Від "колядників" не маю відбою

Оксана ОНИЩЕНКО

Завершився перший етап вступної кампанії - зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО). Перший, але чи не найвідповідальніший для абітурієнта. Бо саме під час тестування він накопичує конкурсний бал - "посаг", за яким університети свататимуть студента або ж дадуть гарбуза.

А ось для Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) гаряча пора завершується. Він передає абітурієнтів у надійні руки приймальних комісій і починає готуватися до наступного року та аналізувати результати нинішнього. Звісно, для серйозного аналізу такого великого масиву інформації потрібно чимало часу. Ще тривають апеляції, додаткові сесії для тих, хто не зміг вчасно скласти ЗНО з поважних причин. Але перші висновки і перші дані є вже сьогодні. Саме про них розпитувало DT.UAдиректора УЦОЯО Ігоря Лікарчука.

- Ігоре Леонідовичу, ви не перший рік очолюєте УЦОЯО. Але відверто: ця вступна кампанія була незвичною для вас?

- Так. Бо нинішнього року ми запровадили в систему ЗНО кілька дуже важливих новацій. Цю роботу потрібно було розпочати років чотири тому. І рік у рік розширювати. Але попередники відсиджувалися, бо таким чином хотіли маргіналізувати систему оцінювання. Тож довелося вдаватися до майже радикальних дій. Однак жодного жалю з приводу того, що це коштувало дуже великих моральних, нервових та інших зусиль, немає. Хоча, відверто кажучи, більшість наших співробітників практично з початку квітня не бачили ні вихідних, ні свят.

- Нинішнього року було багато нововведень: пороговий бал "склав/не склав", поєднання ЗНО з випускним іспитом з української мови (державною підсумковою атестацією - ДПА), відмова від сертифікатів минулих років. Вони сприймалися неоднозначно?

- Звісно. Але в цьому немає нічого дивного. Усе нове - незвичне, а тим більше в такій консервативній галузі, як освіта.

- На вас тиснули "ходоки" і "прохачі", щоб ви порушили однакові для всіх чесні умови вступу?

- Від "колядників" я й досі не маю відбою. Можливо, колись задля цікавості підрахую все, що мені пропонували і з чим до мене приходили впродовж цієї кампанії. Торік таких "звернень" було набагато менше.

- Нинішнього року на кону стояло набагато більше.

- От-от. До системи, яка була раніше, пристосувалися.І до "прохідних"124 балів - теж (всупереч правилам, деякі ВНЗ, особливо приватні, приймали абітурієнтів, чиї результати тестування не дотягували до 124 балів). А цього року тим, хто не продемонстрував необхідного мінімального рівня знань (не пройшов поріг "склав/не склав"), ми просто не видаємо сертифікат. І вони вже не зможуть вступити ні за які гроші чи зв'язки.

Зараз до нас щодня йдуть люди з одним проханням: додайте мені один бал! Знаємо, кажуть, що не можна, знаємо, що не виконали роботу, не дотягнули до порогу, але додайте... Терпляче пояснюємо правила, виводимо з бази копії робіт, коментуємо... Однак рефреном звучить "додайте!". Люди відвикли від того, що екзамен, як виявилося, можна не скласти. Це уже сприймається як дивина. Очевидно, що в школах такої практики не існує.

- Як визначається пороговий бал?

