Тетяна Татарчук: "Підлітковий період життя дівчинки — це окрема філософія"

20 грудня, 2019, 16:38 Роздрукувати Bипуск № 49, 21 грудня-26 грудня 2019р.
Автор
Відправити
Відправити

"Новорічні дітки" - це не "страшилка" від лікарів. Але чи можна пояснити це дочці?

Автор

Наближається Новий рік: ялинки, подарунки, шампанське. І сюрпризи новорічної ночі, яким радіють і діти, й дорослі.

Усі, крім батьків дівчаток-школярок, які збираються зустрічати Новий рік у компанії своїх однокласників і друзів. До ранку! Мами болісно вирішують дилему: відпустити доньку на веселу вечірку - чи нехай дома бажання загадує? Добре, якщо лише поскандалить, зіпсує всім настрій, замкнеться у своїй кімнаті. А що коли непомітно втече, вимкнувши свій телефон?..

Мама знає, що "новорічні дітки" - це не "страшилка" від лікарів, а відтермінований сюрприз новорічної ночі. Але хіба дочку переконаєш?!

Чому так складно спілкуватися з дівчинкою-підлітком? Ще недавно вона казала, що її мама найкраща в світі, радилася і довіряла, а тепер на все одна відповідь: "Ти нічого не розумієш!" Чому вона не чує і не слухає батьків, які хочуть застерегти її від помилок? У кожної мами нагромадилися десятки різних "чому". Відповісти на них ми попросили відому фахівчиню в галузі підліткової гінекології, завідувачку відділу ендокринної гінекології Інституту педіатрії, акушерства та гінекології ім. О.Лук'янової Національної академії медичних наук України професорку Тетяну Татарчук.

- Щоразу, коли на конференціях або лекціях зустрічаюся зі своїми колегами - дитячими гінекологами, я наголошую, що підлітковий період - це окрема філософія, яку лікар зобов'язаний розуміти й пояснювати мамам своїх пацієнток.

- Дорослим важко зберігати філософський спокій, коли дитина стає нігілістом, і з будь-якого приводу, навіть не дослухавши, кричить "ні". Адже кожна мама переконана: вона найкраще знає, що добре для її доньки.

- Мамі вона повірить завтра. А сьогодні їй потрібно, щоб мама не тиснула, не ламала, поважала її думку, розуміла. І любила! Любила її такою, якою вона є. Не намагайтеся її переробити, не наполягайте на тому, що вона не права, а у вас досвід, і ви все наперед знаєте. Вас просто не почують. Бо це період дорослішання, коли в голові панує біохімія.

- Перше кохання, як відомо, почуття романтичне, спогади про нього зберігаються роками. Нинішні підлітки спочатку займаються сексом, а про перше кохання дізнаються набагато пізніше. Новорічна ніч - одне з випробувань для батьків дівчаток-підлітків. Як їх уберегти від помилок? Пояснити, що неприборкане бажання в одну мить може поламати все її життя?

- Новорічна ялинка, веселий настрій, трохи шампанського... Хто з підлітків у такій ситуації думає про наслідки?!

Їх потрібно просвіщати, непомітно готувати до дорослих стосунків задовго до цього. У нормі має бути послідовний розвиток лібідо. Спочатку йде платонічне. Серце прискорено б'ється, коли я його бачу, чую, думаю про нього, читаю або відправляю смс тощо.

Далі - еротичне лібідо. Коли насолоду отримуєш від того, що він випадково доторкнувся, узяв за руку, запросив на танець. А вже потім - черга сексуального лібідо.

Коли підлітки, переживаючи всі ці етапи, насолоджуються ними, то й у дорослому житті вони матимуть стосунки сповнені барв та емоцій. Це дуже важливо для гармонійних взаємин.

Зараз же намагаються перескочити через перші дві сходинки, побачилися - й відразу секс. Не обов'язково навіть знайомитися. Це називається інвалідизацією стосунків. І якщо в якийсь період сексуальне життя поблякне, усе може закінчитися катастрофою. Депресія. Сім'я руйнується. Тому що він і вона не пройшли весь шлях, у них немає досвіду, як вибудовувати стосунки, забарвлювати свої почуття. Виходить як із недостиглим яблуком, яке поспішили зірвати, а потім сердяться, що воно несмачне.

- А підлітки в стані " біохімічної реакції" здатні це зрозуміти?

- Головне, щоб мами це розуміли й потихеньку розтлумачували своїм дівчаткам. І якщо вдається бути не тільки суворою мамою, а й подругою, усе вийде.

- А що означає бути подругою?

-Треба постійно казати своїй дитині: "Я тебе люблю, щоб там не сталося. І завжди буду на твоєму боці. Навіть якщо ти зробиш помилку - допоможу тобі, підтримаю. Ти тільки мені розкажи, не приховуй, - ми разом упораємося з будь-якими труднощами. Адже я твоя мама, і я тебе дуже люблю".

