Україна для RWE не метелик-одноденка, а перспективний торговельний партнер

Маючи найдорожчий у Європі контракт із "Газпромом", Україна ще на початку минулого року стала активно шукати можливість реверсних поставок газу. І знайшла. Постачальником реверсного газу для "Нафтогазу України" з листопада 2012 р. стала німецька RWE Supply&Trading GmbH. Тож на сьогодні в Україну надходить не лише російський газ через східні кордони, а й європейський у реверсному напрямку через західні кордони. І нехай його поки що небагато, але фактично це означає, що монополію "Газпрому" порушено. До того ж реверсний газ обходиться Україні дешевше.

Щоб цей газопотік став потужнішим, окрім Польщі та Угорщини, зелене світло реверсу в Україну може увімкнути і Словаччина. Саме про це з нею другий рік ідуть переговори. І технічна можливість для реверсу газу зі Словаччини до України існує. Але справа поки що не рухається. Пояснити логічно це можна тільки тим, що "Газпром" викупив словацького оператора мережі - компанію Eustream. А чим ще? Адже контракт "Газпрому" з "Нафтогазом" дозволяє росіянам фактично управляти українською ГТС аж до самісіньких кордонів Європи. І залишатися при цьому в одній особі і продавцем газу, і його транзитером (оператором мережі). Тобто контролювати газопотоки через та в Україну.

У ЄС тим часом це практично вже заборонено. Небажанням розділяти функції (і, відповідно, грошові потоки), а також віддавати Україні транспортну виручку, а головне – контроль над газопотоками саме і пояснюється настійна вимога до України з російського боку вийти з Європейського Енергетичного співтовариства і відмовитися від впровадження європейських правил гри, тобто Першого і Другого енергопакетів.

"Газпром" і РФ однозначно втрачають свої колишні позиції на європейському ринку і в Україні. Тому "Газпром" так чіпляється за український ринок і всіма способами (у тому числі погрозою штрафних санкцій "Нафтогазу", поступками в ціні європейським покупцям газу) намагається утримати ситуацію.

А насправді все просто. Лишень-то й треба - всім покупцям газу і газооператорам переглянути контракти з "Газпромом"... Сьогодні вони купують російський газ на західних кордонах України, а лібералізоване європейське газове законодавство вимагає, по суті, купувати його на кордоні Україна-РФ.

Тоді українська ГТС із "просто труби" перетворюється на оператора мережі (ПАТ "Укртрансгаз"), з яким уже покупці російського газу змушені будуть укладати контракти на транспортування газу. І зрозуміло, що умови транзиту через Україну і для "Газпрому" будуть інші, а транспортні тарифи і штрафи - значно вищі, аніж у діючому контракті "Нафтогазу" та "Газпрому". Це і є практика дії Першого і Другого енергопакетів. Тому росіяни навідріз відмовляються переглянути умови контракту з "Нафтогазом" від 19 січня 2009 р. не лише в частині зміни формули ціни та зменшення обов'язкового щорічного обсягу закупівель українською компанією "газпромівського" газу. Вони не хочуть допустити і перегляду транзитного контракту.

Окрім того, навіть без реверсу Україна постійно скорочує споживання "газпромівського" газу. Коли врахувати тенденції з енергозбереження, розвитку власного видобутку вуглеводнів, насамперед на шельфі Чорного моря, початок проектів із вивчення, а там і видобутку сланцевого газу і метану вугільних пластів, то незабаром Україна сама може стати експортером енергоресурсів.

Про це і деталі реверсу - в ексклюзивному інтерв'ю DT.UA топ-менеджери RWE Supply&Trading GmbH - головний виконавчий директор Стефан ЮДИШ і виконавчий віце-президент Андре ШТРАКЕ.

RWE-"Нафтогаз"

- Пане Юдиш, пане Штраке, компанія RWE має газовий портфель, який наповнюється з різних джерел. Наскільки нам відомо, RWE на рік видобуває, купує і продає близько 50 млрд кубометрів газу. Це загальна цифра чи лише частина газового портфеля RWE? З яких джерел ви купуєте газ і кому його продаєте?

Стефан Юдиш: Ми купуємо газ за нашими довгостроковими контрактами в Норвегії, Нідерландах, Російській Федерації, на спотовому ринку, плюс власний видобуток, який здійснює дочірнє підприємство RWE Dea (140 ліцензій у 14 країнах, 4,9 млрд кубометрів у нафтовому еквіваленті видобуто у 2012 р., 658 млн євро інвестицій у 2012 р. - Ред.), зокрема в Німеччині, Великобританії та Норвегії. Детальніше про це йдеться в нашому інформаційному бюлетені.

50 млрд кубометрів - це обсяг, який ми купуємо для наших власних клієнтів, в основному для електростанцій тощо.

Загалом же на рік виходить понад 300 млрд кубометрів фізичних переміщень газу по Європі.

- Восени минулого року RWE Supply&Trading GmbH стала першим постачальником реверсного газу в Україну. Наскільки вигідний RWE контракт із "Нафтогазом України"?

Стефан Юдиш: У принципі ми не ведемо або намагаємося не вступати в ділові відносини, які, принаймні коли ми їх плануємо і зважуємо ризики, не були б для нас вигідними (прибутковими). Контракт із "Нафтогазом України" є в деяких сферах дещо проблематичним, тому що ми взялися за те, чого раніше ніколи не робили. І ми пішли на досить високий ризик, наприклад, ризик переривання реверсних поставок із Німеччини через Польщу в Україну. Частина цих ризиків матеріалізувалася. Наприклад, потік поставок переривався, і ми були змушені частину газу, яку закупили і планували поставити на український ринок, знову реалізувати на німецькому ринку, і переважно без прибутку. Однак контракт із "Нафтогазом", враховуючи структуру ризиків, можна вважати прийнятно прибутковим.

Андре Штраке: Це бізнес для справжніх борців. Український ринок є досить непростим, і на цьому ринку нема постійної маржі. Все загрожує ризиком, а існуючі можливості досить невеликі, як, утім, і в західноєвропейських країнах.

Стефан Юдиш: Ви повинні взяти до уваги, що потік газу зі сходу на захід (з РФ до Європи. - Ред.), який визначає також зворотний потік із заходу на схід, дуже залежить від погодних умов. Коли дуже холодно, і потік газу зі сходу на захід максимально затребуваний, то обмежений і зворотній потік із заходу на схід. Прогнозувати погоду наперед з урахуванням потреби в газі кожного учасника ринку досить проблематично. Тому передусім затяжна і холодна зима цього року в Європі дуже негативно вплинула на потік газу зі сходу на захід. Ми також отримали значно менше (газу) у Німеччині, бо за цим маршрутом було спожито значно більше газу, в Україні та Польщі наприклад. Це найбільша проблема в цьому контракті.

Андре Штраке: За своєю структурою відносини RWE і "Нафтогазу України" - це велика рамкова угода, яка включає менші договори, котрі визначають строк дії кожного з них і ціни. Ці договори досить різні. Тобто на ваше запитання можна відповісти однозначно. Ми сподіваємося, що і після виконання рамкової угоди контракт залишиться привабливим для обох сторін.

- В Україні вашим покупцем є лише "Нафтогаз" чи є інші споживачі та покупці газу?

Стефан Юдиш: До нас зверталися інші великі споживачі газу, включаючи торговців газом, з приводу можливості і бажання вести з нами справи. У принципі ми до цього готові, але спочатку ми повинні виконати рамкову угоду з "Нафтогазом", про яку казав мій колега Штраке. Нині ми не можемо цього зробити в обсязі, в якому хотілося б нам і "Нафтогазу України", з тієї простої причини, що зараз можемо виконувати поставки тільки через Польщу. А обсяги, які йдуть через Польщу, менші, аніж зазначено в рамковій угоді. Тому ми працюємо спільно з українським урядом, "Нафтогазом", усіма учасниками ринку, щоб зробити можливим імпорт газу до України з Німеччини через Чехію та Словаччину.

Це складний процес. На нашому боці Європейська комісія, вона також намагається просувати це питання. І щойно це вдасться, тоді з'явиться можливість імпортувати в Україну не менш як 30 млрд кубометрів газу, якщо в України буде таке бажання. І можна стверджувати, що буде значно більше контрактів із нами, а також, що цілком можливо, з іншими учасниками ринку, а Україна стане справді відкритим ринком.

- Словом, у планах RWE збільшення поставок в Україну?

Стефан Юдиш: Так.

Нюанси реверсу
і словацький напрямок

- Як ви оцінюєте той факт, що від самого початку вдалося узгодити з Польщею реверсний потік газу для України, а у словацькому випадку цього поки не вдалося зробити?

Стефан Юдиш: Тут мова от про що. У нашому розумінні, чинний контракт між "Нафтогазом України" і "Газпромом" передбачає, що "Газпрому" дозволено на транзитних маршрутах, де він є вантажовідправником (тобто робить замовлення на транспортування), виконувати і функції оператора мережі транспортування. Тобто в Україні "Газпрому" дозволено бути як вантажовідправником (ми також є вантажовідправником як торгова компанія), так і оператором ГТС.

Проте європейське законодавство прагне забезпечити недискримінаційний доступ до мереж. Тому в Європі ніхто, будучи вантажовідправником (продавцем), одночасно не може бути оператором транспортної системи (власником ГТС або управляючим транспортною компанією). У зв'язку з цим енергетичним компаніям довелося навіть розділити власність. Чимало європейських підприємства, як ми, наприклад, були змушені продати свої акції в операторах мереж. Ми продали акції оператора газової мережі, в операторі електричних мереж у нас залишився міноритарний пакет.

Ситуація виглядає так: ми спробували спільно зі словацьким оператором мережі Eustream два рази провести тестове прокачування. Потік газу, що проходить через кордон, оформляється експортуючим оператором мережі від імені вантажовідправника як заявка. Тобто, наприклад, я збираюся поставити такий от і такий от об'єм газу в такий от період, а імпортуючий оператор мережі повинен його прийняти. Це зараз у новій європейській термінології називається matching (узгодження обсягів і строків поставки).

Цей matching було двічі відхилено саме на відрізку Вельке Капушани (Словаччина) - Ужгород. Але ми в цьому процесі не беремо участі. Оператор мережі, словацька Eustream, нам лише повідомив, що matching не функціонує, оскільки партнерський оператор мережі його відхилив.

На інших пунктах переходу кордону, а саме - Польща-Україна та Угорщина-Україна, де ми вже провели тестування, оператором мережі є безпосередньо ПАТ "Укртрансгаз". Тому імпорт за цими напрямками почав функціонувати і здійснюється в даний час.

Про енергопакети
і конкуренцію

- Ви сказали, що Європейська комісія підтримує вас у ваших ділових відносинах...

Стефан Юдиш: Не в наших ділових відносинах, а в нашій меті поставляти газ в Україну.

Андре Штраке: Метою Єврокомісії є реалізація Другого і Третього енергетичних пакетів. Зрештою, Єврокомісію не цікавить, RWE чи Україна, це їхні справи. Її цікавить забезпечення чесного і прозорого доступу до мережі і саме в будь-якому пункті в ЄС, а також на кордонах.

- Тобто забезпечувати вільний доступ до мереж Словаччина зобов'язана як член ЄС, а Україна - як учасник Енергетичного співтовариства?

Стефан Юдиш: Абсолютно правильно. Оскільки Україна є частиною Енергетичного співтовариства, то вона, так би мовити, вже увійшла в енергетичну систему ЄС, що передбачає дотримання умов внутрішнього ринку згідно з Другим і Третім енергопакетами, а точніше, на сьогодні - Другим енергопакетом, який започаткував розділення вантажовідправника і оператора мережі. Це глибоке юридичне питання.

- Які пропускні здатності двох діючих напрямків поставок газу в реверсному напрямку через польську газовимірювальну станцію "Германовичи" і угорську "Берегдарош"?

Стефан Юдиш: Пропускна здатність через Польщу нині становить 4,5 млн кубометрів газу на добу. Такі потужності для реверсу в Польщі доступні зараз, це технічна здатність, наявна в розпорядженні. На ГВС "Берегдарош" в Угорщині в напрямку України доступні 5 млн кубометрів газу на добу. Хоча "Укртрансгаз" нещодавно повідомив нам про наявність до 18 млн кубометрів на добу пропускних потужностей, які мають нібито бути доступні.

Андре Штраке: На угорському кордоні, наскільки нам відомо, в даний час газ транспортується. Це робить не RWE. І це показує, що інші торговці газом також використовують можливість реверсних газопоставок в Україну. Це нормально, легітимно і бажано. Це означає, що має місце конкуренція з боку інших напрямків, інших торговців, які також використовують наявні можливості оптимізації газових потоків.

- Нещодавно змінилося керівництво словацького оператора Eustream. Чи можна у зв'язку з цим очікувати додаткових ідей з використання транспортних потужностей Eustream для транспортування газу в Україну в реверсному напрямку?

Стефан Юдиш: Я вважаю, що і нове керівництво не може запропонувати нічого нового, тому що технічно реверс узагалі не є проблемою. Нема технічних причин, з яких імпорт газу в Україну не може йти з боку Словаччини.

Про громадянство реверсного газу

- Чи можемо ми стверджувати, що газ, який нам постачають у реверсному напрямку, частково має норвезьке походження?

Стефан Юдиш: Розумієте, ринок газ, образно кажучи, схожий на величезну ванну. Ви наповнюєте її водою з різних джерел і даєте людям право за плату відбирати воду з ванни. При цьому ви навряд чи можете визначити, яке походження має та чи інша молекула води. Це велика, так би мовити, загальноєвропейська ванна. Норвежці, звісно, поставляють нам газ. Але сам намір встановити "громадянство" газу безглузде. Ми купуємо газ, оплачуємо його, газ переходить у нашу власність. І що ми з ним робимо, це виключно наша справа. Це як із продажем "Фольксваген": ти заплатив, ти забрав його у мене, але ти не маєш права їхати на ньому до Німеччини? Це ж нісенітниця!

Андре Штраке: Відстеження руху молекул газу неможливе для нас згідно з новим законодавством ЄС. Молекули розподіляються і передаються оператору мережі, і вже він, а не вантажовідправник, стежить за їхнім переміщенням. Ми як торгова компанія не можемо визначити їхній рух. Навіть якби ми хотіли це зробити, що саме по собі безглуздо, але навіть якби хотіли, ми більше не в змозі відстежити шлях тієї чи іншої молекули газу. Це роблять незалежні оператори мережі. Історично ми це знали 15 років тому, але тепер ми цього більше не знаємо.

Стефан Юдиш: Після поділу вантажовідправника і оператора мережі згідно з Другим енергопакетом ми можемо лише повідомляти оператору про те, що з такого от джерела ми отримаємо стільки-то газу. І одночасно ми кажемо оператору мережі, хто інший зробить відбір з мережі, а він, у свою чергу, повідомить оператору мережі, скільки він відбирає і хто постачальник. Це і є matching. Оператор мережі забезпечує дотримання свого балансу, тобто певну кількість буде додано і певну кількість відібрано з цієї ванни, і це те, що нас цікавить. Як там фізично рухаються молекули, несуттєво.

- Справді, споживачів газу не повинен хвилювати молекулярний рух газу.

Андре Штраке: Але несуттєво не для інженерів оператора мережі. Вони-то якраз повинні цей рух організувати.

Європейський енергоринок і Україна

- Працюючи в умовах мінливого європейського і світового енергетичних ринків, як ви оцінюєте їхній поточний стан? Яке місце на цьому ринку займає й може займати в майбутньому Україна? І за яких умов та обставин?

Стефан Юдиш: Глобально ми переживаємо газовий бум. У світі знаходять дедалі більше газу, диверсифікуються джерела і напрямки енергопотоків. Відточуються правила роботи на ринку, зокрема відповідно до правил Єврокомісії. І, я гадаю, ми поступово переходимо з нафтової економіки в газову економіку. Припускаю, цей перехід відбудеться протягом наступних десятиліть.

Україна має дуже амбіційні цілі щодо збільшення внутрішнього видобутку, зокрема, сланцевого газу. Ми мали можливість побувати на форумі в Києві, де представники з Shell, Eni підтвердили, що в доступному для огляду майбутньому Україна зможе забезпечити себе за рахунок власного видобутку, а можливо, стане чистим експортером. Я не геолог, але якщо вони таке заявляють, це звучить правдоподібно. І тоді Україна може стати важливим торговельним пунктом для енергоресурсів. Я вважаю, що якщо в Європі відбудеться деполітизація газового питання, і всі повернуться до розсудливої економічної раціональності, Україна відіграватиме важливу роль як транзитна країна від багатої енергоресурсами Росії в Європу, яка все ще потребує енергії. Попри поширення відновлюваної енергетики, передусім вітрової і сонячної, які, звичайно, послідовно зменшуватимуть попит на газ.

- У вас було кілька важливих зустрічей під час цього візиту в Київ. Розкажіть про основні обговорювані теми?

Стефан Юдиш: Справді,
13 червня в нас було дуже багато зустрічей, включаючи зустріч із вашим прем'єр-міністром Миколою Азаровим. Ми провели переговори з вашим політичним керівництвом, із нашим партнером "Нафтогазом України", розмовляли з іншими зацікавленими сторонами.

Загалом це був плідний візит, і всі разом ми визначили нашу спільну мету, а саме - як оптимізувати газопотоки в Україну, і погодили, що ми ще можемо зробити, щоб цього досягти.

- Міністр енергетики та вугільної промисловості Е.Ставицький 13 червня заявив, що таке обговорення відбудеться незабаром в Брюсселі у великому колі разом із єврокомісаром з енергетики Г.Оттінгером, куди запрошена і Словаччина.

Стефан Юдиш: Найважливішим є те, що немає нічого, що можна було б довго обговорювати у великому колі. Бо все, власне кажучи, зрозуміло. Оттінгер хотів приїхати 13 червня, але змушений був, як я розумію, через інші важливі зустрічі відкласти поїздку в останній момент. Що стосується України, то комісар Оттінгер як представник Єврокомісії дуже зацікавлений у тому, щоб Україна інтегрувалася в енергетичну систему Європи та щоб наявні договори виконувалися.

RWE-"Газпром"

- На останніх переговорах між RWE і "Газпромом" росіяни були до деякої міри готові змінити певні пункти довгострокових контрактів за умови, що компанія RWE відмовиться від реекспорту російського газу. Чи це так? І яка позиція RWE з цього питання?

Стефан Юдиш: Питання переговорів про перегляд цінової складової в договорах із "Газпромом" і питання наших поставок газу в Україну взагалі не мають нічого спільного.

Із 2010 р. RWE веде з "Газпромом" формальне провадження справи про перегляд ціни. "Газпром" справді подав нам свої пропозиції щодо зміни ціни газу, як він це зробив для інших компаній, що купують російський газ. Інші компанії погодилися на такі умови, але ми не погодилися, бо запропоновані зміни недостатньо відображають ситуацію на ринку газу, яка змінюється.

За погодженою контрактом процедурою ми вибрали шлях подачі формального позову в арбітраж, розгляд триває. Ми очікуємо з дня на день рішення цього арбітражного розгляду, а питання використання газу зовсім не залежить від цього процесу. Ми купуємо газ, він стає нашою власністю, і ми можемо робити з ним усе, що хочемо. А будь-яка угода (домовленість) із приводу відмови від експорту газу в якомусь певному напрямку або відмови від його використання суперечить нормам європейського законодавства про ведення добросовісної конкуренції.

- Тобто зі сказаного вами можна зрозуміти, що питання реекспорту ніяк не стосується України й відносин між RWE і Україною?

Стефан Юдиш: Ні, ні. Відносини RWE-"Газпром" - це одне питання, а відносини RWE-Україна - інше питання. І вони не мають одне до одного жодного стосунку.

- Як ви оцінюєте так званий російський чинник в енергетичних і газових відносинах між РФ і ЄС, а також Україною?

Стефан Юдиш: Газ, на жаль, відіграє велику політичну роль. Це робить сам продукт газ важким (для торгівлі). Адже споживачі, зрештою, повинні не думати про це (політичну роль газу), коли вони його використають, а мати можливість його просто купувати та споживати. Такому продукту, як газ, значно допомогло б, зокрема, знову завоювати довіру з боку споживачів, якби його деполітизували. Те, що він є політичним чинником, зрозуміло. Однак ми просто бізнесмени, ми займаємося газом не з політичних мотивів, а для того, щоб заробити на ньому трохи грошей.

Про східноєвропейський хаб й сланцевий газ

- В Україні також дискутується питання створення Східноєвропейського газового хабу. На території України, Словаччини, можливо, ще й Австрії... Як ви оцінюєте цю ідею? "Укртрансгаз" запропонував виділити 15 млрд кубометрів з потужностей підземних сховищ газу для можливого спільного підприємства з європейським партнером.

Стефан Юдиш: Тут треба дотримуватися принципу "перед тим як бігти, давайте почнемо рухатися". Як я вже сказав, в України є потенціал, щоб стати великим енергетичним хабом. Значною мірою це залежить від того, залишиться Україна транзитною країною чи ні. Теоретично, якщо в Україні відбудуться процеси, про які згадувалося вище, і вона стане енергетично незалежною завдяки власному видобутку, то вона може зберігати газ, сховищ достатньо. Це допоможе вирівняти різницю між попитом на газ у літній і зимовий періоди. У такому разі Україні не знадобиться значний обмін газу і його транзит у сусідні країни або з них.

Якщо вдасться в найближчому майбутньому реалізувати маршрут поставок через Вельке Капушани-Ужгород, то Україна має шанс стати енергетичним хабом, бо використання сховищ передбачає, що газ можна безперешкодно транспортувати в Україну й назад за потреби.

Тому ми маємо почекати, що стане ключем і який шлях обере Україна. Допомагатимемо в міру наших сил і можливостей, де зможемо. Але це для нас уже не так комерційне, як процесуальне й технічне питання.

- Чи може RWE у майбутньому стати партнером України в створенні хабу?

Стефан Юдиш: Це цілком можливо. Як я вже казав, ми прийшли в Україну не за тим, щоб підписати лише один контракт. Ми тут, оскільки думаємо займатися тут бізнесом у довгостроковій перспективі, бо ваша країна має майбутнє не тільки з позиції газу, а й у сфері електроенергії, вугілля, можливо, і в інших сферах. Тобто для нас бізнес в Україні не метелик-одноденка, а те, що ми тепер робимо, - це початок довгострокових ділових відносин з Україною й українськими підприємствами.

Андре Штраке: Україна - це не клієнт, а торговельний партнер. У разі реалізації такого партнерства з Європою ці 15 млрд кубометрів потужностей у ПСГ, якщо вони будуть запропоновані, знадобляться й будуть використані для безпеки поставок в Україну, а також стануть важливим компонентом і мають увійти в єдину загальноєвропейську енергетичну систему.

Стефан Юдиш: Адже наша проблема полягає в такому. Ще в колишній радянській газотранспортній системі ПСГ на західних кордонах служили для збереження на належному рівні потоку поставок у Західну Європу. Особливо це важливо в період різкого похолодання. Якщо в Росії наступна зима буде дуже холодною, то споживання газу зросте, і його може не вистачити для задоволення експортних зобов'язань. Такий випадок ми пережили позаминулої зими, коли це було не політично мотивоване переривання потоку газу, а, так би мовити, технічна нездатність системи швидко прокачати на таку значну відстань потрібну кількість газу. І цю технічну нездатність не можна було компенсувати, оскільки ПСГ в Україні не були заповнені повною мірою. Раніше "Газпром" просто відбирав газ із цих сховищ, і потік газу йшов далі на захід. Нині "Газпром" не використовує українських ПСГ для цієї мети, тобто для компенсації поставок.

- Як ви оцінюєте ставлення в Німеччині та Європі до видобутку сланцевого газу?

Стефан Юдиш: У нас є дочірнє підприємство RWE Dea, членом наглядової ради якого я також є. Це підприємство займається питанням сланцевого газу, оскільки він є частиною його програми інноваційного розвитку. Ми самі, й RWE Dea зокрема, поки що не маємо проектів щодо сланцевого газу. Ми уважно спостерігаємо за розвитком цього питання. У Німеччині, інших європейських країнах, особливо у Франції ми маємо проблеми з тим, що політики виступають проти видобутку сланцевого газу через якісь удавані проблеми для навколишнього середовища. Ми вважаємо, зважаючи на те, що я не геолог, що потенціал для видобутку сланцевого газу мають насамперед Польща й Україна.

Польський уряд підтримує цей напрямок, попри деяке розчарування попередніми результатами. Це, звичайно, не означає, що в Україні також настане розчарування.

Крім цього, в України є шанси відкрити нові родовища на шельфі Чорного моря. Наприклад, нещодавно на румунській частині було виявлено досить велике родовище. Тобто Україна має всі можливості, зі сланцевим газом або навіть без нього, забезпечити себе газом. Тут також є величезні запаси вугілля, що відкриває можливості для видобутку метану вугільних пластів. Ми самі цим не займаємося, але наше дочірнє підприємство RWE Dea у принципі зацікавлене працювати в секторі розвідки й видобутку вуглеводнів в Україні.

Візитка RWE

RWE AG є одною з провідних енергетичних компаній ЄС. Завдяки своїм ноу-хау у видобутку нафти, газу й бурого вугілля, виробництва електроенергії з газу, вугілля, атомної енергії й відновлюваних джерел, торгівлі енергоносіями, а також участі в операціях з розподілу та збуту електроенергії й газу, компанія бере активну участь на всіх рівнях ланцюжка створення доданої вартості енергії. Забезпечуючи 70 тис. робочих місць, компанія гарантує надійне постачання 16 млн споживачів електроенергії, майже 8 млн споживачів газу. У 2012 р. товарообіг компанії становив близько 53 млрд євро.

Ринком для компанії є Європа. За рівнем продажів RWE AG посідає третє місце серед постачальників електроенергії та п'яте - серед постачальників газу. У Німеччині, Нідерландах і Великобританії за обома продуктами компанія належить до найбільших провайдерів. У Чехії посідає перше місце в газовому бізнесі. Лідируючі позиції компанія також має й на інших ринках Центральної Європи.

Власне партнер "Нафтогазу" - RWE Supply&Trading (входить до складуRWE AG) є одною з провідних європейських енергетичних торговельних компаній і одним із найбільших підприємств європейської газової промисловості.RWE Supply&Trading є сполучною ланкою між концерном RWE і глобальними торговельними ринками енергії й близької до неї сировини. Компанія є поворотним кругом для всіх товарів, що торгуються на біржі, у фізичній і похідній формі, наприклад, газу, вугілля, нафті й електроенергії. Крім цього, у торговельний портфель входять сертифікати СО₂ викидів, фрахт, хеджування погодних ризиків, відновлювана енергетика. Компанія відповідає за економічну оптимізацію всього нерегульованого портфеля газових контрактів концерну RWE, включаючи всі види діяльності з придбання, транспортування, зберігання і СПГ.

Головний офіс компанії розташований в Ессені (Німеччина), даючи притулок найбільшому сучасному енергетичному торговельному майданчику Європи. Глобальна мережа включає торговельні майданчики в Лондоні, Сінгапурі, а також дочірні й родинні фірми та філії в Хертогенбосі (Нідерланди), Женеві, Празі, Сінгапурі й Нью-Йорку, спільне підприємство Excelerate Energy у Х'юстоні. Також заплановано філії в Мумбаї та Джакарті.

RWE Supply&Trading поставляє природний газ в Україну в реверсному режимі з листопада 2012 р.