- Це досить складна кількаступенева процедура, котра базується на методиках, що використовуються у світових практиках оцінювання. В її основі лежать висновки експертів про мінімально необхідний рівень знань з кожного предмета, які повинен мати абітурієнт, котрий вирішив стати студентом університету. Крім того, експерти визначають, скільки абітурієнтів такі знання можуть мати. З кожного предмета до роботи залучаємо близько 90 експертів, які працюють в усіх регіонах України і представляють усі типи загальноосвітніх та вищих навчальних закладів, методичні й наукові установи. Це - найбільш кваліфіковані фахівці в Україні. На наступному етапі, базуючись на висновках експертів, враховуючи результати експрес-аналізу виконання тесту, з допомогою статистико-математичних методів визначається кількість тестових балів, які може набрати абітурієнт із мінімально необхідним рівнем знань. Ось це і є пороговий бал. Однак його має затвердити спеціальна експертна комісія, яка створюється при УЦОЯО. До цієї комісії входять викладачі та керівники вишів і шкіл, студентства, Академії педагогічних наук, громадських організацій. На відміну від експертів-предметників, що працювали в регіонах, експертна комісія при УЦОЯО, визначаючи поріг, має враховувати соціальну, економічну ситуацію в державі, стан і перспективи функціонування систем загальної середньої та вищої освіти. Засідання комісій транслюємо в режимі он-лайн. Одночасно за її роботою спостерігають до 50 тис. громадян. На сьогодні єдиним предметом, із якого комісія "пом'якшила" розрахунки УЦОЯО, знизивши поріг, є українська мова та література. З кількох предметів експертна комісія УЦОЯО пороговий бал підвищила

- Чи багато абітурієнтів не подолали поріг "склав/не склав" з української мови і літератури ?

- Це 22 тис. 610 осіб, або 8,9% від загальної кількості тих, хто складав цей тест. Хочу зазначити, що якби експертна комісія не знизила поріг, то ця кількість становила б 35 тис. 634 особи. Саме стільки абітурієнтів, на думку експертів, не мають мінімально необхідного рівня знань з української мови та літератури. Але навіть після зниження порогового бала загальні результати цього тесту невтішні. Маємо 472 загальноосвітніх навчальних заклади, в яких 10 і більше випускників не перейшли поріг "склав/не склав". Є навчальні заклади, у яких його перейшли лише близько 5 осіб. Найбільше таких шкіл у Закарпатській області (24%). Друге місце тримає Чернівецька область (майже 20%). Хочу нагадати, що ще два роки тому в Чернівецькій області було чи не найбільше медалістів в Україні.

У Рівненській та Івано-Франківській областях в 11% шкіл є по 10 і більше учнів, які не пройшли поріг "склав/не склав".

У Перегінській школі №2 Рожнятівського району Івано-Франківської області не змогли продемонструвати мінімального обсягу знань і не пройшли поріг аж 26 випускників. Школа №328 м. Києва - 30 осіб не подолали поріг. Житомирська область, Володарськ-Волинська гімназія - 19 осіб не перейшли поріг. Це ж гімназія, туди, напевно, відбирають дітей?

80% абітурієнтів, що складали ЗНО з української мови та літератури, не володіють уміннями щодо правильної вимови глухих і дзвінких приголосних; 70 - не вміють узгоджувати числівник з іменником; 90 - не знають, де треба ставити кому в реченні з однорідними членами речення; 80% - не знають, де треба ставити двокрапку в безсполучниковому складному реченні. Маю іще чималий перелік подібних фактів "навченості" випускників наших шкіл із української мови та літератури.

- Учні яких регіонів найкраще склали ЗНО з української мови і літератури?

- Київ, Київська, Волинська, Черкаська, Чернігівська, Донецька області.

- Як склали нинішнього року тестування з математики? Торішні результати були невтішні.

- Результати з математики занадто невтішні. Нинішнього року, на думку експертів, тест із математики був чи не найлегшим за всі роки ЗНО. Але 24% абітурієнтів не змогли розв'язати 10 дуже простеньких задач і, відповідно, не перейшли поріг. На мою думку, це скандал. Максимально можливу кількість балів набрали лише 684 особи зі 105 тис. У тесті з математики була й відкрита частина, де треба було написати власний розв'язок. 32% тих, хто складав математику, отримали за цю частину нуль балів

15% абітурієнтів не вміють розкривати дужки; 60 - не знають означення косинуса гострого кута трикутника; 35 - не можуть визначити величину кута рінобедреного трикутника; 75% - не знають основних геометричних тотожностей.

Найгірші результати з математики у Чернівецькій, Херсонській, Кіровоградській, Полтавській областях. Найкращі - Київ, Львівська, Харківська області.

- З іноземної мови?

- Англійську складали 71 тис. абітурієнтів. Із них лише 13 осіб набрали максимальну кількість тестових балів. А не пройшли поріг 13,3%, або 9 тис. 480 абітурієнтів. Зважте, що в тесті з англійської мови не було комунікативної частини. А якби вона була? І ще одна цифра. 15 тис. 212 осіб, що становить 21,3% від загальної кількості тих, хто складав цей тест, навіть не розпочали виконувати письмову частину тесту, де було завдання "напиши лист товаришу".

- Як склали ЗНО з історії?

- З цього предмета дані ще остаточно не зведені. Але можу навести цікаві факти. 40% абітурієнтів не знають, про що йдеться у "Слові о полку Ігоревім".70% не змогли відповісти на запитання, коли Україна підписала Угоду про асоціацію з ЄС. А це було у 2014 році, після Майдану. Подія відбувалася у прямому ефірі. Пізніше транслювалися засідання Верховної Ради і Європейського парламенту, які одночасно ратифікували угоду. Ну це ж світоглядні речі! Як можна такого не знати сучасному старшокласнику?

- Які питання викликали труднощі на тестуванні з географії?

- 50% абітурієнтів переплутали меридіани і паралелі, не змогли перевести числовий масштаб в іменований; понад 55 - не можуть відрізнити горб від западини; 87 - не змогли визначити азимут; лише 3% встановили правильну відповідність між формами рельєфу і тектонічними структурами України.

- Під час сесії ЗНО кілька разів виникали суперечки стосовно окремих тестових питань. І тоді абітурієнтам та стурбованим батькам пояснювали: у такого-то питання погані психометричні характеристики. Що це означає?

- Насамперед зазначу, що випадки, коли в тестах навіть дуже високого рівня трапляються завдання з незадовільними психометричними характеристиками, - не поодинокі. Інколи вони з'являються навіть під час проведення міжнародних порівняльних досліджень. Були вони в нас і в попередні роки. Але для того, щоб інформація про них не поширювалася, екс-міністр освіти і науки Д. Табачник підписав наказ, згідно з яким усі результати психометричного аналізу тестів були зараховані до категорії "для службового користування". Тепер цієї норми не існує. Тому результати психометричного аналізу ми надаємо у відкритому доступі. Незадовільні психометричні характеристики окремого завдання свідчать насамперед не про те, що воно "погане". А про те, що з якихось причин абітурієнти його, як ми кажемо, "не взяли", не змогли виконати. Причин цього може бути дуже багато. У таких випадках у світовій тестологічній практиці приймається, як правило, два рішення: або це завдання вилучається з тесту, або всім, хто його складав, зараховується однаковий результат. Так робимо й ми.

- Чи істотно різняться результати тестування в абітурієнтів міста і села?

- Істотно. І ця відмінність рік у рік поглиблюється. Думаю, буде чесно визнати на всіх рівнях, що програма "Шкільний автобус", у яку вклали мільярди і яка мала б забезпечити рівний доступ до якісної освіти, не спрацювала. Немає рівного доступу. Може, краще було б зберегти школи в селах, ввести дистанційне навчання, організувати "роз'їзних вчителів", ще щось. Якщо порівняти результати тестування 2007 р. і цьогорічні, видно, що ситуація в сільських школах погіршилася, розрив між ними та міськими став помітнішим. Між іншим, дуже багато сільських дітей самотужки добираються до міських шкіл, аби там завершувати навчання. Це також підтверджується результатами оцінювання. У 70% випадків, коли учень, що вказав постійне місце проживання в сільській місцевості, має високий результат оцінювання, - він закінчував міський заклад.

Прийшов до мене недавно голова однієї районної адміністрації і буквально плаче: "Ігоре Леонідовичу, у мене онука не добрала два бали і не подолала поріг з англійської мови. У нашому райцентрі немає тямущого вчителя англійської". Я кажу: "Ви голова адміністрації в цьому районі вже років 15. Що ви зробили для того, аби тут був хороший учитель англійської мови?" Він дивиться на мене. Я розумію, що це не вина дитини. Але хтось же в тому районі викладає англійську? Комусь платять за це гроші, атестують? Навіщо ми обдурюємо дітей і вдаємо, що викладаємо в цій школі англійську мову? Я розумію, що ми всі любимо бурчати про гальмування реформ в освіті. А може, треба з себе починати? Якщо ти нездатний викладати - не берися. Це чесно стосовно учнів.

Недавно колегія МОН прийняла рішення, що наступного року випускний іспит з англійської (ДПА) буде обов'язковим для всіх і пройде у формі тестування. Ви не уявляєте, яку хвилю незадоволення це підняло. Особливо серед учителів.

- На вас ображаються вчителі - мовляв, в усіх проблемах ви звинувачуєте саме їх.

- Це не так. Я дуже поважаю вчителів. Я сам із учительської сім'ї, все життя працюю в освіті, моя дружина педагог. Мабуть, тому я добре знаю систему освіти зсередини. І мені дуже боляче бачити, що сьогодні відбувається в багатьох закладах освіти. Тому кажу про це вголос. Зрозуміло, багатьом таке не подобається. Мені добре відомий рівень зарплати вчителя чи професора. Бо й тепер не полишаю викладацької роботи. Але коли 75% абітурієнтів, закінчуючи школу, звертаються до репетиторів, аби належним чином підготуватися до ЗНО, - то це вже діагноз системі. А якщо величезна кількість педагогів не може належним чином виконати тих завдань із тестів, які для абітурієнтів не є проблемою, - про що це свідчить?

- За результатами ЗНО щороку складаються неофіційні рейтинги шкіл. Переважно їх складають ЗМІ. Цього року УЦОЯО складатиме такі рейтинги?

- Те, що робили деякі ЗМІ, - абсолютно популістське і безглузде заняття. У сертифікатах ЗНО відображається не тестовий, а рейтинговий бал. Бали, які абітурієнт набрав , виконуючи завдання, переводяться у 200-бальну рейтингову шкалу. Вона показує не просто рівень знань, а рівень знань на тлі інших. Такий результат залежить від цілої низки чинників - наприклад, кількості тих, хто складав тестування. Тому про рейтинги не йдеться. У нас виникла думка визначити, скажімо, кілька сотень шкіл, у яких найбільше випускників отримали найкращі результати після проходження цьогорічного ЗНО з української мови та літератури, де визначався пороговий бал. І так само кілька сотень шкіл, серед випускників яких найбільше тих, хто не подолав порогу "склав/не склав".

Взагалі, результати ЗНО потребують докладного аналізу і прийняття відповідних управлінських рішень. Базу даних ми надамо, а далі вже - справа управлінців.

- Які нововведення в зовнішньому тестуванні очікуються наступного року?

- На колегії МОН прийняли рішення, що наступного року будуть поєднані зі ЗНО випускні іспити (ДПА) з трьох предметів: української мови, англійської мови, математики або історії (на вибір). Це стосується і учнів технікумів та коледжів (вишів І і ІІ рівня акредитації), які хочуть отримати документ про загальну середню освіту.

- Тобто тепер варіант "вступати в коледж для того, щоб уникнути ЗНО" не пройде?

- Ні, не пройде.

- Чи буде впроваджено тест загальної навчальної компетентності (ТЗНК)?

- Впровадження такого тесту планується для демобілізованих із зони АТО і тих, хто закінчив школу понад 5 років тому. Для втілення всіх новацій у 2016 р. знадобляться кошти. На засіданні колегії Міністерства С. Квіт доручив передбачити видатки на проведення ЗНО в повному обсязі.