Якщо вам не подобається те, що хоче зробити ваша дочка, - не кричіть, не забороняйте. Не сперечайтеся, а пояснюйте: "Так, згодна - ти вже виросла. І можеш сама вирішувати. Але ти впевнена, що твоя ідея бездоганна? Ти ж не любиш ходити на повідку, правда? І не сприймаєш, коли на тебе тиснуть? А якщо поспішиш і зробиш усе тільки тому, що інші цим займаються, - ти сама собою будеш не задоволена. Адже згодом зрозумієш, як ти себе обікрала, емоційно спустошила".

- Мами скаржаться, що підлітки стають колючими, як їжачки. З якого боку не підійдеш - скрізь колючки, ні пригорнути, ні душевно поговорити.

- Щоб легше було розібратися з підлітковими проблемами, ми їх розділимо на три основні блоки.

Перший - це фізичний розвиток. Особлива тема - зростання дівчаток. Про це мало говорять, хоча проблема дуже важлива. Другий блок - психологічний розвиток. І третій - репродуктивна сфера.

Маленька дівчинка росте, набирає масу тіла, перетворюється на підлітка. У неї до певного рівня набирається жирова тканина, яка й запускає активацію репродуктивної системи. Це відбувається в такій послідовності: починають рости груди, потім з'являються місячні, за ними - оволосіння.

Раніше в дівчаток усе це відбувалося у віці 12–14 років. У наш час підлітковий період починається набагато раніше. Перші місячні можуть бути в 10 років, і це вважається варіантом норми.

Чому так відбувається?

На жаль, серед дітей зустрічається багато випадків ожиріння. У дівчаток із надлишковою масою тіла жирова тканина раніше, ніж належить, займає певне місце в організмі і подає сигнали репродуктивній системі: час дорослішати! Тому вони мають раннє дозрівання.

Жирова тканина в жіночому організмі - це велика біохімічна лабораторія. За її сигналом організм може виробляти багато андрогенів. У цій ситуації андрогени виступають як гормони агресії. І тоді трапляється те, що в медицині називають інвертований пубертат. Спочатку з'являється оволосіння, разом із ним новий, не зовсім приємний запах, а грудей іще немає.

У таких випадках на прийом приходять перелякані мами: "Чому з моєю донькою це відбувається?". Тому, що стався збій - зміна послідовності розвитку організму, а винна в усьому надмірна кількість андрогенів. Таке буває не тільки при надлишковій масі тіла, а й у тих випадках, коли дівчинка дуже перевантажена емоційно.

Тоді на її поведінку, вчинки, настрій впливають біохімічні процеси, які активно відбуваються в її зростаючому організмі, що нерідко призводить до різних конфліктів - і в школі, і вдома. Надмірна збудженість, агресивність проявляються насамперед негативізмом стосовно своїх близьких.

- Інтернет, телебачення дозволяють дітям досить рано довідатися про все заборонене, що їх цікавить, - вони вже в третьому класі про секс інформовані краще, ніж їхні бабусі після випускного. Як впливають такі картинки на "біохімію" дівчаток-підлітків?

- Коли вони бачать багато картинок, які їх дуже цікавлять, збуджують уяву, настає емоційне перевантаження. На незміцнілий організм дуже впливає і кількість, і якість інформації.

Діти так улаштовані, що їм хочеться все спробувати. І зупинити їх може тільки страх. Раніше на шляху до дорослого життя дівчаток зупиняв страх незапланованої вагітності. Тепер, коли стали доступними різні контрацептиви, - цього цілком можна уникнути. Підлітки в цьому більш ніж переконані. Але не знають, що цим можна користуватися, коли вже виросла. Чому? Тому що гормональні препарати можуть блокувати зони росту.

Якщо дівчинка починає приймати таблетки рано, коли ці зони ще не закрилися, то її зріст у 157 см таким і залишиться.

До мене на прийом прийшла пацієнтка і з певним викликом у голосі повідомила, що з 13 років живе статевим життям. І як доросла жінка вже два роки користується гормональними контрацептивами. На консультацію прийшла, щоб спитати, чому вона так повільно росте, - хоче бути високою, як модель, а її через зріст досі за першу парту садять.

- А контрацептиви лікар підбирав? - запитую.

- Навіщо? Сама в аптеці купила.

Такі історії я чую у своєму кабінеті часто. І дівчатка, і їхні мами спочатку дивуються - чому зупинився ріст?

А коли я їм пояснюю, що процес росту загальмували ті таблетки, які вони самостійно вибрали, обурюються: "А чому ніхто раніше про це не сказав?"

Дуже важливо, щоб лікар, до якого дівчатка звертаються в подібних ситуаціях, усе це пояснив. А якщо пацієнтка невисока - потрібно перевірити, чи не закрилися зони росту. Якщо вона вже живе статевим життям, навряд чи вдасться їй це заборонити. Потрібно підібрати інші способи контрацепції, щоб дівчинка отримала шанс вирости.

