Допоки "девал" не клюне, Київ не перехреститься

ZN.UA Ексклюзив
Поділитися
Допоки
На сьогодні продовження співробітництва з МВФ - наша єдина можливість не скотитися в прірву чергової кризи. Але про це, здається, пам'ятають не всі.

Коли за підсумками січня ц.р. Держстат зафіксував падіння обсягів українського експорту на 41% (стосовно грудня 2015-го), це викликало досить серйозні побоювання, що навіть скромного зростання ВВП цього року не буде. НБУ, Мінфін і Мінекономрозвитку наввипередки взялися знижувати й без того мінімальні прогнозовані показники зростання. Ситуацію погіршує наростаюча політична криза та, як наслідок, пауза у відносинах із МВФ. На сьогодні продовження співробітництва з фондом - наша єдина можливість не скотитися в прірву чергової кризи. Але про це, здається, пам'ятають не всі.

Профіцитності нашого платіжного балансу за підсумками 2015 р. було досягнуто, по-перше, через швидше скорочення імпорту, ніж експорту, по-друге, завдяки офіційному фінансуванню з боку міжнародних партнерів, по-третє, за рахунок прямих іноземних інвестицій, левова частка яких - докапіталізація банків їхніми материнськими установами, що має дуже невеликий стосунок до інвестицій у реальну економіку. Класичний приклад того, коли позитивна статистика не каже про позитивні зміни в реальності.

Офіційної статистики за лютий ще немає, але, ймовірно, там ситуація буде не настільки гнітючою. З одного боку, більша частина експортних втрат - це результат торговельних війн із РФ та обмеження транзиту. Найбільші втрати, близько
200 млн дол., припадуть саме на перший квартал 2016-го, а надалі ситуація має вирівнятися, завдяки пошуку інших каналів збуту. Принаймні на це сподіваються чиновники. З іншого - імпортний сплеск у січні було спровоковано двома сезонними факторами. Агропідприємства, готуючись до посівної, завозили паливо, насіння та добрива. А автодилери, побоюючись подальших курсових коливань, через які ринок обвалився торік, вирішили закупити товар на рік уперед. Але навіть оптимістичні очікування того, що імпорту стане менше, а експорт зросте (а він зросте наприкінці літа сезонно, коли аграрії зберуть урожай), дають лише неясну надію, що ситуація не погіршиться. Серйозних передумов для поліпшення поки що немає.

Бізнес, побоюючись валютних коливань, орієнтується на курс долара, причому з нахльостом у кілька гривень. У нормальному конкурентному середовищі це було б неможливо, невигідно. Адже якщо ти заклав у ціну курс 30, а твій конкурент - 27, ти програєш. Але в Україні немає тих, хто йде на демпінг, і це зайвий раз доводить, що й нормальної ринкової конкуренції теж немає. За майже рік роботи нової прогресивної команди в Антимонопольному комітеті фактично нічого не змінилося.

Та й без цього нюансу всі ми розуміємо, що імпортна складова присутня в більшості українських товарів, у тому числі експортованих, і для її купівлі потрібна валюта, яка через політику НБУ в дефіциті. Чиновники Нацбанку дивляться на ситуацію з оптимізмом, ось, мовляв, вам готова програма з імпортозаміщення - не можеш купити імпортні складові, виробляй їх в Україні або шукай тих, хто їх тут виробляє. План непоганий, якби в бізнесу була можливість взяти кредит для цього нового виробництва, але кредитний ринок не подає ознак життя, та й 29% річних не виглядають для бізнесу привабливими.

Купити валюту офіційно складніше з кожним днем, і не тільки через її дефіцит. Якщо раніше заявки на купівлю валюти перевірялися фактично вже в НБУ, і перевірки ці були досить формальними, тому що людських ресурсів на всіх об'єктивно не вистачало, то з грудня правила змінилися. Тепер комерційні банки повинні проводити подібні перевірки за всією формою та відповідати за подачу сумнівних заявок. НБУ усвідомлює, що незадоволених багато як з боку бізнесу, так і з боку банків, але переконаний, що в частині контролю та моніторингу ситуація стала кращою. І з цим важко сперечатися - більшість сумнівних заявок далі комбанків не йде, а відсоток відмов у НБУ, який доходив до 10, скоротився до 0,5. Але є і мінус - бізнес іде за валютою на чорний ринок. Так, кристально чисті компанії з репутацією на таке не підуть, але в Україні таких небагато, як і підприємств, що ведуть відверто нелегальну діяльність. Більшість компаній з успіхом користуються перевагами як легальними, так і тіньовими.

У 2014 р. обсяг продажів на валютному міжбанківському ринку в середньому досягав 500 млн дол. на день, у 2015-му - уже 196 млн, у 2016-му - 175 млн дол. За офіційним даними, експортна виручка із 2014 р. скоротилася на 30%, тобто обсяги валютного ринку мали скоротитися в середньому до 350 млн дол. на день. Це дає змогу припустити, що до 50% валюти, яка заходить у країну, залишається на чорному ринку. У своєму інтерв'ю DT.UA голова НБУ стверджувала, що передала всю наявну в регулятора інформацію про нелегальні пункти обміну валют до правоохоронних органів. Однак у відповідь на запит нашого видання МВС, Генпрокуратура та СБУ в один голос заявили, що ніяких заяв, документів та іншої інформації від Нацбанку вони не одержували. У СБУ, щоправда, нас запевнили в тому, що проводять розслідування щодо діяльності чорного ринку валюти, але подробиць, природно, не повідомили - таємниця слідства.

Те, що таємниця для слідства, для обивателя - істинна правда. Буквально на кожному кроці працюють обмінні пункти без ліцензії, в яких можна замовити та купити будь-який необхідний обсяг валюти протягом 20 хвилин.

Регулятор тривалий час намагався не помічати існування ще одного ринку валюти в державі, порівнянного за обсягами з офіційним. Мовляв, це головний біль правоохоронних органів. На цей момент разом із Мінфіном Нацбанк обговорює можливість лібералізації роботи офіційних "обмінок" і комбанків, щоб бодай щось протиставити чорному ринку. Йдеться про скасування 2-відсоткового збору до Пенсійного фонду при купівлі валюти, дозвіл змінювати обмінні курси протягом дня, торгувати всіма валютами, а не тільки першої групи, скоротити кількість необхідних для купівлі документів. Чи зможуть ці заходи обмежити попит на чорному ринку? Сумнівно. Основна проблема ринку офіційного - не бюрократичні бар'єри, а елементарний дефіцит.

"Негативний вплив валютних обмежень на економіку багатогранний. По-перше, заборона на виплату дивідендів і репатріацію капіталу за кордон, що діє вже рік без плану її скасування, підриває готовність інвестувати в Україну як у міжнародних компаній, так і в українських бізнес-груп, котрі мають капітал за кордоном. При цьому у 2015 р. валові накопичення основного капіталу в Україні знизилися до рекордно низьких 12% ВВП проти 20–25% у кращі роки. Нарощування експорту, зокрема нові ринки, потребує капіталовкладень, а наявних ресурсів для цього недостатньо, - пояснив DT.UA виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський. - По-друге, обмеження ускладнюють діяльність підприємств, які ведуть зовнішньоекономічну діяльність. За оцінкою ЦЕС, EasyBusiness та CASE Ukraine, загальні щорічні витрати бізнесу на виконання вимог валютного регулювання становлять до 3 млрд грн, на це витрачається близько 1 млн людино-днів. Це відволікає ресурси підприємств від продуктивної економічної діяльності. Правило ж, яке передбачає блокування гривні при купівлі валюти на три дні, відволікає обігові кошти підприємств. По-третє, обмеження купівлі готівкової валюти та її зняття з валютних депозитів призвело до виведення ресурсів громадян із банківської системи, обмеживши її можливості кредитувати економіку".

Проте НБУ, запровадивши валютні обмеження надто пізно, наполегливо їх подовжує, власноручно створюючи дефіцит. Робить він це без урахування неефективності таких дій настільки твердолобо та наполегливо, що мимоволі напрошується висновок про чиюсь зацікавленість у формуванні цього дефіциту. Так, 14 березня регулятор продав на аукціоні рекордну кількість валюти - 60 млн дол., але обсяг заявок, допущених на торги, становив 102 млн. Частка задоволених за мінімальним курсом заявок ледь перевищила 10%. Середньозважений курс аукціону становив 26,4 грн/дол.

Тижнем раніше НБУ валюту не продавав, а скуповував, 3 березня викупивши близько 30 млн дол., а 10 березня - понад 55 млн. На початку березня гривня вперше припинила падіння та зміцнилася. НБУ миттєво відреагував на ситуацію та скупився. Курс дивіться самі.

Експортери валюту продавати не поспішають, вони бояться продешевити, адже курс стрибає відчутно, а при продажі великих обсягів навіть дві копійки мають значення. Відсутність реальних та адекватних механізмів контролю трансфертного ціноутворення з боку фіскальної служби дозволяє їм спокійно занижувати експортні ціни, виводячи з країни валюту. Так, тенденції на світових ринках справді не на нашу користь, але належної реакції на ці тенденції з нашого боку теж немає.

3 березня НБУ не тільки купив на ринку 30 млн дол., а й подовжив до червня валютні обмеження для компаній. 90-денний строк для повернення валютної виручки подовжується ще на три місяці - до 8 червня включно. Зберігається вимога про обов'язковий продаж 75% валютних надходжень. Залишається в силі також заборона на дострокове погашення позик і кредитів в іноземній валюті за договорами з нерезидентами.

У результаті попит на валюту усе ще залишається обмеженим, а обсяги продажу на аукціонах - мінімальними. Надії на те, що імпорт падатиме, підкріплюються прямими стимулами у вигляді валютного дефіциту. Але якщо при зростаючому попиті з боку імпортерів НБУ продовжить задовольняти лише 60% заявок, курс об'єктивно зростатиме. Якщо при цьому скуповувати валюту, то зростатиме ще більше.

"Якщо подивитися на це питання з погляду теорії, то операції на валютному ринку - як купівля іноземної валюти, так і її продаж - є абсолютно прийнятними операціями, що використовуються всіма центральними банками. Але щодо України не слід забувати про те, що рівень наших золотовалютних резервів є дуже низьким, лише 13,5 млрд дол. США на кінець лютого. І хоча Національний банк зазначає, що цей розмір покриває 3,4 місяця імпорту та є достатнім для забезпечення виконання зобов'язань і поточних операцій уряду й Національного банку, але левова частка цих коштів - це запозичені в міжнародних фінансових організацій кошти. Їх не можна повноцінно використати для проведення операцій на валютному ринку. До того ж невиконані ще торік вимоги меморандуму з МВФ щодо поповнення золотовалютних резервів змушують Національний банк максимально використати можливості для купівлі валюти", - пояснила DT.UA експерт із питань фінансової політики Інституту суспільно-економічних досліджень Антоніна Дешко.

Нагадаємо, що Мінфін планував цього року залучити близько 8 млрд дол. фінансової допомоги, з яких 5,8 млрд - від МВФ. Умовою, відповідно до публічної інформації за результатами останніх телефонних переговорів Крістін Лагард і Петра Порошенка, є якась дорожня карта реформ. На початку березня офіційний представник МВФ Джеррі Райс заявив, що фонду "необхідно більше ясності щодо статусу уряду та коаліції, щоб... зайнятися політикою, спрямованою на посилення та перетворення економіки, щоб прокласти шлях для завершення другого перегляду програми". Ми продовжуємо працювати над текстом меморандуму, над вирішенням політичної кризи та над обіцяною Лагард "картою реформ". Хто та коли її готуватиме, чи розпочато цей процес і що буде з траншем, невідомо. Зате відомо, що без траншу подальша девальвація гривні гарантована. Та чи тільки бажання накопичити резерви рухає регулятором, коли він викуповує валюту, дефіцит якої на ринку сам же й провокує?

На думку Гліба Вишлінського, така поведінка НБУ - реакція на ним самим обмежений обсяг валютного ринку, який перебуває під впливом короткострокових факторів, наприклад святкових днів в Україні або США, дат сплати податків. З одного боку, експортери зобов'язані негайно продавати 75% валютної виручки, з іншого - імпортери можуть купувати валюту виключно під контракт, не мають жодної можливості застрахуватися від ризику зміни валютного курсу, адже валютні форварди та ф'ючерси заборонені, плюс майже не можуть купувати валюту у свою позицію банки. Тому ринок дуже легко розбалансувати в будь-який бік у горизонті кількох днів. Показово, що протягом останнього тижня міжбанківський ринок коливався в межах +/-1,5 грн/дол., а гнучкіший чорний готівковий ринок, який уже фактично став більш глибоким, - +/-0,5 грн/дол.

Утім, у багатьох створюється враження, що НБУ, заявляючи про свою незалежність, усе-таки приграє Мінфіну, якому дуже складно виконувати бюджет при зміцнюваній гривні. Нині і НБУ, і Мінфін балансують між потребами, можливостями та зобов'язаннями, орієнтуючись лише на короткострокову перспективу. Але в середньо- і довгостроковій перспективі, з огляду на нинішню нестабільність як на фінансових ринках, так і в економіці загалом, мінусів для Національного банку більше, ніж для Мінфіну.

"З одного боку, будь-яке зміцнення національної валюти - психологічний плюс як для пересічного споживача та його ставлення до фінансового сектора і політики Національного банку, так і для бізнесу, з погляду прогнозованості економічної ситуації в довгостроковій перспективі. З іншого - гривня, що слабшає, дає додаткові девальваційні та інфляційні надходження за низкою податків (як ПДВ із завезених товарів та акцизний податок із завезених товарів, ввізне мито), це справді значний плюс до бюджету, але лише в короткостроковій перспективі", - пояснює Антоніна Дешко.

Якщо це так, то в Мінфіні, схоже, зовсім забули, що девальвація - це додаткові потреби в коштах для погашення та обслуговування зовнішніх боргів, не кажучи вже про погіршення боргової статистики. Це яма для регулятора, який, попри незалежність, дотепер викуповує на вторинному ринку понад 70% облігацій внутрішньої держпозики.

Вихід зі ситуації, що склалася, на жаль, лежить у площині політичній, інакше й НБУ, і Мінфін її просто не допустили б. Вихід цей - продовження співробітництва з МВФ. По-перше, це дозволило б нам знову поповнювати резерви та відкрило б дорогу для коштів інших кредиторів, які орієнтуються на фонд і його позицію. По-друге, це дало б можливість якщо не зняти, то пом'якшити валютні обмеження для юросіб. Робити це нині, у розпал політичної кризи та невизначених відносин із МВФ, небезпечно, на думку НБУ. І в цьому питанні з ним складно не погодитися: виконуючи програму МВФ, ми будемо очікувати припливу інвестицій, а вилітаючи з її - їхнього відпливу.

Ринок на такі сигнали реагує миттєво. Погано, що так само оперативно на них не реагує український політикум. Створюється враження, що українська влада свято вірить у власний імунітет і безмежне терпіння кредиторів. І дарма, адже до наступного витка девальвації в разі збереження нинішніх передумов залишилося кілька місяців. У квітні до бюджету надійдуть 300 млн дол. кредиту Японії. Це подарує нам ще кілька місяців, не більше. А далі що?

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі