Компроміс у справі Юлії Тимошенко?

Даля Грибаускайте, президент Литви, яка головує в Раді ЄС і прийматиме Вільнюський саміт, підтвердила, що всі умови, поставлені Європейським Союзом, мають бути виконані. Карл Більдт, міністр закордонних справ Швеції, яка разом із Польщею ініціювала програму "Східне Партнерство", застерігав від легковажного трактування європейських цінностей. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський зауважив, що багатолітній переговорний процес може закінчитися за 100 метрів до фінішу. Александр Кваснєвський відкинув мову дипломатії й сказав прямо: "Ми не очікуємо якихось драматичних рішень, не втручаємося у вироки суду. Юлія Тимошенко - хвора, їй необхідна операція, терапевтичне та реабілітаційне лікування. Ми сподіваємося на гуманний жест. Добре відома пропозиція вже кілька місяців поспіль лежить на столі української влади". Заклики лідерів опозиції, Арсенія Яценюка, Віталія Кличка, Юрія Луценка, помилувати були зустрінуті чемною, проте однозначною відмовою з боку президента. Отже, пат. Президент не хоче помилувати Юлію Тимошенко. Євросоюз не підпише Угоду без звільнення колишньої прем'єр-міністра.

Що робити?

У неформальній обстановці під час вечері, яка відбувалася в садах Лівадійського ансамблю, я згадав про польський інститут перерви у відбуванні покарання, що застосовується, зокрема, в ситуаціях, коли потрібне лікування неможливо забезпечити в умовах ув'язнення. Цією ідеєю я поділився із впливовою представницею Партії регіонів, яка є народним депутатом і дуже зацікавилася темою, попросивши надіслати їй деталі такого інституту (сукупності правових норм), оскільки в Україні схожого юридичного механізму немає. По поверненні до Варшави я тут-таки з великим задоволенням передав усі докладні відомості про цей правовий інструмент.

Перерва у відбуванні покарання може виявитися оптимальним компромісом. Вона не означає зняття вини, а є стандартною дією, яка вчиняється тоді, коли неможливо в умовах в'язниці лікувати ув'язненого без значного погіршення його здоров'я. У Польщі таку перерву надає суд. До суду з клопотанням про надання перерви може звернутися не тільки сама зацікавлена особа чи її захисник, а й начальник пенітенціарного закладу. Прокурор може подати на це скаргу, яка має бути розглянута судом упродовж двох тижнів. Суд може скоротити перерву, якщо засуджена особа не використовує її з тією метою, з якою перерва надавалася. Перерва може тривати до року, а в особливих випадках - і довше. Після річної перерви суд може умовно припинити відбування решти покарання, якщо переконається в тому, що засуджений дотримуватиметься правового порядку і не буде знову скоювати злочини.

Справді, є дуже серйозний ризик того, що без розв'язання проблеми Тимошенко порозуміння досягти не вдасться, адже до підписання Угоди про асоціацію замало самих рекомендацій Європейської Комісії, навіть якщо їх було надано. Функціонування ЄС - дуже складний механізм. Набагато легше заблокувати якесь рішення, ніж його провести. Для підписання Угоди про асоціацію потрібна згода 28 урядів, причому деякі з них зобов'язані провести консультації з відповідною парламентською комісією своєї країни, де результати голосування передбачити неможливо. Владі України не вдалося переконати західну громадську думку, що у справі Юлії Тимошенко немає елементів політики. Вистачить однієї або двох країн, щоб заблокувати підписання Угоди. Такі реалії.

Пат Кокс і Александр Кваснєвський мали представляти свій звіт у Європейському парламенті, щонайпізніше,
15 жовтня. Вони були в Україні зі своєю місією 21 раз. Із 9 червня 2011 р. Європейський парламент ухвалив п'ять резолюцій у справі України, в яких прізвище Юлії Тимошенко згадується 37 разів. Наприклад, у резолюції Європарламенту у справі України від 24 травня 2012 р. читаємо: "Засудження 11 жовтня 2011 р. колишньої прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко на сім років позбавлення волі, а також судові процеси проти інших високих урядовців є неприйнятними і становлять акт вибіркового правосуддя". Чи зараз Кокс і Кваснєвський могли б сказати в парламенті, що їхню місію успішно завершено? Європейський парламент хоче, аби Угоду було підписано, але сьогодні він не міг би підтримати це підписання, бо суперечив би своїм власним деклараціям. Тому парламент пропонує на місяць продовжити мандат своїм представникам. Щоб дати останній шанс. Остаточне рішення міністрів закордонних справ має з'явитися до 18 листопада. Саміт керівників держав у Вільнюсі відбудеться 28-
29 листопада.

Угода про асоціацію потребуватиме ратифікації з боку Європейського Союзу та всіх держав-членів ЄС, що може тривати два роки, проте дуже істотна її складова - економічна - має бути введена швидко, оскільки це належить до повноважень Європейської Комісії. Зазначена частина Угоди передбачає більшу відкритість ЄС для українських товарів, що особливо важливо перед загрозою російської блокади імпорту з України.

Угода про асоціацію дозволить наблизити Україну до Європейського Союзу, створить їй шанс для перетворень у напрямі західних стандартів. Водночас це унеможливить приєднання України до проекту Владіміра Путіна - митного союзу з Росією, Білоруссю та Казахстаном. Успішна інтеграція України з ЄС може виявитися хорошим прикладом для Росії, яка, замість ностальгічних мрій про відбудову імперії, займеться модернізацією за європейськими стандартами, що вже 'неодноразово записувалося в офіційних російських документах.

Про автора. Марчін Свєнчіцькі - відомий польський політик та економіст, доктор економічних наук. У 1989-1990 рр. обіймав посаду міністра зовнішньоекономічної співпраці в уряді Тадеуша Мазовєцького, в 1994–1999 рр. – президент міста Варшави, в 2006–2011 р. працював у Києві керівником аналітичного центру UNDP Blue Ribbon Analytical Center.

З осені 2011 р. - депутат Сейму Республіки Польща від партії "Громадянська платформа", член постійних комісій у справах державних фінансів та з економічних питань.

Марчін Свєнчіцькі