Відпочинок дітей: хто гарантує безпеку?

Настав час подумати про літній відпочинок наших дітей. Незабаром канікули, дітвора осяде вдома біля батьків, яким, незважаючи на спеку, треба працювати й вирішувати різні побутові проблеми.

Для більшості батьків літо - складний період, адже необхідно створити для дітей умови контрольованого "байдикування" під наглядом здебільшого сторонніх осіб. Крім того, це можливість оздоровити дітей, приділити час їхньому розвитку, показати щось нове, реалізувати їхні мрії. Ось і виходить, що три літніх місяці потрібно якісно заповнити опікою і турботою, та ще й із гарантією безпеки на відпочинку.

Залежно від цілей та можливостей батьків, обирається рівень забезпечення інтересів дитини. Комусь необхідно на тривалий час влаштувати дитину під чийсь нагляд за помірну ціну та відносну якість утримання. Хтось шукає можливостей забезпечити своїй дитині якісний відпочинок у поєднанні з додатковими освітніми програмами: вивченням іноземних мов у середовищі їх носіїв; розширенням кругозору в межах екскурсій новими містами та країнами; отриманням навичок виживання та самостійності в туристичних походах; здобуттям досвіду сільгоспробіт та інше.

Питання безпеки дітей на відпочинку стає дедалі актуальнішим, особливо у зв'язку з систематичними повідомленнями про її порушення, що призводить до трагічних наслідків. Як приклад - торішня ситуація в Одеському міському дитячому оздоровчо-спортивному комплексі "Вікторія". Трагедія забрала життя трьох неповнолітніх дівчаток, а притягнення до відповідальності винних осіб триває й досі.

24 квітня 2018 р. Київський районний суд м. Одеси оголосив перший вирок у цій справі - старшій виховательці, особі, відповідальній за пожежну безпеку, яка визнала свою вину, чим прискорила винесення рішення щодо неї. Із вироку суду випливають цікаві деталі, які прямо свідчать проти реальних винуватців трагедії, оскільки вина виховательки полягала в бездумному підписанні низки документів, неусвідомленні рівня відповідальності за взяті на папері обов'язки дотримуватися пожежної безпеки.

Таких "виховательок" по Україні дуже багато, - вони влаштовуються на тимчасову роботу на літній період задля підробітку та безкоштовного відпочинку на морі, не усвідомлюючи рівня відповідальності за дітей, якими опікуються в межах своїх повноважень. Цій виховательці не пощастило двічі: вона взяла на себе відповідальність за пожежну безпеку, не володіючи відповідними знаннями та базовими навичками першочергових дій при евакуації й наданні першої медичної допомоги.

Її слова про звільнення за власним бажанням після того, як дізналася про факти порушень пожежної безпеки дитячим закладом, нівелюються відсутністю письмових звернень з вимогою привести у належний стан пожежну безпеку та відсутністю самої заяви про звільнення.

Можна припустити, що відсутність цих документів пояснюється низьким рівнем правової культури виховательки або ж свідомим, умисним, неналежним виконанням своїх службових обов'язків щодо охорони життя та здоров'я неповнолітніх. Саме останнє побачив у її діях суд і призначив покарання у вигляді трьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади, пов'язані з пожежною безпекою, строком на два роки. Виховательку звільнено від відбування основного покарання на іспитовий строк - два роки.

Але в зазначеному вироку найцікавіша не вихователька, а два приписи Київського РВ ГУ ДСНС України в Одеській області за 2016 та 2017 рр. "Про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки". Цими приписами встановлено понад 20 фактів порушень пожежної безпеки і вказано чіткі терміни для їх усунення. Встановлені порушення досить серйозні, з їх переліком може ознайомитися кожен читач у тексті вироку, який є в загальному доступі в реєстрі судових рішень. І це не банальна відсутність вогнегасника.

