Бути собою — це нормально

Сьогодні, в епоху довгоочікуваного розквіту психології, люди дедалі частіше ставлять собі "діагнози" за книжками й статтями з психології.

І все б добре, але найчастіше ці діагнози помилкові. Річ у тому, що стаття тим цікавіша, чим яскравіше вона описує симптоматику і можливу проблему. Останнім часом фахівці взяли орієнтир на типологію особистості. Нині тільки ледачий не читав про нарцисів, шизоїдів, "пограничників", істероїдів... Така цікавість до психотипів похвальна, але погано те, що читачі сприймають тип особистості як діагноз. І хочуть його "вилікувати". Приміром, мені часто пишуть люди, які хотіли б не бути шизоїдними. І отут мені сумно. Адже якщо ви шизоїдним тип - у цьому немає нічого страшного. Це не захворювання, його не треба лікувати.

Тож проведімо чітку межу між типом особистості, акцентуацією і розладом особистості. Тип особистості - це спосіб адаптуватися до соціуму, батьківської сім'ї і життя загалом. Інакше кажучи, це характер і темперамент у комбінації з захисними механізмами. У транзактному аналізі типи особистості називають особистісними адаптаціями. Саме вони визначають те, як ми з вами реагуємо на ті чи інші події життя. Наукові назви цих адаптацій звучать дуже складно і багатьох лякають. Але все зовсім не страшно, якщо розуміти суть.

Усього особистісних адаптацій шість: обсесивно-компульсивна (це варіант норми), шизоїдна (ні, це не шизофренія), параноїдна (і це теж не манія переслідування), антисоціальна (це теж нормально), пасивно-агресивна й істерична (ні, це не свідчить про те, що хтось істеричка). Звучить страшно? Так. Чи є реальною загрозою? Звісно, ні.

Обсесивно-компульсивна адаптація (або інакше тип особистості "відповідальний трудоголік") - це такий стиль мислення, поведінки й відчування, за якого для вас на перше місце стає якість роботи. Ця адаптація робить з вас надвідповідальну людину, яка зробить усе від неї залежне, аби виконати завдання найліпше. Скоріш за все, ви перфекціоніст, і на вас можна покластися. Менш відповідальним і менш орієнтованим на ідеальний результат людям із відповідальними трудоголіками буває непросто. Коли цей тип адаптації виражений яскраво, це може мати негативні наслідки. Така людина не відстежує втоми й фізичних потреб, тому часто перевтомлюється і захворює. Чи патологія це? Звісно, ні. Просто такий тип особистості. За бажання його можна корегувати, але взагалі це не трагедія.

Шизоїдна адаптація інакше називається "креативний мрійник". Креативні мрійники - це люди, заглиблені в себе, які не потребують великої кількості людей навколо себе. Вони, як зрозуміло з назви, творчі, нестандартно мислять і найчастіше дуже приємні в спілкуванні. Шизоїдний тип особистості - це дуже вірний друг і партнер. Бо потрапити в його близьке коло непросто. Якщо вам властива шизоїдна адаптація, то, скоріш за все, ви не любите, коли шумно, уникаєте конфліктів і намагаєтеся не заподіювати неприємностей і дискомфорту іншим. Близьким людям буває непросто зрозуміти, що у вас на душі, бо ви намагаєтеся не навантажувати інших проблемами. Вас люблять, але складність може виникнути, якщо ця адаптація сильно виражена. Тоді ви можете здаватися іншим нетовариським і мати труднощі з тим, щоб звернутися по допомогу для себе.

Параноїдна адаптація (або інакше "блискучий скептик") не має жодного стосунку до параної. Це люди уважні, спостережливі, мають неабиякі розумові здібності. Вони дуже цінують безпеку, і для них важлива можливість прогнозувати найближче майбутнє. Якщо це схоже на вас, то ви точно дуже надійні, бо знаєте ціну безпеки і можете подбати про інших. Близьким людям може бути непросто з вашою ревнивістю й підозрілістю. Труднощі в явних скептиків виникають у тому місці, де вони не встигають зупинити фантазії (негативного змісту) і внутрішні діалоги.

Антисоціали (чарівливі маніпулятори) - це люди, які моментально підкуповують своєю артистичністю і харизмою. Вони дуже сміливі, яскраві й чарівні. Антисоціал - лідер-монополіст. Пам'ятаєте Стіва Джобса? От. Якщо ви задумалися про наявність у себе антисоціальної особистісної адаптації, то, ймовірно, ви помічаєте, що вас іноді вважають егоцентричною людиною, і часом ви забуваєте замислитися про наслідки ваших рішень для інших людей. Проте якщо вам не заважати й розв'язати руки, ви впораєтеся з поставленим завданням не гірше за відповідального трудоголіка.

Пасивно-агресивна особистісна адаптація (грайливий противленець) - це характеристика особистості незалежної, енергійної, відповідальної і завбачливої. Такі люди хочуть контролювати все, зокрема й свої емоції. Вони вміло просувають реформи, протистоять системі, обстоюють себе. Складнощі в них виникають там, де в опорі й бунті така людина забуває про те, що їй потрібно. Зрозуміли суть? Якщо у вас такий спосіб адаптації, ви можете автоматично противитися запропонованим перспективам і правилам, але при цьому не мати свого правильного варіанта. І в такому разі стосунки з вами можуть бути непростими, адже іноді ідеї інших людей можуть принести вам користь і радість. Якщо ви грайливий противленець, значить, ви точно дуже розважливі й енергійні, а ще маєте достеменне уявлення, як не хочете жити. Залишилося тільки навчитися розуміти, як саме ви хочете.

Істерична адаптація особистості (або ентузіасти з надмірним реагуванням). Цей тип особистості заражає своїм оптимізмом усіх навколо. Ентузіаст - слово, яке точно відображає стиль його мислення і поведінки. Емпатичні, емоційні, справляють враження з першої зустрічі. Люди з істероїдною адаптацією можуть вивести з усамітнення навіть шизоїда. Якщо ви бачите себе експресивною і емоційно відкритою людиною, тоді ви точно ентузіаст з надмірним реагуванням. Ви дуже емоційні й чутливі до реакції на вас інших людей, і тому іншим може бути непросто доводити вам, що ви викликаєте симпатію. Однак ви точно викликаєте до себе симпатію людей, і це чудово. Ви можете навчитися давати собі паузи, щоб подумати і стати менш імпульсивним.

Це були шість адаптацій особистості, або особистісних типів абсолютно нормальних, психічно здорових людей. Коли вам наступного разу трапиться термін "шизоїд" або "істерик", ви вже знаєте, що це зовсім не діагноз. А як же зрозуміти, що ситуація складніша, що вже має місце розлад особистості? Яскрава ознака - це коли вам (або людям, з якими ви спілкуєтеся) буває надто складно й небезпечно в контакті. Коли відповідальність і дотримання правил перетворюються на нав'язливу ідею, якою людина з розладом особистості намагається охопити всіх навколо. Коли антисоціальність виходить на рівень "ходіння по головах", а шизоїд перестає виходити з дому. Крім того, розлад особистості зачіпає всі сфери в житті людини й негативно позначається на них. При розладах особистості зазвичай з'являється і додаткова симптоматика - панічні атаки, ізоляція, відсутність стосунків, ритуали (нав'язливі дії), емоційна лабільність (нестійкий емоційний стан), порушення харчової поведінки, сексуальної сфери тощо. При адаптації це милі чи не дуже особливості кожного з нас. При розладі особистості - це всеохопна проблема. Розлад особистості не дасть людині жити повноцінно. Тому слід звернутися до фахівця. Психотерапія розладу особистості іноді включає медикаменти і потребує тривалого часу пропрацювання. Але зцілитися в цьому випадку реально.

Як зрозуміти, що це справжня патологія? Передусім нормальне життя неможливе. Симптоми не дають нормально працювати і навіть доглядати себе. Оточуючі доходять одностайної думки, що треба йти до лікаря, бо виправдати або пояснити логічно поведінку такої людини просто неможливо. Важлива ознака - це ще й втрата зв'язку з реальністю. Параноїд, наприклад, перестає бачити різницю між фантазією про зраду (підозрами) і фактом зради. І реагує на фантазію. Шизоїд поринає у фантазії настільки, що в нього з'являються галюцинації (переважно слухові, начебто всередині голови або іншої частини тіла), нав'язливі ідеї (релігійність перетворюється на ідею про свою нечистоту або святість, наприклад). Обсесивно-компульсивна адаптація перетворюється на ОКР тощо. Такий процес лікується тільки з залученням психіатра. Спочатку стан виводиться на стабільний рівень, а потім триває робота з психіатром.

Важливо розуміти також, що кожен з нас має повне право мати свою адаптацію. Кожен має право не любити гучних компаній, зачитуватися книжками, заглиблюватися в себе, тобто бути шизоїдом. І цього не треба лікувати. Це нормально. Як і будь-яка інша адаптація. Годі хапливо шукати відповідь на запитання, як перестати поринати в себе. Якщо ви не живете в ізоляції, і у вас є достатня для вас кількість друзів, значить, із вами все гаразд. Фантазуйте, мрійте, спілкуйтеся з близькими людьми. Це не патологія. Те саме можу сказати про інші адаптації. Важливо не лікувати складнощі, про які йшлося вище, а вчитися жити із цим так, щоб це вам не заважало. Закликаю кожного пам'ятати про цю шкалу - адаптація, розлад - хвороба. І, стикаючись із терміном "нарцис" або "параноїд", адекватно оцінювати своє місце на шкалі і не панікувати. Якщо ж вас щось справді тривожить і ви хочете в цьому розібратися або поліпшити якість життя, не займайтеся самолікуванням, запишіться до психолога.