Не так страшні санкції, як можливість їх застосування

Алла Єрьоменко

Найважче 12 серпня народним обранцям давалися два законопроекти поміж десятка інших – про зміни законодавства про вибори народних депутатів, що цілком зрозуміло, і "Про санкції". Обидва законопроекти депутати мають намір розглянути у четвер після їх детального опрацювання в комітетах Верховної Ради.

Але я, власне, не про поправки до виборчого законодавства, звичайно, дуже важливі й принципові як для діючих і потенційних кандидатів у депутати, так і для тих, хто за них невдовзі віддасть свої голоси. Я про прийнятий у першому читанні законопроект Кабміну "Про санкції" (реєстраційний № 4453а від 8 серпня 2014 р.), якого на вечірнє засідання парламентарії так і не дочекалися.

Хоча настрій у присутніх членів уряду на чолі з прем'єром Арсенієм Яценюком ще до обіду був дуже рішучий. Проте з першої спроби законопроект набрав 206 голосів. Після чого Арсеній Петрович навіть висловився на кшталт, що поки ви тут сперечаєтеся, люди гинуть, а пропоновані санкції здатні зберегти сотні життів. Через припинення економічного доступу до України, її ресурсів і майнових прав. Прем'єр усвідомлює, що "введення санкцій матиме наслідки і для України (раніше він називав цифру 7 млрд дол. – А.Є.). Але це ніщо порівняно з жертвами". Говорив прем'єр гаряче, безапеляційно. Мовляв, навіщо чіплятися за деякі деталі, коли йдеться про найвищі цінності - людські життя і збереження незалежності України. "Тепер нехай парламент захистить Україну", - резюмував прем'єр.

Врешті через кілька хвилин законопроект №4453а було знову поставлено на голосування, і він набрав аж 243 голоси. Тобто перше читання відбулося на користь Кабміну. Не без парламентсько-бюрократичних здібностей спікера Олександра Турчинова і PR-івських навичок Арсенія Яценюка.

29 кабмінівських санкцій

Напевно, міністра юстиції , якому, намагаючись кувати залізо, поки воно гаряче, в парламентській залі прем'єр доручив зібрати і терміново внести поправки до законопроекту "Про санкції", народні депутати просто закидали своїми численними пропозиціями. Закидали настільки, що він навіть у сесійній залі не зміг з'явитися до закінчення робочого дня. В результаті розгляд законопроекту "Про санкції" парламентарі перенесли на четвер.

Проте, складається враження, що одну зі своїх важливих функцій законопроект "Про санкції" вже виконав.

До речі, жодного слова про Російську Федерацію чи просто Росію у згадуваному законопроекті, який народні обранці розглядали 12 серпня, не було сказано. Адже він, за словами того ж Яценюка, спрямований проти будь-якого агресора, терористичних угрузань тощо.

І хоча деякі депутати говорять, що законопроект №4453а побачили лише два дні тому і не встигли його як слід опрацювати, він таки зареєстрований у Верховній Раді 8 серпня 2014 р.

Більше того, саме того дня А.Яценюк публічно заговорив про санкції, заявивши: "Під санкції проти Росії може потрапити транзит російських енергоресурсів через українську територію… Я сказав про всі санкції, у тому числі про зупинення будь-яких видів транзитів: як авіаперельотів, так і енергоресурсів".

Щоправда, в законопроекті "Про санкції" питання стоїть значно ширше – йдеться "про… ресурси" загалом. Отже йдеться не лише про енергетичні ресурси – про всі можливі ресурси. Це і вода, і чорнозем, і видобувні (вугілля, залізна і так звана уранова руда, різні види каміння) природні ресурси, зокрема природний газ і нафта, а також поновлювальні ресурси і багато чого іншого. Зрештою, у світі актуальна проблема їжі і води – це для людства стає основною проблемою виживання, про що свого часу детально і аргументовано в інтерв'ю DT.UA розповідав народний депутат Анатолій Гриценко.

Заява прем'єра Яценюка минулої п'ятниці звучала значно вагоміше, ніж санкції, які до того пропонував Київ застосувати до 172 громадян РФ та інших країн. Тоді ж прем'єр додав, що серед можливих санкцій - скасування ліцензій, виданих російським компаніям, а також подвійна перевірка і посилений моніторинг фінансових операцій та багато іншого.

"Інше" міститься у ст. 4 ("Види санкцій") законопроекту "Про санкції" - 29 підпунктів, які мало кого залишать байдужими. Особливо тих, кого вони можуть зачепити особисто (чи їхній бізнес в Україні і не тільки).

Законопроектом передбачається можливість введення санкцій до юридичних та фізичних осіб, які фінансують тероризм і підтримують окупацію Криму. Серед них - блокування та замороження активів, заборона на діяльність на території України, мовлення і роботу в інтернет-просторі, приватизацію, користування ліцензіями. Передбачаються також спеціальні економічні заходи у вигляді ліцензування, заборони на фінансові операції, а також "звичайні санкції: заборона на в'їзд і переміщення".

Передбачається також можливість заборони діяльності партій, рухів та громадських об'єднань.

Згідно з законопроектом № 4453а, санкції можуть застосовуватись Україною щодо іноземної держави, іноземної юридичної або фізичної особи, громадян України, юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, а також інших суб'єктів.

Підставою для введення санкцій вважаються "дії іноземної держави, іноземної юридичної або фізичної особи, інших суб'єктів, які створюють реальні і потенційні загрози національним інтересам і національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, її економічній самостійності та/або порушують права і свободи людини та громадянина, інтереси суспільства і держави, призводять до окупації території, експропріації або обмеження права власності, заподіяння майнової шкоди, створення перешкод для сталого економічного розвитку, повноцінного здійснення громадянами України належних їм прав і свобод".

Рішення про внесення змін до санкцій приймає РНБО з власної ініціативи або на підставі пропозицій органів державної влади - за поданням Верховної Ради, президента, Кабінету міністрів, Національного банку або Служби безпеки України (п.1,2 ст. 5 законопроекту).

Рішення про скасування санкцій також приймає РНБО у разі, якщо застосування санкцій призвело до досягнення мети їхнього застосування, яке президент України затверджує указом.

"Не мытьем, так катаньем…"

Назву лише кілька санкцій, які найперше можуть стосуватися енерговідносин з РФ. (Хоча після остаточного прийняття цього законопроекту Верховною Радою варто "огласить весь список" - дуже повчально…)

Це такі підпункти:

1) блокування активів – тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном;

2) обмеження торговельних операцій;

3) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів на перевезень територією України; (те саме стосується і морських портів. – А.Є);

4)зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань;

27) анулювання офіційних візитів, засідань, переговорів з питань укладання договорів чи угод.

Тепер уважно ще раз переглянемо підпункти 3 та 4. Ви не бачите нічого особливого? Напевне, ви не ділок від газу, нафти чи будь-яких корисних копалин. Тому вас особисто це не зачіпає.

А от уряди Росії і навіть деяких держав ЄС, а найперше єврокомісар з енергетичних питань Гюнтер Еттингер одразу відчули небезпеку. Як і багато хто з "транснаціональних енергетичних" бізнесменів. Навіть не стільки небезпеку, скільки необхідність ухвалювати небажані і, як вони, вочевидь, вважають невчасні для них рішення. Щодо "транснаціональних енергетичних" бізнесменів – тема окремої статті.

Голова уряду РФ Дмітрій Медведєв ще після першого обговорення законопроекту "Про санкції" Верховною Радою 12 серпня висловився на кшталт, що Росія не постраждає від них. Мовляв, "русского духа" вистачить, щоб здолати і такі "нюанси"…

Що ж стосується Євросоюзу і Єврокомісії – дуже нагальна розмова. Достатньо ще раз перечитати статтю Михайла Гончара, Андрія Чубика і Максима Алінова "Перемога газократії над демократією, або Про російські потоки європейської газової корупції" (DT.UA №27 від 9 серпня 2014 р.).

До речі, законопроект "Про санкції" - це хоча і дещо запізніла, але адекватна реакція України на вторгнення усіх мастей агресорів і терористів на нашу територію. США, Канада і Євросоюз вже зробили свої кроки щодо попередження подальшого руйнування Української Держави (хто на що наважився). Тільки сама Україна з невідомих причин так довго розмірковувала щодо введення категоричних і дієвих санкцій. Врешті – наважилася. А то якось і перед цивілізованим світом незручно: вони начеб то за нас борються, намагаються (хоча б на словах) захистити, а ми… Врешті, і Кабмін України сподобився на створення хоча й дуже недосконалого, але все одно потрібного законопроекту "Про санкції".

Зрозуміло, без нагальної потреби українська сторона не припинить транзит російського експортного газу покупцям з 19-ти країн ЄС, а також Туреччині. Тому щойно подавши на розгляд Верховної Ради України законопроект №4453а і прем'єр Арсеній Яценюк, і голова правління НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв висунули зустрічну пропозицію компаніям-покупцям російського газу.

"У разі введення санкцій проти "Газпрому" НАК "Нафтогаз України" не зможе з ним працювати. Тоді європейським компаніям потрібно буде укладати договори щодо закупівлі газу на українсько-російському кордоні безпосередньо з "Газпромом", а також з оператором української газотранспортної системи (поки що це "Укртрансгаз") для транзиту цього газу", - відзначили в "Нафтогазі".

У компанії також підкреслюють, що прийняття проекту закону України "Про санкції" не означатиме автоматичне введення спеціальних економічних та обмежувальних заходів, про які йдеться в документі. Законопроект створює правову основу для запровадження обмежень щодо певних видів економічної діяльності, в тому числі надання послуг з транспортування ресурсів. Таке обмеження може бути введено РНБО.

Отже, головне ми почули: якщо європейці не хочуть газотранспортних обмежень, їм пропонують укласти транзитні угоди з українською стороною на українсько-російському кордоні.

І почули таку пропозицію не тільки ми. "Інтерфакс" цитує заяву Оттінгера від 12 серпня, в якій ідеться про те, що заява "Нафтогазу України" про закупівлю газу "Газпрому" на українсько-російському кордоні натомість транзиту за заявкою РФ через ГТС України до західних кордонів потребує перегляду контрактів європейських покупців з "Газпромом".

Ось вам і відповідь на більшість запитань: ніхто з компаній-покупців Євросоюзу добровільно не має наміру переглядати (отже втрачати якісь бонуси, можливо, не прописані в угодах?) довгострокові контракти з російським "Газпромом". Навіть якщо це одна з найвагоміших кампаній країни-агресора щодо України… Просто це зручно - словесно "захищати" Україну, дивитися жахливі кадри з Донбасу по телебаченню чи в Інтернеті, і при цьому гарантовано отримувати російський газ через територію тієї самої країни, яка щодня ховає своїх синів…

Я не стверджую, що європейці – циніки чи байдужі люди. Ні. Просто вочевидь картинка на їхніх моніторах і наша реальність аж ніяк не співпадають…

Наприклад, єврокомісар Г.Оттінгер переконує (щодо переукладання газотранспортних контрактів): "Оскільки це питання неможна вирішити за короткий час, то воно потребує дискусії в межах тристоронніх переговорів між Єврокомісією, Росією та Україною. Ми працюємо над проведенням такої зустрічі на початку осені. В даний час ситуація не впливає на транзит газу".

Г.Оттінгер підкреслив, що у вівторок вранці (12 серпня) в телефонній розмові обговорював з українськими партнерами законопроект ("Про санкції". – А.Є.), який передбачає можливість заборони транзиту енергоресурсів. "Ми впевнені, що Україна залишиться надійним транзитером", - заявив єврокомісар.

Залишиться. Поки що. Але вочевидь прагне і заслуговує більшого – стати рівноправним партнером, а не просто безіменним транзитером російського газу. Законопроект "Про санкції", прийнятий Верховною Радою України 12 серпня у першому читанні, це красномовно доводить.

Сподіваюся, вищеозначена позиція України щодо транзиту російського газу не підштовхне навіть найстійкіших європейців в обійми проросійського "Південного потоку"…

Вище сказане - це лише один аспект законопроекту, який у четвер, 14 серпня 2014 р., може стати Законом України "Про санкції".