Із хронології системних порушень правил пожежної безпеки випливає висновок про системне нехтування законом і ймовірні ознаки корупції.

Так, ще у 2016 р. інспектори ДСНС під час чергової перевірки виявили цілу низку порушень, про що склали відповідний припис і дали граничний термін для їх усунення. Одночасно з приписом попередницю нашої виховательки було притягнуто до адміністративної відповідальності за невиконання вимог припису ДСНС від 2015 р.!

У 2017 р., за аналогією з попередніми роками, порушення ніким не усувалися. Натомість на роботу було оформлено нашу виховательку, яка взяла на себе повну відповідальність за пожежну безпеку, попри всі наявні порушення, та у складі комісії підписала акт про готовність дитячого закладу до прийому дітей.

У червні 2017 р. інспектори ДСНС знову провели перевірку закладу і знову склали припис, яким укотре констатували порушення й визначили терміни на їх усунення. Цього разу вже нашу виховательку було притягнуто до адміністративної відповідальності за пожежну безпеку в закладі, свою вину вона визнала й щиросердо розкаялася. За неї керівництво закладу сплатило штраф на суму 51 грн.

Як бачимо, схема доволі проста: положенням та посадовою інструкцією відповідальність за пожежну безпеку покладається на старшого вихователя; щороку на роботу береться нова сезонна вихователька, якій пояснюють, що підписані нею документи - це формальність і керівництво все тримає під контролем, головне - щиро у всьому розкаюватися; щороку заклад проходить перевірку ДСНС, які щоразу фіксують одні й ті ж самі порушення, на усунення яких потрібні чималі кошти. Виділяти кошти на усунення порушень ніхто не хоче, тому йдуть шляхом найменших жертв: складають адмінпротокол на чергову виховательку, сплачують
51 грн і приймають дітей з думкою, що все минеться й лиха не трапиться.

Ця схема нагадує казку про колобка, - від чого втікав, те й знайшов. Читачів напевно дивує бездіяльність ДСНС, які рік у рік констатували порушення, давали час на їх усунення і не вживали жодних дійових заходів, аби зупинити роботу закладу. Мене це також здивувало, адже, відповідно до своїх повноважень, таку можливість вони мають. У разі невиконання вимог своїх приписів могли звернутися до суду з вимогою зупинити роботу Одеського міського дитячого оздоровчо-спортивного комплексу "Вікторія".

Але не зробили цього. Більше того, про виявлені факти порушень не було належним чином поінформовано представників виконавчої влади, які щорічно у складі комісії констатували готовність закладу до роботи у відпочинковий оздоровчий сезон. Така службова недбалість із боку інспекторів ДСНС натякає на корупційну складову в цій схемі, яка, звісно, в суді доведена не буде. Так би мовити, невпійманий - не винен. Але тяжкі наслідки службової недбалості привели на лаву підсудних одного з інспекторів, і зараз кримінальне провадження з обвинувальним актом чекає свого розгляду в суді.

Щодо вини директора зазначеного закладу - то, безперечно, вона є, але її межі й відповідальність незабаром визначатиме суд.

У цій трагічній ситуації залишається безліч запитань з приводу персональної відповідальності й інших осіб. Наприклад, незрозуміло, чому дітей віком від 7-ми до 10-ти років поселили на другому поверсі будівлі, якщо, за правилами, їх мали поселити на першому. Чому в ніч пожежі на поверхах не було дорослих? Де перебував передбачений законом черговий нічний вихователь? Що художній керівник та вихователі робили вночі в альтанці на вулиці, а не біля дітей у корпусі? Хто здійснював евакуацію дітей? Чому дітей із палаючого корпусу виносили старші діти, які відпочивали в таборі? А де ж героїчні подвиги вихователів?

