Кліматичні цілі відкрили новий розрив між Європою та США — FT

Адміністрація американського президента Джо Байдена підкреслила повернення США до міжнародного кліматичного лідерства амбіційними планами зменшити викиди парникових газів вдвічі до 2030 року. Але водночас кліматичний саміт Байдена також повернув деякі старі лінії розривів між США та Європою, пише Financial Times.

Нові кліматичні цілі поставили США нарівні з ЄС, який цього тижня закріпив умови закону, що зобов'язує блок зменшити шкідливі викиди щонайменше на 55 відсотків протягом десятиліття відповідно до рівня 1990 року. Мета США орієнтується на рівень викидів у 2005 році.

Попри те, що в Європі вітають повернення Америки в боротьбу зі зміною клімату, це маскує різні підходи між двома економічними центрами щодо «кліматичних перегонів».

«Американці мають стратегію, засновану на розробці нових технологій. Ми ж ідемо далі, тому що також дивимось на наш спосіб життя», - сказала міністр охорони навколишнього середовища Франції Барбара Помпілі.

Представники ЄС також вказують на те, що, на їхню думку, є прогалинами в стратегії США, яка в значній мірі опирається на нові екологічні технології, інновації та інвестиції приватного сектора, щоб радикально зменшити викиди.

«Я справді оптимістично налаштований і вірю в нашу винахідливість», - заявив відповідальний президента США з кліматичної політики Джон Керрі після першого дня кліматичного саміту, в якому взяли участь лідери 40 країн, включаючи китайського президента Сі Цзіньпіна і російського президента Володимира Путіна.

Керрі розраховує, що США зможуть навіть перевиконати свою мету щодо зменшення кількості шкідливих викидів до 2030 року завдяки новим технологічним досягненням.

Представники ЄС визнають, що США можуть мобілізувати набагато більше інвестицій у зелені технології порівняно з європейським блоком із 27 країн, де витрати все ще визначаються на національному рівні.

Але «техно-оптимізм» США суттєво контрастує з багатостороннім підходом ЄС, який включає поєднання регуляторної потужності та інвестицій в енергетичні інновації, а також вдосконалену систему ціноутворення на вуглець, щоб стимулювати споживчі зміни, необхідні для різкого скорочення викидів.

ЄС використовував роки президенства Дональда Трампа в США, щоб утвердити себе як головна у світі «кліматична наддержава». Брюссельський закон про клімат закріплює свою обов'язкову мету - нульові викиди до 2050 року.

У найближчі місяці Брюссель розробить «зелене законодавство», яке допоможе регулювати процес досягнення нульового рівня викидів. Закони торкнуться фактично усіх сфер, від зменшення рівня автомобільних викидів, до реконструкції будівель відповідно до відновлюваних джерел енергії.

Співпрезидент Римського клубу Сандрін Дікссон-Деклев каже, що кліматична стратегія ЄС є «системним підходом», який намагається охопити майже всі сектори економіки.

«США завжди керувався ринком - і не лише в часи адміністрації Байдена. Вони втрачають фокус, не зосереджуючись на переході економіки за межі використання технологічних важелів», - вважає Сандрін Дікссон-Деклев.

Американські політичні аналітики сходяться на думці, що Америка все ще «намагається наздогнати» кліматичну політику, навіть якщо представники адміністрації Байдена наполягають на тому, що широкі технологічні досягнення гарантують «компенсацію втраченого часу за роки президенства Трампа».

«Ключова відмінність полягає в тому, що багато європейських країн ухвалили кліматичне законодавство, і це надає їм набагато більше повноважень розробляти та реалізовувати політику, що відповідає їхнім міжнародним зобов'язанням. США не мають такого всеохоплюючого законодавства, і тому застосовували механізм з обмеженими повноваженнями», - говорить колишній високопоставлений чиновник Білого дому Келлі Сімс Галлахер.

«Адміністрація Байдена, ймовірно, недооцінює скептицизм міжнародного співтовариства відносно того, що США можуть повернутись до всеосяжного глобального лідерства так швидко», - додає Галлахер.

Однією з найбільших точок відступу між США та ЄС є прийняття Європою ціноутворення на вуглець через її ринкову схему торгівлі викидами, яка лежить в основі європейського плану декарбонізації.

Схема торгівлі викидами була створена в 2000-х роках, щоб стимулювати окремі галузі промисловості, які забруднюють навколишнє середовище, перейти на екологічну енергетику, змусивши їх компенсувати рівень викидів. Схема обмеження та торгівлі буде розширюватися, включаючи нові сектори, такі як судноплавство, автовиробництво та будівництво. Це допоможе досягнути подальших змін у бізнес-моделях європейської промисловості. Але така ринкова система отримала незначну підтримку на федеральному рівні в США.

«Якщо у американців немає системи ціноутворення на вуглець, єдиною альтернативою є податок на вуглець, але це політичне самогубство», - заявив представник Європейської комісії.

Відповідаючи на заяви США про те, що Європа зосереджена на регулюванні, політики ЄС кажуть, що Схема торгівлі викидами виявилася успішним ринковим рішенням і допомогла запобігти надмірному регулюванню та жорсткому встановленню стандартів.

«Ми не розуміємо, чому США критикують це рішення», - додав чиновник.

Напруженість між ЄС та США щодо ціноутворення на вуглець зростає. Крім того, великі суперечності викликає запланований Брюсселем податок на коригування вуглецевих викидів, призначений для збору на імпорт із країн без еквівалентних механізмів ціноутворення на вуглець.

США не надто активно підтримують подібну схему. Керрі вважає, що такий механізм слід використовувати лише як «крайній засіб».

Протилежні «філософії» щодо боротьби зі зміною клімату, ймовірно, залишаться з огляду на принципово різні політичні ландшафти в США та ЄС. Попри розкол між 27 країнами-членами ЄС навколо енергетичної політики, всі вони підтримують ключову ціль щодо зменшення шкідливих викидів та потребу в декарбонізації.

Навпаки, кліматична політика в США ризикує потрапити під перехресний вогонь глибоко поляризованої партійної політики. Джефф Колган з Університету Брауна, сказав, що Європа «не повинна очікувати», що США будуть дотримуватися узгодженої спільної кліматичної політики, як це роблять Велика Британія та ЄС.

«США мають іншу політику, і Байден повинен шукати власний вихід, щоб досягнути кліматичних цілей», - каже Джефф Колган.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Цей рік має вирішальне значення для боротьби зі зміною клімату — The Guardian

Саміт глав держав із питань клімату скидався на черговий форум декларацій лідерів про важливість боротьби зі змінами клімату, очевидними для всіх.

Усі країни згодні з тим, що ця проблема — загальнозначуща, має тенденцію до поглиблення й потребує колективних зусиль для вирішення. Більшість глав держав озвучили свої наміри щодо розв’язання гострої проблеми, проте нового скоординованого плану дій і механізмів його забезпечення поки що немає.

Що обіцяє країнам, що розвиваються, саміт глав держав із питань клімату, читайте в статті Дмитра Єфремова «Перегони за лідерство».