«Нафтогаз України»: механічна асфіксія під приводом реформування?..

У медицині, найчастіше судовій, термін «механічна асфіксія» означає «удушення». Зрозуміло, що при цьому летальний результат «клієнту» забезпечено. Якщо застосувати це визначення до нинішнього стану НАК «Нафтогаз України», 100% акцій якої ще належать уряду, то категорично говорити про невідворотність летального результату поки що складно. Принаймні апарат НАКу має намір вижити, хоча й не в повному складі. Керуючись перевіреним принципом «розділяй і володарюй».

Процес пішов. І просувають його досить активно, причому всіма доступними способами. І навіть дуже публічно, не кажучи, щоправда, при цьому про кінцеву мету. А підстава залізна. Як переконує глава Міністерства енергетики та вугільної промисловості Ю.Бойко, реструктуризація «Нафтогазу» здійснюється в рамках адаптації до вимог ЄС у сфері енергетики після приєднання до договору про утворення Енергетичного співтовариства, а також згідно з положеннями ухваленого понад рік тому закону про реформування ринку природного газу України. Більш того, міністр зазначає, що реформування НАК «Нафтогаз України» планується завершити до кінця 2011 року, щоб наступного року розпочати залучення інвестицій у її дочірні компанії. Мовляв, після реформування дочірні компанії будуть виведені або на IPO, або на продаж, що дасть можливість Україні, на думку Ю.Бойка, залучити від 10 до 12 млрд. дол. Міністр уже «розписав» ці гроші: на впровадження систем енергоефективності та збільшення обсягів видобутку газу.

Отже, навіть проекту програми реформування «Нафтогазу України» ще ніхто не бачив, а Бойко вже відзвітував про розподіл «залучених» інвестицій. Більш того, він переконаний, що частину цих коштів буде спрямовано на погашення кредитів, після чого навіть залишиться «вільних» близько 7 млрд. дол. Хто ж там «думкою багатіє»?..

«Розділяй і володарюй!»

Не знаю, чому більше року Кабмін Азарова очікував спеціального розпорядження президента В.Януковича від 5 вересня 2011-го, щоб розробити програму реформування «Нафтогазу України»? Адже він зобов’язаний був це зробити відразу ж після ухвалення влітку 2010 року закону про функціонування ринку природного газу.

У цьому документі фактично позначений розподіл функцій дочірніх компаній «Нафтогазу» з видобування (ДК «Укргаз­видобування», ДАК «Чорно­морнафтогаз» і ВАТ «Укр­нафта»), транспортування і зберігання (ДК «Укртрансгаз»), а також розподілу, тобто дистрибуції газу (ДК «Газ України») і створення на їхній базі самостійних підприємств. (Про нафтовидобувну та нафтотранспортну функції поговоримо іншим разом.)

І тільки за три дні до 1 жовтня на сайті уряду нарешті з’явився список членів Міжвідомчої робочої групи з розробки проекту програми реформування Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», яку очолив перший віце-прем’єр-міністр - міністр економічного розвитку і торгівлі Андрій Клюєв. У цій групі в А.Клюєва (вочевидь, для вирівнювання інтересів) два заступники - міністр енергетики і вугільної промисловості Юрій Бойко та голова Державного агентства з управління державними корпоративними правами та майном Дмитро Колєсніков.

Також до складу робочої групи ввійшли далеко не сторонні для газового бізнесу люди: голова правління «Нафтогазу України» Євген Бакулін, його перший заступник Володимир Тріколіч, директор юридичного департаменту НАК Валерій Винокуров, перший заступник міністра фінансів Анатолій Мярковський, заступник міністра економрозвитку і торгівлі Володимир Павленко, перший заступник міністра юстиції Інна Ємельянова, заступник міністра екології та природних ресурсів Дмитро Мормуль, директор нафтогазового департаменту Міненерговугільпрому Ігор Кирюшин, голова Державної служби геології та надр Едуард Ставицький, голова Держкомісії з цінних паперів і фондового ринку Дмитро Тевелєв, голова Нацкомісії регулювання електроенергетики Сергій Тітенко, заступник Фонду держмайна Юрій Яковлєв і заступник директора департаменту юридичного забезпечення, завідувач відділу секретаріату Кабміну Юрій Кот.

І поки ця яскрава міжвідомча робоча група мовчки працює над проектом, DT.UA вирішило докладніше довідатися та розповісти читачам про вже виконану роботу в контексті «реформування» «Нафтогазу» та про можливі його подальші варіанти.

До речі, формально ще 24 липня 1998 року Кабмін України прийняв постанову №1173 «Про розмежування функцій з видобування, транспортування, зберігання і реалізації природного газу». Посилаючись на цей документ, апарат «Нафтогазу» ще на початку поточного року вже здійснив спробу перетягти на себе диспетчерські функції Об’єднаного диспетчерського управління (ОДУ) «Укр­трансгазу». Але це була тільки пробна куля.

Тепер апарат НАКу пішов далі - вирішив забрати у своєї ж дочірньої компанії «Газ України» функції з реалізації газу. Причому, зауважте, без будь-якої постанови Кабміну. От що таке - є бажання й мотивація! Уже з грудня, якщо ніхто не зупинить апарат «Нафтогазу», саме він перехопить у своєї «дочки» - «Газу України» функції поставок газу споживачам і, що найголовніше, збирання платежів за нього. Щоправда, хто відшкодує при цьому «Газу України» багатомільярдні борги споживачів, поки що залишається загадкою. Попри різку вимогу віце-прем’єра А.Клюєва погасити борги підприємств тепло-комунальної енергетики впродовж двох тижнів - до початку опалювального сезону, тобто до 15 жовтня.

«Газ України»: наказано згинути?!

Поки донецькі газовики вибиватимуть двері в домівках боржників, озброївшись рішеннями судів і вимагаючи відшкодувати вартість використаного боржниками газу й тепла, апарат НАКу в поті чола переукладає договори з облгазами та підприємствами ТКЕ на поставки газу і тепла в опалювальному сезоні 2011-2012 років.

Таке рішення правління «Нафтогазу» прийняло на своєму засіданні ще 26 серпня 2011 року. Редакція DT.UA має дуже засекречену (як і все, що пов’язане з газом) копію протоколу №164 засідання правління «Нафтогазу України», в якому заступник голови правління компанії Г.Юр’єв аргументував «доцільність передачі функцій з реалізації природного газу від ДК «Газ України» до НАК «Нафтогаз України».

От як доповідач переконував колег у тому, чому й як треба усунути «Газ України»:

«Відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 24.07.98 року №1173 «Про розмежування функцій з видобування, транспортування, зберігання і реалізації природного газу» функції з реалізації природного газу покладені на Дочірню компанію «Газ України». Водночас фахівцями апарату Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» виконуються функції з формування балансу природного газу з урахуванням його видобутку, закупівлі за зовнішньоекономічними контрактами та реалізації споживачам на території України.

На сьогодні НАК «Нафтогаз України» має укладені договори з підприємствами з газопостачання та газифікації на постачання природного газу промисловим споживачам, забезпечення виробничо-технологічних витрат, нормованих втрат та власних потреб цих товариств (всього 188 договорів). Також компанія здійснює реалізацію природного газу на ВТВ та власні потреби ДП «Укравтогаз», ДАК «Чорноморнафтогаз» та ДК «Укртрансгаз».

Що стосується розрахунків за реалізований компанією природний газ, то вони значно кращі, ніж розрахунки з ДК «Газ України». Нап­риклад, заборгованість підприємств з газопостачання та газифікації перед ДК «Газ України» за газ, реалізований тільки для промислових споживачів у 2010 році, перевищує 500 млн. грн. У той же час заборгованість зазначених підприємств перед НАК «Нафтогаз України» за природний газ, поставлений у 2011 році для промислових споживачів, відсутня».

Однак доповідач не говорить про те, що й самих споживачах газу серед платоспроможних промислових підприємств (як от хімічні та металургійні) в «Нафтогазу» нині не так уже й багато. Вони купують газ за прямими контрактами, в обхід у тому числі фінансових зобов’язань НАКу...

«Крім того, компанія має ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання природного газу за нерегульованим тарифом, на підставі якої може реалізувати природний газ безпосередньо його споживачам.

На сьогодні природний газ зі своїх ресурсів компанія реалізує споживачам України через ДК «Газ України». При цьому ДК «Газ України» виступає в ролі посередника при передачі газу газорозподільним підприємствам для реалізації населенню та бюджетним організаціям.

Таким чином передача функцій реалізації природного газу до апарату НАК «Нафтогаз України» дозволить уникнути дублювання функцій, а також значно покращить платіжну дисципліну за реалізований природний газ».

Дебати членів правління з цього питання в названому протоколі не значаться. А за наведене нижче рішення присутні члени правління НАКу проголосували одноголосно:

«1. Визнати за доцільне передачу функцій з реалізації природного газу від ДК «Газ України» до НАК «Нафтогаз України» шляхом укладання «Нафтогазом України» договорів купівлі-продажу природного газу із споживачами та підприємствами з газопостачання та газифікації (міськ- і облгазами. - А.Є.).

2. Заступнику голови правління Корнійчуку Є.Г., Департаменту реалізації газу (Франчук В.Г.), Департаменту балансів газу, метрології та обліку газу і нафти (Афанасьєв П.В.), Юридичному департаменту (Винокуров В.В.) вжити заходів щодо укладання із споживачами та підприємствами з газопостачання та газифікації договорів купівлі-продажу природного газу для забезпечення потреби у природному газі споживачів.

3. …вжити заходів щодо збільшення заявленого при отриманні «Нафтогазом України» ліцензії на провадження господарської діяльності з постачання природного газу за нерегульованим тарифом обсягу постачання природного газу з одночасним скасуванням такої ліцензії ДК «Газ України».

4. …у разі необхідності внести зміни до нормативно-правових актів в частині передачі функцій з реалізації природного газу від «Газу України» до НАК «Нафтогаз України».

5. …внести зміни до Порядку забезпечення споживачів природним газом з ресурсів НАК «Нафтогаз України», затвердженого рішенням правління від 25.12.09, протокол №240.

6. Заступнику голови правління Юр’єву Г.П., Департаменту майнових та корпоративних відносин (Загородній Р.В.), Юридичному департаменту (Винокуров В.В.), Департаменту реалізації газу (Франчук В.Г.) підготувати відповідні зміни до статуту НАК «Нафтогаз України» в частині доповнення видів діяльності тощо для подання на погодження правлінню компанії.

7. …підготувати проект змін до постанови Кабінету міністрів України від 24.07.98 №1173 «Про розмежування функцій з видобування, транспортування, зберігання і реалізації природного газу» в частині передачі функцій з реалізації природного газу Національній акціонерній компанії «Нафтогаз України» та звернутися до Міненерговугілля стосовно подання в установленому порядку цього проекту на розгляд уряду.

8. Керівникам самостійних структурних підрозділів Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» внести до Департаменту по роботі з персоналом (Поліщук П.П.) аргументовані та обгрунтовані пропозиції щодо структури та чисельності працівників відповідних структурних підрозділів, виходячи з переліку та обсягу робіт, які будуть ними виконуватися після перерозподілу функцій з реалізації…

Контроль за виконанням цього рішення покласти на першого заступника голови правління В.Тріколіча».

Таке от невигадливе рішення правління, в якому сказано, що тепер поставляти газ та одержувати гроші за нього буде НАК, але жодного слова про те, хто поверне накопичені борги «Газу України» і що взагалі буде з цією компанією, якщо її позбавили основної функції - поставок газу, заради чого вона і створювалася...

Із великою часткою ймовірності, з огляду на те, що відбувається в газовій сфері, можна припустити, що саме наведене вище «протокольне рішення» правління НАКу стало основою і якимось чином спонукало В.Януковича зобов’язати Кабмін розробити проект реформування Національної нафтогазової компанії «до 1 жовтня 2011 року...»

Борги віддають тільки лякливі?!

Тим більше якщо кредитора фактично ліквідовують

Схоже, саме цим девізом керуються численні підприємства теплокомуненерго та облгази. Про які суми платежів за поставки газу, що зависли й перехоплені НАКом, ідеться, можна зрозуміти, поглянувши на дані обсягів розподілу газу, наведені у табл. 1.

Як водиться, голосніше за всіх кричить той, «у кого шапка на голові горить». У цьому випадку найбільший боржник «Газу України» - газоспоживачі Донецької області. Тільки за попередній опалювальний сезон вони заборгували 745,5 млн. грн. А всього за цей період споживачі заборгували «Газу України» 4,07 млрд. грн. Це без компанії «Київенерго» (яку викупив Р.Ахметов), борги якої за газ перевищують 1,3 млрд. грн.

Прем’єр М.Азаров доручив віце-прем’єрові Андрію Клюєву в авральному порядку, до 15 жовтня, «вибити» борги за газ і тепло. Клюєв пригрозив боржникам: керівники всіх місцевих рівнів нестимуть персональну відповідальність і звітуватимуть перед урядом. Цікаво, чим - своїм майном чи суспільним?

Водночас віце-прем’єр пообіцяв «пряник»: мовляв, уряд розробляє законопроект, що дасть змогу провести реструктуризацію боргів у ПЕК. І навіть допоможе знайти фінансові ресурси для забезпечення виплати боргів і штрафів.

І за себе, і за того хлопця...

Нинішнього року накопичену «взаємну» заборгованість підприємств паливно-енергетичного комплексу на суму понад 30 млрд. грн. уже «списали». Хоча гроші з населення газопостачальні компанії (облгази) збирали і збирають... От і виходить, що ми платимо за боргами і облгазів, і комунальників (ТКЕ). Мінфін - тільки за боргами бюджетників... збирається заплатити.

Чи погодиться «Газпром», як того прагне українська сторона, в обмін на мінімізацію транзитного тарифу знизити ціну на 10-11 млрд. кубометрів газу (нібито для населення) - це ще питання.

А «Нафтогаз» уже спрогнозував збільшення в четвертому кварталі ціни імпортного газу на 14,6%, до 401 дол. за тисячу кубометрів (у третьому було 350 дол.). Відповідно до формули ціни, закладеної в контракті купівлі-продажу газу між НАКом і «Газпромом» від 19 січня 2009 року.

НКРЕ, вочевидь, погоджуючи свої дії з «Нафтогазом», уже підвищила ціни на газ для промислових споживачів і бюджетників на жовтень на 11,9% - з 3023,5 до 3382 грн. за тисячу кубометрів (без ПДВ).

Та й ви, «пересічні громадяни» (так нас називають чиновники), чекайте нових «підвищених» платіжок. І, зважаючи на все, не тільки в жовтні...

Щоб чіткіше уявляти собі, про які обсяги йдеться, нагадаю, що фактичні дані про газоспоживання, наприклад, за 2010 рік (див. табл. 1) свідчать: споживачі України використали 53,4 млрд. кубометрів природного (трубопровідного) газу. На населення та бюджетні організації списано 21,2 млрд. кубометрів, зокрема на теплоенергетику - 9,4 млрд.

Уся промисловість спожила 21,1 млрд. кубометрів, з яких на частку металургійної припало 6,4 млрд., хімічної - 5,9 млрд. кубометрів (разом - 12,3 млрд.). Динаміка газоспоживання навряд чи дуже зміниться за результатами поточного року, як і прогноз газоспоживання на 2012-й. А про програму енергозбереження та енергоефективності в основному доводиться тільки чути. Хоча на ці заходи європейці вже виділили Україні мільйонні кошти. Де вони? Хто їх «освоїв»?

«Укртрансгаз» - «це не тільки цінне хутро...»

Газотранспортна діяльність «Нафтогазу України» - це практична функція його дочірньої компанії «Укртрансгаз». Яку потрібно - за логікою й відповідно до вимог Єврокомісії - відокремити від газовидобутку й дистрибуції. З урахуванням цього навіть необізнаним із газовим бізнесом зрозуміло, що у двох із трьох основних договорів (два контракти на закупівлю й транзит та угода про технологічні і технічні нюанси газопоставок), які складають на сьогодні базу газових відносин України й РФ у частині газотранзиту, зберігання газу і контролю його експортно-імпортної якості з боку України, важлива не так НАК, як її дочірня компанія «Укртрансгаз». Як базовий об’єкт та одночасно суб’єкт технічної угоди з «Газпромом». Цей документ росіяни навіть не думають переглядати.

Розмови українських можновладців про те, що треба вимагати від «Газпрому» гарантії транзиту через територію України (по ГТС, яку обслуговує ДК «Укртрансгаз») обсягу газу на докризовому рівні - 105-120 млрд. кубометрів на рік, схоже, «для внутрішнього споживання» українців. Жоден із газпромівських контрактів з НАКом не містить таких зобов’язань росіян. І брати на себе щось подібне «Газпром» не має наміру.

Зате умовно «Газпром» погодився (за версією прем’єра М.Азарова) з «Нафтогазом»: ставте тариф на транзит на рівні собівартості й «буде вам щастя»...

У «Газпромі», очевидно, впевнені, що собівартість транзиту по ГТС України можна «намалювати» на рівні 1,094 дол. за 1000 кубометрів на 100 км (або інший тариф за узгодженням сторін). Але такою була ставка на транзит російського газу при ціні газу для України в 50 дол. Нині ціна російського газу перевищує 400 дол.

За «щастя» не ручаюся, але 1,2-1,5 млрд. дол. «Укртрансгаз» щороку заробляє. Можливо, це дає підставу піднести...

ГТС на блюдечку з блакитною облямівкою...

Спочатку треба було неодноразово та публічно запрошувати, а в результаті - не пускати 29 вересня журналістів на міжнародну конференцію «ЄС - Україна: на шляху до єдиного енергетичного ринку»? Із потенційними інвесторами й енергетичними єврокомісарами повелися так само? Єврокомісар з питань енергетики Гюнтер Оттінгер на конференції не був, тільки на запізнілій прес-конференції. Був затребуваний журналістами, але стриманий.

Європа очікує взаємності від України. НАК зробила рішучий, на її думку, крок.

Їхні сумніви спробував розвіяти заступник голови НАКу В.Чупрун: «Ми розпочали модернізацію нашої ГТС, не очікуючи, поки потенційні інвестори, європейські банки дадуть нам кошти на модернізацію».

Просто так не дадуть...

«Ховатися» є де й куди. Українські підземні сховища газу (ПСГ) можуть, за грамотного підходу, вмістити понад 30 млрд. кубометрів газу. У нинішніх умовах українського економічного буття такий потенціал газосховищ не затребуваний (див. табл. 2).

Зберігання та операційне обслуговування газу в ПСГ - це функції «Укртрансгазу», які мають намір юридично відібрати. Можливо, їх виконуватиме окрема (окремі) компанія.

Та питання навіть не в тому, хто має піклуватися про технологічну «сумісність» газотранзиту і газозберігання. Питання в іншому - а чи будуть піклуватися?

«Нафтогаз України» розпочав масштабний проект з модернізації та реконструкції української ГТС, спрямований на досягнення якісних показників у підвищенні надійності і комерційної привабливості транспортних маршрутів та мінімізації ризиків поставок природного газу європейським споживачам через територію України.

Основними транзитними напрямками газотранспортної системи України залишаються магістральні газопроводи «Союз», «Уренгой-Помари-Ужгород», «Прогрес» і система газопроводів «Єлець–Кременчук–Ананьєв-Ізмаїл».

Першим етапом проекту модернізації та реконструкції ГТС передбачено реконструкцію магістрального газопроводу «Уренгой-Помари-Ужгород». Протягом трьох років планується реконструювати лінійну частину, модернізувати системи телемеханіки і зв’язку, а також здійснити модернізацію двох компресорних станцій. Загальний обсяг інвестицій на першому етапі реконструкції становитиме 538,9 млн. дол., зокрема 230,3 млн. дол. - власні кошти компанії, 308,6 млн. дол. - кредитні кошти міжнародних фінансових організацій. У червні цього року розпочато реалізацію цього проекту коштом «Нафтогазу України».

Що з цього вийде, вже незабаром буде зрозуміло.