Саме ці останні запитання і стали для мене путівником при виборі відпочинку для власної дитини. Стан пожежної безпеки, санітарно-епідеміологічні норми тощо не може належним чином перевірити жоден із батьків. І хоча ми маємо повне право вимагати ознайомлення з документацією закладу, навряд чи в наданих документах помітимо якісь невідповідності. Навряд чи посадові інструкції персоналу переконають нас у повній і гарантованій безпеці дітей на випадок пожежі, аварії чи стихійного лиха.

Єдина відносна гарантія - це індивідуальна характеристика і якості тієї особи, котра супроводжуватиме дитину й нестиме за неї персональну відповідальність. Оскільки порятунок у критичних ситуаціях дієвий у перші хвилини й залежить від досвіду, вмінь, навиків та знань відповідальних осіб. Такі особи мають бути готовими до екстремальних ситуацій, знати основні правила евакуації та порятунку, вміти надавати першу медичну допомогу.

Як переконатися, чи наділена супровідна особа такими рисами? Лише познайомитись із нею особисто, зайти у прямий діалог, не соромитися ставити незручні запитання, мати її особисті контакти. Звісно, глибину знань і навиків на очі оцінити важко, але певні моменти мають однозначно насторожити батьків. Вік: особи віком до 25 років навряд чи мають достатній досвід роботи з дітьми, а особи за 50 - навряд чи зможуть, зважаючи на свої фізичні можливості, швидко і якісно відреагувати у стресовій ситуації. Шкідливі звички: особу, котра зловживає спиртним або любить весело проводити вільний час, видають її зовнішній вигляд та характеристики (плітки) близького до неї оточення, така людина навряд чи сидітиме після 23-ї години біля наших дітей, її ми знайдемо десь в альтанці в момент екстреної ситуації. В особистій розмові супровідна особа має продемонструвати свою глибоку відповідальність за життя та здоров'я дитини, а не своє власне бажання добре й весело відпочити: для вихователів це робота, а не відпочинок за рахунок батьків дітей. Екстремали, фанатики і всі, в кого є нестандартні пунктики, мають насторожити батьків, оскільки висока ймовірність того, що такі люди на наших дітях будуть реалізовувати свої нереалізовані забаганки.

Крім того, важливо звертати увагу на чисельність дітей у групі, яка їде на відпочинок. На 15 дітей має бути один супровідник. На групу дітей від 30 до 45 осіб має бути додатково призначений один медичний працівник. Супроводження груп дітей у дорозі здійснюють представники Національної поліції.

Таким чином, проаналізувавши ситуацію, маючи досвід супроводження груп дітей, я дійшла висновку, що власного сина зможу відправити на відпочинок виключно у супроводі такого дорослого, якого добре знаю і якому довіряю особисто.

Вид відпочинку залежатиме від інтересів дитини та моїх власних пріоритетів, до яких не входять табори й санаторії: резервація в закритому просторі на десятки днів із одними й тими самими особами не дуже відрізняється від школи і спонукатиме до всіляких дурниць. Певно що пожежі я боюся менше від поганої компанії однолітків та дорослих.

Вибираючи відпочинок, ми з сином зупинилися на екскурсійно-розвиваючих турах Україною та Європою в супроводі досвідчених дорослих і з невеликою кількістю однолітків; вивченні англійської в мовній школі за кордоном із проживанням у приймаючій сім'ї; відпочинку в затишному дворі бабусі та дідуся за містом; і вирі розваг на морському узбережжі лише в супроводі батьків.

Неможливо вберегти дитину від суворих реалій сучасного світу, неможливо гарантувати те, на що не маєш жодного впливу, але ми можемо не обирати того, що апріорі становить небезпеку та ризик: невідомих нам особисто місць і людей. Навіть ідеальний стан пожежної безпеки не вбереже від сірника чи запальнички. І тільки людське серце, інтуїція, відвага та хоробрість зможуть спробувати дати опір нештатній ситуації. Дитину врятує той, хто буде поруч у момент трагедії. Ось на це й орієнтуйте вибір відпочинку вашої дитини.