WSJ: Китайський бум закінчився, але Пекін робить все лише гірше

Поділитися
WSJ: Китайський бум закінчився, але Пекін робить все лише гірше © EPA-EFE/WU HAO
Жорстка політика Китаю посилює економічний спад

Фундаментальні проблеми Китаю, включаючи слабку демографічну ситуацію та великі борги, є справді складними. Але також очевидно, що багато з того, що турбує Китай, є неприємним циклічним спадом, посиленим невдалим політичним вибором Пекіна. Велика промова прем'єр-міністра Лі Цяна 5 березня у Всекитайських зборах народних представників, його перша промова на новій посаді, не дала жодних гарантій того, що уряд визнає це або готовий змінити курс, пише The Wall Street Journal.

На відкритті сесії китайського парламенту прем'єр виклав досягнення минулого року і завдання на наступний рік. Самі великі цілі не містили жодних сюрпризів: як і минулого року, Пекін прагне до «близько» 5% зростання, 3% інфляції та 12 мільйонів нових міських робочих місць.

«Що дивує і викликає занепокоєння, так це те, наскільки ці цілі розходяться з реальністю, враховуючи заходи, заплановані для їх досягнення, і те, в якому стані зараз перебуває економіка», – зазначає WSJ. 

Пекін дійсно стикається з деякими реальними фіскальними обмеженнями, враховуючи, наскільки марнотратними були місцеві органи влади протягом останнього десятиліття. І потенційне зростання явно знижується: дрейф вниз з середини 2010-х років, коли чисельність населення працездатного віку досягла піку, був особливо очевидним.

Але також видається дуже ймовірним, що політики засвоїли уроки минулих епізодів стимулювання і тепер ризикують припуститися помилки, подібної до тієї, якої припустилися західні політики після 2009 року: збереження занадто жорсткої монетарної та фіскальної політики, що призведе до тривалого періоду нижчих за потенційні темпів зростання та зайнятості.

Зважаючи на те, наскільки все погано, китайські короткострокові міжбанківські ставки та дохідність державних облігацій залишалися помітно високими протягом останніх півроку: приблизно на тому ж рівні, що й під час останнього великого спаду на початку 2016 року, коли і зростання, і інфляція все ще були значно вищими.

Це може не мати великого значення для житлового сектору, де позичальники не виходять на ринок, бо не вірять, що забудовники все ще платоспроможні. Але це може мати велике значення для інших видів запозичень. За оцінками економістів французького банку Natixis, реальні, скориговані на інфляцію процентні ставки в Китаї з кінця 2021 року значно перевищують «нейтральну ставку», яка сприяла б повній зайнятості та стабільній інфляції, і щоб виправити цю ситуацію, може знадобитися зниження реальних ставок майже на цілий процентний пункт.

Високочастотні дані про зайнятість з індексів менеджерів із закупівель є ще одним ключем до розуміння того, наскільки слабкою залишається вітчизняна економіка. Дослідницька консалтингова фірма Gavekal виявила, що сукупність субіндексів PMI зайнятості в Китаї, зважених за галузевою вагою на ринку праці, протягом більшої частини 2023 року була набагато нижчою за свої довгострокові середні показники. Майже все відставання припадає на сферу послуг.

Значна частина реальних бюджетних витрат Китаю здійснюється поза бюджетом місцевими органами влади та державними банками, але фінансування цих витрат може бути ускладнене без зниження ставок – особливо якщо Пекін хоче уникнути витіснення і без того слабких приватних інвестицій. У промові прем'єра прозвучав натяк на більшу свободу дій щодо ставок, заявивши, що зростання грошової маси має відповідати цілям зростання та інфляції. Це ледь помітна зміна порівняно з минулорічним закликом до збільшення грошової маси відповідно до номінального зростання. Але Лі також закликав до стабільності обмінного курсу і у своєму вступному слові наголосив на минулорічному уникненні «паводкових» стимулів.

Нарешті, з огляду на те, як сильно все ще страждає сектор послуг, у промові про нього було напрочуд мало згадок – він згадувався рівно чотири рази, причому один раз у контексті «сучасного» сектору послуг, більш глибоко інтегрованого з виробництвом. З іншого боку, «прагнення до модернізації промислової системи» було виокремлено як перше головне завдання на 2024 рік.

Лі вказав, що деякі додаткові державні стимули для підтримки споживчих витрат можуть бути в процесі розробки, заявивши, що уряд сприятиме програмам trade-in для споживачів. Пекін субсидував купівлю автомобілів, наприклад, під час попередніх спадів.

Але уряд, схоже, все ще вірить, що зможе вийти з кризи за рахунок виробництва та експорту – навіть попри зростання протекціонізму за кордоном і численні ознаки спаду в китайському секторі послуг, який за правильного поштовху може значно пожвавитися.

Похмурі громадяни, великі муніципальні борги та спотворена модель фінансування нерухомості є нерозв'язними проблемами. Але найбільшою структурною проблемою Китаю може бути його дедалі більш негнучкий політичний апарат.

За десять років Китай став іншим. І річ не в показниках зростання ВВП. Насамперед ідеться про зовнішню політику та дипломатію, що явно свідчать про глобальні амбіції Китаю на чолі з Сі Цзіньпіном, який бажає «виплекати сад світової Сі-вілізації». Як на це дивляться США, Японія та Індія? Яке місце в усій цій геополітиці відведено Росії? Про це пише посол України в Японії Сергій Корсунський у статті «Чи вдасться Китаю побудувати світову Сі-вілізацію?» на ZN.UA.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі