У скільки обійдуться громадянам кредити МВФ?

Алла ЄРЬОМЕНКО

18 лютого голова Національного банку України Валерія Гонтарева публічно заявила: "Відповідно до нашої програми з МВФ підвищення тарифів буде дуже різким - на 280% на газ і близько 66% на тепло". Це перші офіційно озвучені цифри майбутніх тарифів на газ і тепло для домогосподарств України.

Причетні до переговорів з МВФ чиновники не кажуть про конкретні тарифи у гривневому вираженні, оскільки ціни й тарифи має встановити національний регулятор - НКРЕКП. Нацкомісія зробить це найближчим часом, бо за домовленістю з МВФ нові тарифи мають застосовуватися з 1 квітня ц.р. На місяць їх запровадження вдалося відкласти - МВФ наполягав на запровадженні нових тарифів на газ уже з 1 березня.

DT.UA уже розповідало про відправні газові моменти в домовленостях уряду України з МВФ (DT.UA №5 від 13 лютого 2015 р., "Злидарські напіврадощі"). Це, зокрема, вимоги кардинальної реформи на основі Третього енергопакета та досягнення беззбитковості "Нафтогазу України" до початку 2017 р. А також невідкладне підвищення тарифів на газ і теплоенергію.

Сьогодні DT.UA конкретизує і певною мірою компенсує брак інформації, навівши основні цифри, уже погоджені урядом Яценюка в меморандумі з МВФ, який готується до підписання. Саме на них орієнтуватиметься нацрегулятор, установлюючи ціни й тарифи на природний газ і теплову енергію для споживачів України, насамперед домогосподарств.

На природний газ передбачають установити дві ціни - так звану пільгову і ринкову.

Пільгова ціна - 3,6 тис. грн за тисячу кубометрів. Вона діятиме для домогосподарств, споживання природного газу якими не перевищить річного ліміту в 2,4 тис. кубометрів. Помножимо 2,4 тис. кубометрів на ціну (3,6 тис. грн) і отримаємо 8,64 тис. грн річного платежу. На місяць виходить близько 720 грн.

Сьогодні одне домогосподарство сплачує за газ, якщо він використовується тільки для приготування їжі, від 15 до 35 грн на місяць - залежно від наявності чи відсутності лічильника газу (подивіться у свої платіжки). Уже зрозуміліше, у тому числі й те, що далеко не всім такі суми по кишені. Але це тільки приказка.

Для тих домогосподарств, які не вкладуться в ліміт споживання 2,4 тис. кубометрів газу на рік, передбачено різке підвищення ціни - мінімум до 7178 грн за тисячу кубометрів понадлімітного газу. Це й буде друга - ринкова ціна газу для домогосподарств. Додамо до цієї ціни обов'язкові податки, вартість транспортування газорозподільними мережами (облгазами) - і ринкова ціна для споживачів автоматично збільшується до понад 10 тис. грн за тисячу кубометрів.

Важливе уточнення: ринкова ціна газу торкнеться передусім власників великих квартир і приватних будинків. А також практично всіх мешканців приватного сектора, насамперед у сільській місцевості, які використовують природний газ для опалення житла. Повсюдна газифікація населених пунктів України зіграла на цьому етапі злий жарт...

Трохи пом'якшити удар може те, що в опалювальний сезон (це п'ять місяців на рік) для домогосподарств, які використовують газ для опалення (не централізовано, а самостійно), планують передбачити щомісячний ліміт - 200 кубометрів газу за фіксованою ціною на кожного члена сім'ї (домогосподарства). Чи буде це пільгова ціна 3,4 тис. грн за тисячу кубометрів, наразі достеменно невідомо. Але все, що такі домогосподарства спалять понад ліміт, має оплачуватися за ринковою ціною, тобто по 10 тис. грн за тисячу кубометрів. Згодом - дорожче.

Ринкова ціна газу прив'язана до ціни імпортованого в Україну природного газу. І, вочевидь, імпортованого не тільки "Нафтогазом України". У лютому НАК закуповує, наприклад, найдорожчий, російський, газ по 329 дол. за тисячу кубометрів (з урахуванням 100-доларової знижки, яка діє до 31 березня - у рамках брюссельського "зимового пакета" домовленостей), у Європі - менш як 300 дол. Якщо розділити ринкову ціну "від МВФ" - 7178 грн за тисячу кубометрів на 25 грн (курс гривні до долара), то виходить, що ринкова ціна прив'язана до ціни імпортного газу 242 дол. за тисячу кубометрів. Такої ціни очікують на газоторговельних майданчиках Європи влітку...

Теплова енергія. Тут усе набагато складніше, а тому ще менш визначено на сьогодні. Ціна теплоенергії залежить насамперед від ціни природного газу. Підвищується ціна газу (буде це газ вітчизняного видобутку, ціну якого хочуть установити на рівні 1300 грн - це без податків, чи імпортний) - автоматично дорожчає теплоенергія. Плюс інші витрати на її виробництво, плюс вартість доставки теплоцентралями, плюс податки...

Обігрів квадратного метра житла в останні місяці обходився мешканцям багатоповерхівок (саме вони отримують теплоенергію централізовано), наприклад, у Києві в середньому 10 грн (у регіонах країни тарифи на теплоенергію істотно відрізняються). З урахуванням виконання вимог МВФ плата за 1 кв. м зросте приблизно на 66%, як заявила голова НБУ В.Гонтарева. Але є і варіант збільшення ціни на теплоенергію значно радикальніший. У разі його застосування і залежно від реального підвищення ціни плата за 1 кв. м може зрости від 60 до 100 грн. Тобто на місяць за опалення квартири метражем 40 кв. м потрібно буде сплатити вже 2,4–4 тис. грн, при площі квартири 50 кв. м, відповідно, 3–5 тис. І далі - по висхідній... Такий варіант теж обговорюється.

Повторюся, усе залежатиме від ціни газу, який купуватимуть для виробництва теплоенергії. Щоправда, тарифи на теплоенергію обіцяють підвищувати поступово, до 2017 р. Але водночас попереджають, що підвищення, про яке йшлося вище, - це тільки перший етап навіть цього року. І не виключено, що стосовно теплоенергії радикальний варіант у результаті виявиться ймовірним.

Такою є реальна ціна газу, стільки громадяни України повинні будуть заплатити за кредити МВФ.

Плюси. Заощаджувати газ і тепло почнуть навіть ті, хто має кошти для сплати підвищених тарифів. Програма енергоефективності житла стане надзвичайно популярною. Приватні домогосподарства почнуть шукати і, хочеться вірити, знайдуть альтернативні й конкурентні за ціною джерела енерго- і теплозабезпечення. Енергоаудит та енергосервіс житлових будинків і виробничих приміщень перестануть бути абстрактними поняттями. Відновлювана альтернативна енергетика отримає реальний стимул для швидкого розвитку.

Мінуси і ризики. Зростання неплатежів. Не зможуть - за всього бажання - різко скоротити споживання енергоресурсів ті, хто централізовано отримує газ і теплоенергію. Не факт, що передбачених Мінсоцполітики та Мінфіном 12,5 млрд грн на дотації в держбюджеті-2015 вистачить усім, хто їх потребуватиме. Системи адресних дотацій, на чому наполягає МВФ, в Україні так і не запроваджено. Нинішня система субсидій і пільг дуже неповоротка й недосконала, у результаті чого держдотації та субсидії отримують не ті, хто їх потребує, а ті, хто більше споживає газу й тепла. Місцеві громади (влада) не зможуть істотно дотувати підвищення тарифів зі своїх бюджетів.

Неплатежі за газ позначаться на дефіциті "Нафтогазу" і поставлять під питання утримання його дефіциту на рівні 5,8% ВВП 2015 р. У результаті під питанням опиниться й виконання вимоги про досягнення бездефіцитності НАКу до кінця 2016 р. Нацбанк, як і раніше, в інтересах "Нафтогазу" змушений буде "проводити інтервенції з валютних резервів країни, а МВФ допоможе нам поповнювати резерви" (із заяви голови Нацбанку 18 лютого). Кредити, кажете?..

Як повідомляло DT.UA, 2014 р. Нацбанк продав "Нафтогазу" 8,6 млрд дол. з валютних резервів, дефіцит НАКу становив 110 млрд грн. Держбюджет-2015 передбачає вливання в "Нафтогаз" в обсязі 29,7 млрд грн (29 грудня значилося 31,5 млрд). У січні НБУ вже продав НАКу 500 млн дол., у лютому - 300 млн дол. - "Нафтогазу" й "Енергоатому"...

Не маючи можливості вибирати постачальників газу й теплоенергії, не маючи можливості самостійно регулювати споживання у багатоповерхових енерговитратних будинках, не маючи європейського рівня зарплат і пенсій, мільйони жителів в Україні стають заручниками ситуації, потенційними неплатниками і кандидатами на субсидії.

Без кардинальних реформ енергоринку і системи ЖКГ, в ситуації безумовного права монопольних енергопостачальників, за непрозорої системи встановлення тарифів, нарахування та отримання субсидій, при дуже скромних зарплатах, а до того ж в умовах війни та руйнування економіки країни про найближчий результат тарифних нововведень страшно навіть подумати. Можливо, 20 років тому ми це пережили б трохи легше - як Польща, Латвія чи Литва. Але в нинішніх умовах від уряду очікують набагато більшого, ніж тільки рішучість у підвищенні тарифів.