Підтримати
Голова КНР Сі Цзіньпін у понеділок, 20 березня, розпочав триденний офіційний візит до Москви, де його прийняв російський колега Путін, який, за оцінкою ISW, розраховував на більшу користь із зустрічі. Хоча два лідери регулярно зустрічались під час візитів протягом десяти років, ця зустріч є першою після переобрання Сі Цзіньпіна на чолі його країни. Певну вагу візит отримує також на тлі даних про ордер на арешт Путіна, виданий Міжнародним кримінальним судом, зазначають в тематичному матеріалі France 24 про перекваліфікацію Москви й Пекіна з регіональних супротивників в ситуативних союзників.
У статті, опублікованій у понеділок у китайській газеті, Володимир Путін зазначив, що «російсько-китайські відносини досягли найвищої точки в своїй історії» і що якість зв’язків між сторонами «в рази перевершує якість політичних і військових союзів часів холодної війни". Під час саміту в Узбекистані у вересні президент Росії вже назвав свого китайського колегу «старим другом».
Після прибуття до Росії Сі Цзіньпін зі свого боку висловив переконання, що його візит дасть «новий імпульс» китайсько-російським відносинам.
Переорієнтація Росії на Китай
24 лютого 2022 року Володимир Путін збурив світову геополітику, вирішивши вторгнутися в Україну. Війна сприяла зміцненню відносин між двома країнами, які вже стикалися з Західним блоком. Постраждала від жорстких санкцій Москва переорієнтувала частину своєї економіки на свого великого азіатського сусіда. Китай значно збільшив імпорт вуглеводнів (нафти та газу) з Росії, таким чином забезпечивши свої енергоносії, одночасно експортуючи технології та автомобілі до свого російського сусіда. Загалом китайсько-російська торгівля зросла на 34 % за рік, досягнувши рекордної суми в 190 мільярдів доларів у 2022 році, за даними китайської митниці.
«Через війну та санкції Росія позбавляє себе певної кількості західних покупців, зокрема з Євросоюзу, на газ і нафтопродукти. Вона продає їх в Азію, зокрема в Китай», — зазначає Еммануель Верон, доктор географії та фахівець із сучасного Китаю та міжнародних відносин компанії Inalcoж Китайсько-російське зближення, яке «підтверджується, згущується, посилюється протягом більш ніж десяти років» з приходом до влади Сі Цзіньпіна та поверненням на пост Путіна в 2012 році, додає Еммануель Верон.
Суперечка з Китаєм через Сибір і російський Далекий Схід
«Відносини між двома країнами лише зміцнилися» з 1994 року, уточнює Сиріл Брет, асоційований науковий співробітник з Росії та Східної Європи в Інституті Жака Делора та викладач Sciences Po Paris, «після вирішення прикордонної суперечки на російсько-китайському кордоні між Сибіром і російським Далеким Сходом», а також з моменту «російсько-китайського договору про дружбу і створення Шанхайської організації співробітництва (ШОС) у 2001 році».
Кожна криза із Заходом «є можливістю зміцнити російсько-китайську співпрацю», вказує Сірілл Брет, навіть якщо щодо війни в Україні Китай прийняв позицію балансування: Пекін не засуджує російське вторгнення, але надто явно Москву не підтримує.
На військовому рівні дві країни проводять спільні військові навчання, як у вересні з операцією «Восток 2022» на Далекому Сході, незважаючи на українську війну. Зовсім недавно російські військові оголосили, що провели військово-морські навчання в Аравійському морі спільно з Китаєм та Іраном.
Доля Сибіру та Уралу
Нагадаємо, в українському інфопросторі, як і в кабінеті Буданова є карта з "розчленованою" Росією. Детальніше про долю Сибіру, Далекого Сходу та Уралу — у відео від майстра політичної провокації Дмитра Корчинського.
Асиметрія в китайсько-російських відносинах
Міцні зв’язки, які не повинні затьмарювати розбіжності та суперництво між двома сусідами. Що стосується економічного питання, то Китай, друга держава світу, має динамічний технологічний сектор і передову обробну промисловість, на відміну від Росії, економіка якої в 2022 році була приблизно в десять разів слабшою, за оцінками Світового банку.
Сибір – територіально Росія. Але демографічно — сила Китаю
«Росія боїться розміру Китаю, з точки зору населення та ВВП. А Пекін боїться непередбачуваності Москви у її відносинах з Європою», – вказує Сірілл Брет. Еммануель Верон, зі свого боку, згадує про «демографічну та економічну депресію» Росії , «в яку інвестували китайські гравці». Експерт наводить приклад Сибіру. «Адміністративно це російська територія. Але економічно та демографічно — китайська сила», — каже він.
Дипломатично Пекін і Москва не завжди на одній хвилі. Зокрема, це було у 2016 році, коли Росія виступала за приєднання Індії – одного з найбільших конкурентів Китаю в Азії – до Шанхайської організації співробітництва (ШОС) . «Відповідь Китаю була негайною. Він підтримав вступ Пакистану, щоб перешкодити Індії», — пояснює Сірілл Брет.
Боротьба за вплив у Середній Азії
До цього додається боротьба за вплив у Середній Азії. Об’єднуючи колишні радянські республіки Казахстан, Таджикистан, Туркменістан, Киргизстан і Узбекистан, цей регіон був «під світським впливом Росії з часів (імператриці) Катерини ІІ», нагадує Сірілл Брет. Китайське суперництво матеріалізується, зокрема, з «новими шовковими шляхами» президента Сі Цзіньпіна.
«Існує асиметрія в китайсько-російських відносинах. Росіяни відчувають себе приниженими, пригніченими китайською економічною могутністю, але також (утвердженими) у своїй пострадянській історичній сфері впливу», – підсумовує Еммануель Верон.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google