерн, джаз-фанк, гоу-гоу, стрип-денс, джампстайл, хастл, хіп-хоп - допомагають молодим самовиразитися. Сучасний танець схожий на сучасну людину - він індивідуальний та інтенсивний у вираженні емоцій. Свою "експресивність" обирає сам танцюрист, - каже учасниця колективу Big Friend Family, випускниця Національного університету фізичної культури і спорту Ганна Трачук. - Свобода руху, а не заучена постановка - це також те, чого бракує молоді. Але щоб танцювати такі танці, без хорошої фізичної підготовки не обійтися. Найінтенсивніший у плані акробатичного навантаження хіп-хоп: завмирання вгорі з ногами, перевороти".

Тим, кому подобаються підтягнуті статури з рельєфною мускулатурою, але не подобаються заняття в тренажерному залі, підійде танець на пілоні (фітнес-версія еротичного танцю біля жердини). До речі, на Чемпіонаті світу з танців біля жердини, що проходив у Цюріху в листопаді минулого року, українка Наталя Татаринцева посіла перше місце. А Анастасія Соколова перетворила танець біля жердини на акробатичну виставу в телепередачі "Україна має талант", весь зал аплодував Насті стоячи.

Танець на пілоні: фітнес-версія

На Заході вже багато років жердина, зарезервована для танцівниць стрип-клубів, перекочував у спортзали, а сам "танець на пілоні" (pole dance) став модною формою фітнесу. В нас він, як і раніше, викликає двозначні асоціації. Taкий танець може бути й "чуттєвим", призначеним для чоловіків, але не обов'язково. Це може не бути еротикою, якщо це фітнес-версія.

В усьому світі дівчата, одягнені в спортивні шорти й топи, охоче виконують вправи на жердині. Студентки, журналістки, бізнесвумен і просто домогосподарки, молоді мами й старші. Вік тих, хто тренується на пілоні, коливається від 20 до понад 40 років. Головне пережити перший час. Спочатку страшенно болять руки. Вже через годину інтенсивних занять ниють ноги, живіт і всі частини тіла, про існування яких ви й поняття не мали. І дехто, не витримавши навантаження, кидає. А ті, хто залишився, не скаржаться. Результат того вартий: це чудовий спосіб зробити поставу стрункою, відкрити в собі жіночність і чуттєвість.

Поле-денс у фітнес-версії на високому професійному рівні особливо популярний у США, Австралії та Японії. Тут танець на пілоні практикують із 90-х років. Багато в чому завдяки зіркам шоу-бізнесу та кіно. На жердині тренуються Мадонна, Кейт Хадсон, Сінді Кроуфорд, Джессіка Альба, Демі Мур.

В Австралії, де вуличний варіант танцю на пілоні особливо популярний, проводяться щомісячні конкурси - Guerilla Street Pole Dance Competition, а в деяких місцях є навіть знаки заборони для любителів цього виду танцю. Про те, що жердина назавжди вписалася у спосіб життя жителів великих західних міст, свідчать спеціально спроектовані дитячі поле-денс-фітнес-майданчики за зразком футбольних і баскетбольних.

Від стегна

І хоча багато традиційних танцювальних шкіл перекваліфіковуються "під молодь", і на сучасні напрями зали переповнені, шанувальників вистачає і в класики. Тільки в Києві діють кілька сотень танцювальних груп класичного танцю. Можна вибрати зручний час, місце, тренера, групу. І з допомогою класики "самовиразитися" не гірше. Будь-який танець сприяє вмінню володіти своїм тілом, розвиває рухливість, гнучкість і пластику. А якщо зважити на те, що рухами моделюється фігура (рельєф стегон, постава, форма ніг), можна вибрати відповідні танці.

"Ідеально формують жіночу фігуру всі напрями латини, - підказує Ганна Трачук. - Це так звані активні види класичного танцю - сальса, меренге, бачата, реггетон".

У латиноамериканському танці сальса (танцюють у парі) головний крок - від стегна (це коли ти ставиш ногу на підлогу й переносиш на неї вагу свого тіла). Цей рух чудово "проробляє" талію, що важливо й гарно, насамперед, для жінок. У танці працює все тіло. Корпус жорстко зафіксований, лопатки зведені, і завдяки цьому, а також за рахунок рухів стегнами та "гордої посадки" голови випрямляється постава. Танець дуже добре зміцнює ноги. І при цьому, з огляду на те, що в сальсі практично немає стрибків, бо танцюють на "м'яких" колінах, - не виникає зайвого навантаження на стопи і проблем із кістками, що, на жаль, буває при надмірних фізичних навантаженнях.

Танець із підтекстом

Жіночний, поза сумнівом, - танець живота. Це цінний танець для підготовки жінки до дітородіння: він зміцнює м'язи й поліпшує кровообіг органів малого таза. Хвилеподібні рухи стегон нормалізують роботу видільних систем, як результат - чистішою стає шкіра. "Тряскою" та "розсипанням бісеру" (коли під дзенькіт монет вібрують стегна й живіт) позбуваються целюліту. У танцівниць поліпшується характер, з'являється плавність і м'якість у вимові, стриманість у рухах, терплячість, приємність і легкість у спілкуванні. Щоправда, у тих, хто практикує belly dance, є одна "вада" - невеличкий животик, тому що при рухах стегон прокачуються глибокі, внутрішні м'язи живота, а от верхні й нижні накачуються недостатньо, хоча комусь це може подобатися.

Танець живота - це не набір довільних рухів, кожен з них "із підтекстом": символізує зачаття, виношування та народження дитини.

"Промовистими" є й індійські танці. У деяких з них можна прочитати навіть рецепт приготування якоїсь страви. На нещодавньому міжнародному фестивалі індійського танцю RangHoli Fest-2013, що проходив 30 березня в Києві, вразили "жіночною" пластикою чоловіки-танцюристи. А найбільше - "танець радості" Шиви. Індійці називають життя космічним танцем, і поки танцює бог Шива (танцююча фігурка із чотирма руками), живуть усі істоти. Індійські танці - "містична практика набуття досконалості", як кажуть танцюристи, і з нею за бажання можна без проблем ознайомитися і в Україні. Часто танці викладають самі індійці, є цілі клуби, де також моляться, співають і грають на таблах (парних барабанах).

Сакральні танці

Є танці, які мають сакральний смисл і які являють собою, швидше, метод розвитку моральних якостей: волі, терпіння, слуху, зору, дотику, здатності концентрувати мислення. У минулому вони виконували таку саму функцію, яку сьогодні виконують книжки, - функцію збереження та передачі інформації, знань, релігійних і філософських ідей.

"Звичайна гімнастика і танці - механічні. Але якщо наша мета полягає в гармонічному розвитку людини, тоді для нас танці й рухи призначені для поєднання розуму і почуттів із рухами тіла та їхньою спільною маніфестацією, - стверджував Георгій Гурджієв ("Взгляды из реального мира"). - Кожному положенню тіла відповідає певний внутрішній стан. З іншого боку, кожному внутрішньому стану відповідає певна поза. Людина у своєму житті використовує певний набір звичних поз, і вона переходить від однієї до іншої без зупинки в проміжному положенні. Прийняття нової, незвичайної пози дозволяє вам внутрішньо подивитися на себе по-новому".

Засіб від гіподинамії та депресії

"Танець виник із природних рухів людини, відповідно, це найприродніша фізична активність", - каже лікар Українського центру спортивної медицини Лариса Квітко. "У танці немає форсованих силових вправ, а швидкі рухи змінюються повільними, що стимулює роботу внутрішніх органів і серцево-судинної системи. Танець - найкраща профілактика гіподинамії та гіпокінезії, недостатньої рухливості суглобів, патології кісткового та зв'язкового апаратів. Еластичність і міцність стінок кровоносних судин також добре формуються при таких фізичних навантаженнях. Танцівниці вчаться контролювати своє дихання, що важливо для профілактики легеневих захворювань". При деяких захворюваннях, вказує Лариса Квітко, слід порадитися з лікарем. Альтернативою можуть бути танці у воді. Аквааеробіка "вантажить" організм рівномірніше, без різких припливів крові (що на "суші" трапляється при нахилах і присіданнях), менше тиск на тіло хребців, серце працює спокійніше. Розроблено й спеціальні адаптовані танці, які є, швидше, гімнастичним комплексом для тих, хто мусить уникати інтенсивних фізичних навантажень.

Танці використовують у психотерапії. Те, що рухи в поєднанні з музичним ритмом здатні поліпшувати емоційний стан, помічено давно і багато років використовується в лікуванні людей із психологічними проблемами. Метод так і зветься "танцювально-рухова терапія". Корисна вона всім. В Інтернеті можна знайти пропозиції навіть сім'ям із дітьми. Під час танцю людина розслаблюється і позбувається м'язових затискань, що накопичилися внаслідок стресів і переживань. Танцюючи, ми уявляємо себе привабливішими, що підвищує нашу самооцінку. Не тільки зовнішності, а й внутрішнього стану. Набута в рухах упевненість дарує впевненість і відкритість у спілкуванні з людьми. У деяких групах танцювально-рухової терапії взагалі не використовується музика, танець трактується в широкому значенні - "рух". Не кожен уміє танцювати, але рухатися, як і дихати, вміє з народження кожен.