- Є ще одна небезпека - венеричні хвороби, які легко підхопити, маючи невпорядковані зв'язки. Підлітки їх бояться чи ігнорують через непоінформованість?

-Зовсім нещодавно у США було опубліковано звіт CDC про рівень захворювань, які передаються статевим шляхом. Там неймовірно підскочила захворюваність на сифіліс, гонорею, трихомоніаз, хламідіоз. 2018 року зафіксували показники приблизно такі, як були 1991-го.

Коли зникають страхи, падають моральні бар'єри, - у сексуальних стосунках домінують розкутість і безвідповідальність, за що згодом доводиться платити дуже високу ціну.

Нещодавно в мене була на прийомі дівчинка, у якої виявили сифіліс. Вона з благополучної сім'ї, добре вчиться, вродлива. І така ось проблема. Перше, що вона сказала: "Я лікуватимусь, виконуватиму всі рекомендації, тільки не кажіть, будь ласка, моїй мамі, а то вона мене вб'є!"

Найпростіше в такому випадку прочитати лекцію про шкоду випадкових зв'язків і набрати мамин телефон. Але ж їй потрібна допомога, а не урок моралі зі скандалом на додачу. Лікареві дуже складно завоювати довіру пацієнтки-дитини, не порушивши при цьому норм етики, не обірвавши контактів з батьками. Не можна на прохання підлітка приховувати від мами інформацію про її захворювання або вагітність. І водночас, якщо лікар, не розібравшись, відразу ж зателефонує мамі, дівчинка може втекти не тільки з кабінету, а й з дому. Ми довго з нею розмовляли, поки не вдалося її переконати, що мама її любить і перше, що вона зробить, - це кинеться їй допомагати. А "вб'є" пізніше, коли проблема вирішиться і в неї з'явиться вільний час.

Це досить складно - знаходити потрібні слова й інтонації у подібній ситуації, коли пацієнтка, по суті ще дитина і перебуває в стані стресу. Все, що її в цей момент хвилює, - щоб не довідалася мама. У моїй професійній діяльності підлітки - найскладніша категорія пацієнтів.

- Скільки дівчаток просять вас, щоб не казали мамі?

- Мабуть, трохи більше половини намагаються уникнути важкої розмови з мамою. Іноді дівчинка приходить сама, іноді з мамою. А буває - і з татом, якщо з ним довірливі стосунки, що буває нечасто.

Коли запитуєш "Що тебе турбує?", багато хто відповідає: "Крім мами - нічого". Це можуть сказати, коли вона чекає за дверима, а іноді й у її присутності. Мамі ніяково, вона вибачається за поведінку своєї дочки, за те, що погано її виховала. Та проблема не в цьому. Це труднощі перехідного віку, сплеск гормонів, з якими не всі можуть упоратися.

Мами мають зрозуміти, що не треба зараз ятрити собі душу - я погана мама, недогледіла, проґавила свою дочку. Так, поведінка підлітків часто зухвала, егоїстична, безвідповідальна. Але це все тимчасово, і мине, як сезонні ГРВІ.

До речі, іноді корисно себе в такому віці згадати. Може, легше буде зрозуміти свою дочку, не повторювати помилок своєї мами, яка теж "краще знала, що потрібно її дитині".

Іноді любов до підлітка перетворюється на тотальний контроль. Мій досвід роботи підказує, що мамі не треба контролювати кожен крок своєї дівчинки, перевіряти геть усе. Головне - вибудовувати свої стосунки з нею, поводитися так, щоб вона їй довіряла. Траплялося неодноразово: приходить дівчинка на прийом - їй ось-ось народжувати, а вдома не знають.

Запитую: "Чому так довго мовчала, навіть мамі не сказала?" Відповідь стандартна: "Боялася. Думала, колись потім".

В Україні щорічно реєструють у середньому 100 пологів у дівчаток до 14 років. А у віці 15–18 років - рахунок іде на тисячі. При тому, що найкращий вік для народження дитини - 22–
28 років.

- У якому віці слід говорити з дівчинкою про те, що від нинішньої поведінки залежить її сімейне щастя в майбутньому?

-Я вважаю, що виховувати дівчинку як майбутню маму - дуже важливий момент. Їй часто кажуть, що вона повинна стати успішною бізнес-леді, зробити кар'єру, відвідувати фітнес-клуби, модні тусовки тощо. На жаль, вважається неактуальним формувати розуміння того, що головне в її житті - це материнство і сім'я.

До цього можна ставитися по-різному. Але немає сенсу сперечатися із законами біології. Організм жінки влаштований так, що йому корисно народжувати дітей, корисно годувати їх грудьми, тому що лактація - це профілактика онкологічних і ендокринних захворювань. Дівчинку треба виховувати в тому дусі, що вона повинна себе берегти не тільки для того, щоб бути здоровою, гарною, успішною, а й заради того, щоб її діти народилися здоровими.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК