Чим "Нафтогаз" і "Укртрансгаз" НЕ відрізняються від Apple

21 вересня, 2018, 18:15 Роздрукувати Bипуск № 35, 22 вересня-28 вересня 2018р.
Відправити
Відправити

Звідки в "Укртрансгазу" 24,3 млрд грн чистого збитку за 2017 рік?

Чим "Нафтогаз" і "Укртрансгаз" НЕ відрізняються від Apple

За пишними презентаціями названих у заголовку українських компаній і публічними заявами їх PR-служб і топ-менеджерів складно роздивитися небезпечний сигнал для власників та інвесторів. Хоча в будь-якому разі результат їхньої тактики й політики на ринку оплачують споживачі.

Ви можете не купувати смартфонів і комп'ютерів Apple, а вибрати інший варіант - не такий брендовий і дорогий, але не менш якісний. У вас є не просто право вибору, а й можливість його реалізувати! Чого не скажеш про право вибору покупців газу в Україні. Право є - можливості ним скористатися поки що практично немає.

Населенню (домогосподарствам) і підприємствам теплокомунальної енергетики (ТКЕ) природний газ поставляє "Нафтогаз". В основному НАК закуповує газ у своєї дочірньої компанії "Укргазвидобування" (див. DT.UA №31 від 23 серпня 2018 р., "Ласий шмат") і продає за фіксованими цінами через газорозподільну мережу, газозбутові компанії. (Для НАКу проблема полягає в тому, що вона не контролює газозбутових компаній.) Зате НАК, у тому числі і як постачальник останньої надії, одержує за адміністративно стримувані ціни та, відповідно, субсидії для населення і підприємств ТКЕ компенсацію з державного та місцевих бюджетів (які при цьому можуть бути нюанси та проблеми - див. статтю Алли Котляр і Юлії Самаєвої "Живими грошима").

Проте, схоже, "Нафтогаз" справно перекладає свої проблеми на основних генераторів прибутків - "Укргазвидобування" і "Укртрансгаз" (хоча з таким трактуванням НАК не згодна в принципі), які волею "Нафтогазу" (насамперед) залишаються в цій групі компаній. Про перипетії "Укргазвидобування" DT.UA розповідає регулярно (див. статтю Ігоря Маскалевича "Газ: нові цінники старих проблем").

Саме час уважніше подивитися на "Укртрансгаз" і його відносини з НАКом і на давно обіцяний анбандлінг (відокремлення транспортування газу від інших видів діяльності компанії). З кількох причин.

22 серпня від імені НАКу її фіндиректор пан Коновець, на той момент виконувач обов'язків голови правління компанії, запропонував прем'єру продати 49% акцій оператора газотранспортної системи. За майже 7 млрд дол., виходячи з загальної оцінки вартості оператора ГТС у 15 млрд дол., здійсненої радником "Нафтогазу" з анбандлінгу - PricewaterhouseCoopers Polska Sp.z o.o. (PwC). Продати потенційному інвестору, який зацікавлений у транзиті через Україну "газпромівського" газу. Хоча про претендентів - ніхто жодного слова. (Цікаво, чи вплинув би такий багатосторінковий лист на заплановані тристоронні переговори, якби його було спрямовано прем'єру в інший час і за підписом іншого чиновника "Нафтогазу"? Схоже, це була стандартна артпідготовка перед Брюсселем…)

Представники "Газпрому" на тристоронні переговори не приїхали (хоча обіцяли), що страшенно розлютило енергоєврокомісарів. Адже основним питанням порядку денного були поставки російського газу в ЄС через ГТС України. Приїхав заступник міністра енергетики РФ Яновський. Та й то в основному, щоб послухати.

При цьому на нещодавніх переговорах у Брюсселі (12–13 вересня 2018 р.) українська сторона так і не дала, на думку європейців, чіткої відповіді на запитання: як і з ким "Нафтогаз" планує створити незалежного оператора ГТС? І з ким, після закінчення "транзитного" контракту, той самий "Газпром" має підписувати наступний "транзитний" контракт? (Хоча саме росіяни щосили стараються, щоб не було з ким в Україні домовлятися про транспортування їхнього газу в країни ЄС.) Це саме запитання ставив і російський заступник міністра енергетики.

Утім, і українській делегації було що відповісти. Але про це нижче.

Як і в Apple, в "Нафтогазі" ставку зробили на прибуток, а не на увагу до споживачів. Відмінність у тому, що Apple - приватно-акціонерний бізнес міжнародного масштабу, а НАК "Нафтогаз України" - державна компанія, засновником якої є уряд України, при цьому пафосно підкреслюють - народ України. Якщо Apple прогорить з усіма своїми новоявленими сервісами по всьому світу, її місце відразу займуть успішніші на цей момент конкуренти.

Якщо ж політика "Нафтогазу" не виправдає себе, і він прогорить, то замінять, найшвидше, лише топ-менеджерів і, можливо, наглядову раду НАКу. Але проблеми цієї держмонополії (ах, вибачте, групи компаній НАК "Нафтогаз України") так і залишаться проблемами України та українців. І ніхто за нас не візьметься вирішувати наші проблеми - чи то буде незаконна анексія Криму, війна з РФ або транзит газу. На тлі цього думка голови правління НАК "Нафтогаз України" Андрія Коболєва має сенс: "Якби не було української газотранспортної системи та транзиту російського газу через неї в Європу, навряд чи щось іще стримувало Кремль від повномасштабного вторгнення в Україну".

Проте тією самою ГТС України з успіхом користується й "Нафтогаз".

Чому "Укртрансгаз" виявився збитковим?

Згідно зі звітними даними "Укртрансгазу" (УТГ), за результатами 2017 р. ця компанія одержала 24,3 млрд грн… чистого збитку. Здавалося б, чому? Адже транзит навіть російського газу поки що зменшено не кардинально. Причина, мабуть, в іншому.

У пояснювальній записці до звіту про виконання фінплану "Укртрансгазу" за попередній рік зазначається, що до такого дуже негативного фінансового результату роботи фізичного оператора газотранспортної системи України призвели два фактори, які по суті не пов'язані з його виробничою діяльністю. (Для "Газпрому" оператором ГТС залишається НАК "Нафтогаз України" відповідно до діючого до кінця 2019 р. "транзитного" контракту, і нових тарифів на точках входу/виходу з ГТС України він не визнає. Сподіваємося, що тільки до закінчення дії цього контракту.)

Отже, про два основні фактори збитків "Укртрансгазу".

1. Основним фактором одержання валового збитку "Укртрансгазу" за минулий рік є значне збільшення суми амортизаційних відрахувань порівняно з 2016-м (на 16,5 млрд грн). Це результат рішення березневого (2018 р.) засідання правління УТГ, згідно з яким зменшено термін корисного використання активів, які не будуть задіяні в процесі забезпечення транзиту природного газу територією України, до трьох років, починаючи з 1 квітня 2017 р. (Це має прямий стосунок до так званої прискореної амортизації об'єктів УТГ, запровадженої через побоювання "Нафтогазу", що ГТС України після закінчення "транзитного" контракту з "Газпромом" залишиться без істотних обсягів і, відповідно, доходів від транзиту.)

2. Формування витрат на створення резерву сумнівних і безнадійних боргів - у зв'язку з невизнанням кредиторської заборгованості замовниками послуг із балансування газотранспортної системи (до цієї теми ми ще повернемося, але в іншій статті). Це ще мінус 11,8 млрд грн від "Укртрансгазу".

Таким чином, сумарні витрати (збільшення амортизації на 16,5 млрд грн і формування резерву сумнівних і безнадійних боргів на 11,8 млрд грн) становили в бюджеті "Укртрансгазу" збитки в сумі 24,3 млрд грн.

Обидва вищезгадані фактори збільшення боргів, які призвели "Укртрансгаз" до збитків, по суті штучно створені та зумовлені насадженням агресивної управлінської політики з боку акціонера "Укртрансгазу" - "Нафтогазу", який, схоже, завдяки цим факторам успішно продовжує "вимивати" кошти з УТГ і навіть уникає оподаткування. Адже, з одного боку, виходить подвійне заниження власної бази для нарахування дивідендів до оплати в держбюджет, з іншого - зменшення кредитної заборгованості "Укртрансгазу" за відтермінованими податковими зобов'язаннями.

Як ця схема працює на користь "Нафтогазу"

Працює цілком законно, по-простому. Ось де вміють грамотно оптимізувати… багато чого. Нюанс у тому, що платником дивідендів до бюджету є не окремі підприємства групи НАК "Нафтогаз України" (наприклад, "Укргазвидобування", "Укртрансгаз", "Укртранснафта" та інші, що платять дивіденди своєму засновнику), а саме той же засновник - "Нафтогаз". Тому, імовірно, базою для нарахування дивідендів є… чистий прибуток саме "Нафтогазу" як окремої юрособи. А не вищезгаданих компаній, які входять у групу НАК "Нафтогаз України".

Фінансовий результат групи компаній, що входять у "Нафтогаз", по суті є частиною фінзвіту самого "Нафтогазу" як окремої юрособи. Зрозуміло, сумарно їхні звіти відображаються в сумі (складі) доходів - залежно від участі кожної компанії в загальному капіталі групи компаній НАКу.

Простіше кажучи, у разі формування збитків в одного з підприємств групи "Нафтогаз" ці збитки підсумовуються із прибутками інших підприємств групи. Не знаю, як аудиторів, але Державну фіскальну службу це, ймовірно, має зацікавити.

Показовим у цьому контексті є фінзвіт за 2017 рік "Нафтогазу" як окремої юрособи. У цьому документі в рядку "Дохід від участі в капіталі" відображено відносно скромну цифру 2,47 млрд грн. Фокус у тім, що ця цифра - сумарне значення прибутку підприємств групи НАК "Нафтогаз України", таких як "Укргазвидобування" і "Укртрансгаз", зі збитками УТГ.

Тобто, якби в "Укртрансгазі" штучно не створили збитків (24,3 млрд грн), то дохід від її участі в капіталі для "Нафтогазу" міг би бути більшим - приблизно на 20 млрд грн! І в такому разі чистий прибуток НАКу, з якого платять дивіденди акціонеру - у цьому випадку Кабміну, збільшився б на цю суму. Тобто чистий прибуток "Нафтогазу" за 2017-й становив би не 39,3 млрд грн, а близько 60 млрд. І саме виходячи із цього прибутку НАК мала б виплатити дивіденди. Але не склалося - для держбюджету.

Навіщо НАК "усиновила" МГУ?

Можливо, помиляюся, але все банально - гроші. Запропонувавши членам наглядової ради "Магістральних газопроводів України" зарплату вдвічі вищу (хто ж публічно зізнається?!), "Нафтогаз" майже не сумнівався в успіху цієї ідеї. І перед іноземними експертами, PwC і "Ротшильдами" не соромно, і планам НАКу за таку зарплату вони точно не завадять. Набридли, очевидно, "Нафтогазу" безгрошові й настільки ж безглузді війни з Кабміном і потенційними… партнерами/конкурентами. На даний момент НАК не прогадала. Принаймні нівелювала конкурентів - "Магістральні газопроводи України". Що далі - подивимося.

Утім, і до "Нафтогазу", і до "Укртрансгазу" накопичилося чимало запитань.

Маленька поки що деталь. Перед тем, як наглядовій раді "Магістральних газопроводів України" "Нафтогаз" зробив пропозицію, від якого не відмовилися, посаду голови МГУ залишив Валерій Ноздрін і обійняв Олександр Лісніченко. Тепер усі, хто пройшов непростий конкурсний відбір у МГУ, - радники наглядової ради та "Нафтогазу". А так усе починалося…

Анбандлінг? Не раніше січня 2020-го!

Понад те, 19 вересня було презентовано чергову дорожню карту. Але не "Нафтогазом" і "Магістральними газопроводами України". Дорожню карту відокремлення транспорту газу та створення окремого оператора газотранспортної системи до 1 січня 2020 року презентували представники PwC.

19 вересня 2018 року наглядові ради НАК "Нафтогаз України" і ПАТ "Магістральні газопроводи України" провели зустріч із зацікавленими сторонами для презентації Дорожньої карти процесу відокремлення оператора газотранспортної системи в Україні.

"Нафтогаз" визначив проведення анбандлінгу своїм стратегічним пріоритетом. Успішний процес відокремлення оператора газотранспортної системи являє собою як формальну мету, так і особисте прагнення керівництва "Нафтогазу", зокрема Андрія Коболєва", - зазначила Клер Споттісвуд, голова наглядової ради "Нафтогазу".

Клер Споттісвуд, Фабріс Нуайлан і Андрій Коболєв
Клер Споттісвуд, Фабріс Нуайлан і Андрій Коболєв
Алла Єременко

"Завдяки меморандуму про взаєморозуміння ми знайшли спосіб працювати разом для того, щоб забезпечити Україну повністю функціональним і незалежним оператором ГТС. Ми поставили перед собою чіткі цілі та знаємо, хто відповідає за кожний крок у реалізації плану. Спільне пріоритетне завдання обох компаній полягає в тому, щоб забезпечити ефективну роботу системи та безпроблемний перехід функції оператора. Звичайно, в цьому процесі ми покладаємося на підтримку наших основних зовнішніх партнерів", - сказав член наглядової ради МГУ Фабріс Нойлан.

"Анбандлінг - це проект, що має для нас велике значення, й обидві компанії - "Нафтогаз" і МГУ - рішуче налаштовані зробити все правильно. Я вважаю, що цей процес буде завершено, коли ми залучимо кваліфікованого міжнародного партнера. Таке партнерство дасть Україні змогу зберегти транзит російського газу та створити прозорий і конкурентний ринок", - наголосив голова правління "Нафтогазу" Андрій Коболєв.

"Нафтогаз" і МГУ мають однакове бачення щодо виконання цього завдання. Обидві наглядові ради підписали Меморандум про взаєморозуміння, що встановлює нові рамки для ефективної співпраці. Дві компанії постійно співпрацюють для упорядкування підготовки та забезпечення поступового переходу.

"Нафтогаз" залучив до процесу досвідчених консультантів, які будуть займатися правничими, технічними та операційними аспектами анбандлінгу. Керівництво компанії забезпечує скоординовану роботу всіх сторін і своєчасну реалізацію всіх практичних кроків для створення повністю функціонального та відокремленого оператора ГТС в Україні до
1 січня 2020 р.

Related video

Отже, до 2020 року анбандлінг - умовний, хоч би скільки коштів на це витрачав "Нафтогаз". А там… сліпий казав - побачимо.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК