Паризька угода - тріумф для народів, навколишнього середовища і багатосторонності. Воно є свого роду медичною страховкою для всієї планети. Уперше всі країни світу зобов'язалися обмежувати свої викиди, нарощувати потенціал протидії лихам і вживати заходів для вирішення проблеми зміни клімату на міжнародному й національному рівнях.
Представники країн дійшли єдиної думки, що прагнення до загального добра в процесі зведення до мінімуму загрози зміни клімату щонайкраще відповідає національним інтересам. Я вважаю, що ми можемо з користю наслідувати цей приклад у вирішенні всіх політичних питань.
Перемога в Парижі ознаменувала собою закінчення примітного року. Усі події цього року - від прийняття Синдайської рамкової програми зі зниження ризику лих до Аддис-Абебської програми дій з фінансування розвитку, від проведення історичного саміту зі сталого розвитку в Нью-Йорку до Конференції щодо клімату в Парижі - показали, що Організація Об'єднаних Націй здатна народжувати надії і заліковувати рани.
З найперших днів перебування на посаді Генерального секретаря я вказував на те, що вирішення проблеми зміни клімату є визначальним завданням нашої епохи. Саме тому я весь час приділяв цьому питанню головну увагу. Я говорив практично з усіма світовими лідерами про ту загрозу, яку зміна клімату створює для економіки наших країн, нашої безпеки і самого життя на планеті. Я побував на всіх континентах і зустрічався з представниками громад, які перебувають на передньому краї боротьби зі зміною клімату. Я був вражений стражданнями людей і натхнений тими рішеннями, які можуть зробити нашу планету більш безпечною і процвітаючою.
Я брав участь у роботі всіх кліматичних конференцій Організації Об'єднаних Націй. Скликані мною три саміти з клімату дозволили мобілізувати політичну волю і новаторські рішення урядів, ділових кіл і громадянського суспільства. Паризька програма дій і зобов'язання, прийняті на кліматичному саміті минулого року, показали, що існуючі проблеми можна розв'язати.
Процес, який раніше здавався незбагненним, тепер не зупинити ніякими силами. Приватний сектор уже вкладає дедалі більші кошти в розвиток низькоемісійних технологій майбутнього. Ці технології стають дедалі доступнішими, у тому числі й у ціновому відношенні, і в цій галузі слід очікувати нових проривів, особливо після досягнутого в Парижі успіху.
Паризька угода увінчалася успіхом у вирішенні всіх ключових проблем, про які я говорив. Ринкові структури тепер одержали чіткий сигнал, що їм необхідно нарощувати інвестиції, які сприятимуть низькоемісійному розвитку в умовах підвищення стійкості до зміни клімату.
Усі країни домовилися домагатися зниження показника глобального потепління до менш як 2 градусів Цельсія, прагнучи, з урахуванням серйозності існуючих ризиків, вийти на рівень 1,5 градуса. Це має особливо важливе значення для країн Африки, малих острівних держав, що розвиваються, і найменш розвинених країн.
У Парижі представники країн погодили довгострокову мету забезпечення в найкоротші можливі терміни в другій половині сторіччя скорочення глобальних викидів парникових газів. На цей час 188 країн подали свої національні кліматичні зобов'язання, що свідчить про їхню готовність скорочувати обсяги викидів і підвищувати стійкість до зміни клімату.
Нині ці національні цільові показники вже дозволили суттєво скоротити обсяги викидів. Разом з тим у сукупності вони як і раніше не дозволяють забезпечити зниження показника підвищення температури нижче неприйнятно небезпечного рівня у 3 градуси Цельсія. Саме тому в Парижі країни зобов'язалися починаючи з 2018 року раз на п'ять років переглядати свої національні плани за рішенням проблеми зміни клімату. Це дасть їм можливість розробляти більш амбіційні заходи, засновані на даних наукових досліджень.
Крім того, Паризька угода передбачає надання країнам, які розвиваються, особливо найбіднішим і найбільш уразливим, достатньої і збалансованої підтримки в справі адаптації й зм'якшення наслідків. Це також сприятиме нарощуванню глобальних зусиль щодо вирішення проблеми зміни клімату і зведе до мінімуму породжувані нею втрати і збитки.
Уряду узгодили обов'язкові, жорсткі й прозорі правила для забезпечення того, щоб усі країни виконували взяті на себе зобов'язання. Розвинені країни зобов'язалися відігравати лідируючу роль у справі мобілізації фінансових ресурсів і розширення технічної підтримки і діяльності з нарощування потенціалу. Країни, що розвиваються, зі свого боку, беруть на себе дедалі ширші зобов'язання щодо вирішення проблеми зміни клімату з урахуванням своїх можливостей.
Відзначаючи це історичне досягнення, я маю визнати керівну роль і далекоглядність підприємницького співтовариства і громадянського суспільства. Вони ретельно зважили всі ставки й можливі рішення. Я вітаю продемонстрований ними відповідальний підхід до проблеми зміни клімату.
Зараз, коли Паризька угода вже підписана, ми маємо негайно взятися за питання її виконання. Вирішення проблеми зміни клімату означає сприяння здійсненню Порядку денного в галузі сталого розвитку на період до 2030 року. Паризька угода позитивно позначиться на досягненні всіх цілей в галузі сталого розвитку. Ми входимо в епоху нових можливостей.
В умовах, коли уряди, підприємницькі кола й громадянське суспільство беруться за здійснення колосального проекту розв'язання проблеми зміни клімату й досягнення цілей сталого розвитку, Організація Об'єднаних Націй на всіх етапах надаватиме підтримку державам-членам і суспільству в цілому. Як перший етап у виконанні Паризької угоди я скличу 22 квітня наступного року в Нью-Йорку церемонію високого рівня з підписання, як це передбачено в Угоді й Конвенції.
Я запрошу світових лідерів зібратися, щоб допомогти зберігати й нарощувати темпи діяльності. Спільними зусиллями ми зможемо домогтися нашої спільної мети - викорінення бідності, зміцнення миру і забезпечення гідного життя і широких можливостей для всіх.
Пан Гі Мун, Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй