Чим ризикує Путін після ордера на арешт Міжнародного кримінального суду

Відео
Поділитися
Чим ризикує Путін після ордера на арешт Міжнародного кримінального суду © Bild
Що з цього приводу передбачає міжнародне право, чи заарештовували колись глав держав за військові злочини і наскільки реально, що Путін таки відповість – відповідь юристів-міжнародників.

Чи можуть Путіна судити за військові злочини в Україні? У п'ятницю, 17 березня, Міжнародний кримінальний суд у Гаазі (МКС) відкрив двері для такої можливості і видав ордер на арешт російського президента за військовий злочин незаконної депортації українських дітей. Рішення привітали, зокрема, США, Велика Британія та Європейський Союз, президент України Володимир Зеленський назвав це рішення «історичним». Втім, вірогідність того, що очільника Кремля буде заарештовано – невелика, йдеться в тематичному матеріалі France Info. Але досвід притягнення до відповідальності глав держав за військові злочини є.

Які звинувачення містяться в ордері на арешт Путіна?

«Палата попереднього провадження Міжнародного кримінального суду видала ордери на арешт двох осіб у зв’язку з ситуацією в Україні: Володимира Путіна та Марії Львової-Бєлової, уповноваженого президента з прав дитини в Росії», йдеться в заяві МКС. Путін вважається відповідальним за військовий злочин незаконної депортації населення (дітей) і незаконного переміщення населення (дітей) з окупованих територій України до Російської Федерації.

На думку суду, є обґрунтовані підстави вважати, що Володимир Путін несе особисту відповідальність за вищезазначені злочини, які були скоєні на окупованій території України щонайменше з 24 лютого 2022 року. У своєму мандаті МКС посилається на статтю 8 Римського статуту , свого засновницького договору, яка включає до військових злочинів дії «депортації» або «незаконного переміщення» осіб.

Чи можуть заарештувати Путіна?

Так, але теоретично. Держави-члени МКС зобов’язані виконувати ордери на арешт Путіна та Марії Львової-Бєлової, якщо вони відвідають їхню територію, підтвердив AFP прокурор МКС Карім Хан, відповідаючи на запитання про можливість арешту, якщо Путін відвідає будь-яку з 123 країн, які є учасниками Римського статуту.

Що з цього приводу передбачає міжнародне право?

В інтерв’ю швейцарській щоденній газеті Le Temps Ендрю Клепхем, професор міжнародного права, йде ще далі. "Стаття 8 Римського статуту означає, що це серйозне порушення Четвертої Женевської конвенції в її статті 147 , - підкреслює він. Це означає, що Путін може бути заарештований у будь-якій країні світу. Фактично кожна держава світу ратифікувала Женевські конвенції, включно з Росією».

Але, за словами Метью Ваксмана, професора Колумбійської школи права, якого цитує AFP, «шанси того, що Володимира Путіна коли-небудь заарештують, невеликі» . Перша перешкода – матеріальна. МКС не має власної поліції, тому залежить від доброї волі держав. Виконання ордерів «залежить від міжнародної співпраці», підтверджує президент ICC Пьотр Гофманський. Якщо державні органи не діють, суд не може накласти арешт. Ось як колишній лідер Судану Омар аль-Башир зміг безтурботно подорожувати до кількох африканських держав у 2017 році, незважаючи на виданий проти нього ордер на арешт МКС.

Якщо Україна, яка офіційно не є членом міжнародного суду, визнала його юрисдикцію в контексті конфлікту, що дозволило останньому переслідувати Путіна, Росія не є членом МКС. У 2016 році, після того як суд відкрив розслідування війни в Грузії 2008 року, Москва відкликала свій підпис під Римським статутом. "Росія, як і ряд держав, не визнає юрисдикцію цього суду. Тому з точки зору права рішення цього суду є недійсними", - сказав речник президента Росії Дмитро Пєсков після оголошення ордера на арешт Путіна.

Іншими словами, російська влада не має наміру заарештовувати свого лідера, «якщо в Росії не зміниться режим», — розповідає AFP Сесілі Роуз, професор міжнародного публічного права Лейденського університету (Нідерланди). Тому малоймовірно, що російський лідер опиниться за гратами чи буде засуджений, тим більше, що, як нагадала franceinfo адвокат Жанна Зульцер у березні 2022 року , «МКС не судить обвинуваченого за його відсутності».

Чи заарештовували колись глав держав і чи судили за військові злочини?

Так, кількох політичних і військових лідерів судили за військові злочини, нагадує Карім Хан. «Є немало прикладів людей, які вважали, що вони вище закону, і які зрештою опинилися в суді», — зауважує він. Колишній президент Кот-д'Івуару Лоран Гбагбо потрапив до в'язниці після арешту в 2011 році, звинувачений МКС у злочинах проти людяності. (Його звинуватили у причетності до масових вбивств та зґвалтувань, вчинених його прихильниками під час збройного конфлікту, спричиненого відмовою Гбагбо передати владу переможцю на виборах Алассану Уаттарі). Проте 15 січня 2019 року Міжнародний суд виправдав Лорана Гбагбо.

У 2012 році МКС засудив Чарльза Тейлора, колишнього воєначальника, який став президентом Ліберії, за військові злочини та злочини проти людства. За шість років до цього, у 2006 році, колишній президент Сербії Слободан Мілошевич помер у своїй камері в Гаазі, коли його судили за геноцид під час спеціально створеного  трибуналу для вирішення ситуації в країнах колишньої Югославії. У 2008 році колишній лідер боснійських сербів Радован Караджич був схоплений і засуджений цим же судом за геноцид. Її військовий лідер Ратко Младич був заарештований у 2011 році та засуджений до довічного ув'язнення.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі