Європейські країни повинні подолати величезний "розрив у плануванні" між своїми кліматичними цілями і планами дій, пише The Guardian.
Національні енергетичні та кліматичні плани, які країни-члени ЄС розробили у 2019 році, є застарілими, їм бракує ключових деталей і вони не узгоджуються з довгостроковими стратегіями, згідно з аналізом, проведеним некомерційною організацією Clean Air Task Force (CATF). Лише половина країн подала нові пропозиції через два місяці після того, як у червні закінчився кінцевий термін, встановлений ЄС.
"Три десятиліття - це дуже короткий період для планування, отримання дозволів та будівництва енергетичної системи, яка нам потрібна у 2050 році", - каже Алехандра Муньос Кастаньєр з CATF.
Уряди мають "єдину можливість по-справжньому серйозно поставитися до планування, чого вони не робили в минулому".
У звіті міститься заклик до держав ЄС використовувати свої плани дій для підтримки більш широкого спектру чистих технологій, надсилати інвесторам чіткіші сигнали про те, куди вкладати гроші, і планувати транскордонну інфраструктуру, таку як електроопори і водневі трубопроводи.
Аналітики також закликають приділяти більше уваги вирішенню практичних проблем, таких як підготовка достатньої кількості робітників і спрощення отримання дозволів для проектів у сфері чистої енергетики.
Представник Єврокомісії заявив, що орган тісно співпрацює з країнами-членами, щоб забезпечити своєчасне подання їхніх планів, і до кінця року оприлюднить відповідну оцінку.
ЄС пообіцяв скоротити забруднення парниковими газами щонайменше на 55% від рівня 1990 року до кінця десятиліття і досягти нульового рівня викидів до 2050 року. Але звіт Європейського суду аудиторів у червні виявив "мало ознак того, що дії для досягнення кліматичних та енергетичних цілей до 2030 року будуть достатніми".
Єврокомісія заявила, що розроблені плани, які визначають, як уряди будуть досягати своїх енергетичних і кліматичних цілей, мають вирішальне значення для мобілізації величезних інвестицій, необхідних для забезпечення кліматичної нейтральності та енергетичної безпеки. Останній раунд планів був написаний незадовго до пандемії Covid-19 і прийняття пакетів екологічно орієнтованих заходів з відновлення ЄС.
З того часу Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну, що призвело до стрімкого зростання цін на газ і спричинило поштовх до посилення енергетичної безпеки на континенті, в той час як США прийняли історичний кліматичний законопроект, який стимулював глобальну гонку на підтримку екологічно чистих технологій.
ЄС також переглянув свої кліматичні цілі. З часу останнього раунду планів він розширив свої цілі на 2030 рік для відновлюваної енергетики з 32% до 42,5%, для підвищення енергоефективності - з 32,5% до 36%, а для “видалення” викидів вуглецю з землекористування - з 225 млн тонн до 310 млн тонн.
Встановлення амбітних цілей є важливим кроком, зазначила аналітик з питань чистої енергії з CATF та співавтор звіту Ніколь Паві. Але, за її словами, помітно, що країни, регіони, держави-члени та ЄС загалом зіштовхнулися з труднощами у цьому.
Лише кілька країн вклалися у встановлений ЄС термін для наступного раунду розробки планів наприкінці червня, а станом на середину вересня лише 15 з 27 країн-членів подали проекти.
Серед тих, хто відстає - Німеччина та Франція, дві найбільші країни-джерела викидів парникових газів у Європі, а також Польща, яка посідає четверте місце. Італія, Іспанія та Нідерланди подали оновлені плани, а також десяток менших країн-забруднювачів.
Рафаель Ханото з кліматичного аналітичного центру E3G, сказав, що стрімке прагнення ЄС до збільшення використання відновлюваних джерел енергії та скорочення споживання газу означає, що "своєчасне подання цих планів має першочергове значення".
Країни-члени ЄС також спостерігають зміну пріоритетів всередині. Наприклад, у 2021 році Конституційний суд Німеччини зобов'язав країну оновити своє кліматичне законодавство через положення, які "незворотно перекладають основний тягар зі скорочення викидів на періоди після 2030 року".
У серпні Агентство з охорони навколишнього середовища Німеччини виявило, що країна подолала 70-80% розриву між своєю політикою та цілями порівняно з тим, що було у 2021 році, але "все ще потрібні додаткові заходи" для “очищення” транспорту, будівель та промислового сектору.
Останні розроблені плани Німеччини "були радше вправою для галочки", вважає радник з питань кліматичної політики ЄС у некомерційній організації Germanwatch Чарлі Хеберер.
"Ми сподіваємося, що наступні Національні енергетичні та кліматичні плани будуть продумані трохи більш цілісно", - додав він.
Тим часом у Центральній та Східній Європі останній раунд планів був "погано реалізований" і недостатньо тісно пов'язаний з фондами ЄС, які могли б сприяти змінам, йдеться у червневому звіті неурядової організації Bankwatch.
У звіті Clean Air Task Force міститься заклик до урядів "з'єднати точки" на період після 2030 до 2040 і 2050 років і краще відстежувати прогрес у досягненні цієї мети. ЄС ще не встановив цілі щодо скорочення забруднення парниковими газами у 2040 році, але планує зробити це до виборів у травні 2024 року.
У червневій доповіді йдеться про те, що ЄС повинен прагнути до скорочення викидів на 90-95% до 2040 року порівняно з масштабами, які були в 1990 році.
Раніше повідомлялося, що ЄС повинен значно прискорити свої зусилля зі скорочення викидів парникових газів, якщо хоче досягти поставлених кліматичних цілей на 2030 і 2050 роки. Так вважає Європейська обсерваторія кліматичної нейтральності (ECNO), яка оцінила десятки показників у провідних секторах економіки.
Глобальні викиди вуглекислого газу (CO2), пов'язані з енергетикою, досягли рекордного рівня минулого року, хоча більш чисті технології, такі як сонячна енергетика та електромобілі, допомогли обмежити вплив збільшення використання вугілля та нафти.
За словами вчених, якщо світ хоче досягти цілей щодо обмеження глобального підвищення температури і запобігання нестримним змінам клімату, то в найближчі роки необхідне глибоке скорочення викидів, головним чином від викопного палива.