"Євроаналіз" — дорого і без гарантій…

Які види підприємницької діяльності можуть вижити в умовах соціальних та економічних потрясінь? Сьогодні це турбує багатьох, оскільки повсюдно закриваються магазини, банки, турфірми. Ринки лихоманить від зростання долара й нестабільності...

Відповідь у нас перед очима - приватні лабораторії та діагностичні кабінети, що з'явилися, як гриби після дощу, бо здоров'я цікавить людей у будь-якій ситуації, а нестабільність якраз і провокує проблеми зі здоров'ям.

Сьогодні в Україні працює близько 5700 медичних лабораторій (на частку медлабораторій припадає близько 2-3% від усього лабораторного ринку України).

За даними статистики, спеціалізовані лабораторії становлять близько 20% від лабораторій загального профілю. Найбільшу кількість лабораторних кабінетів зосереджено в Донецькій, Дніпропетровській, Харківській, Вінницькій і Полтавській областях, найменше - у Херсонській, Волинській та Чернівецькій.

Дивно, але багато хто досі думає, що займатися подібним бізнесом може тільки фахівець, тобто лікар або як мінімум людина з медичною освітою.

Найчастіше так і відбувається, оскільки саме лікарі мають зв'язки у сфері охорони здоров'я, а це важливо, бо жодні види реклами в цій сфері чомусь не працюють. Перевірено: пацієнти, тобто потенційні клієнти, йдуть тільки туди, куди їх посилає лікар, у крайньому разі туди, де зручніше, - поруч із домом чи роботою.

Отут і сприяють ескулапам, які ризикнули піти в автономне плавання приватного бізнесу, старі лікарняні зв'язки. Багато власників приватних лабораторних кабінетів успішно поєднують бізнес з роботою звичайного лікаря.

Проте стати власником затишного медичного міні-бізнесу зі стабільним доходом може кожний. Причому на периферії поріг входження в цей бізнес доступний: 15-20 тис. дол. Саме таку суму зазвичай і намагаються вкласти кудись ті, в кого поки що не набирається коштів на придбання житла, або ті, хто хоче відкрити свій перший власний бізнес.

Варто поквапитися: на сьогодні закон в Україні не лімітує кількості діагностичних кабінетів у тому чи іншому населеному пункті, але це - тимчасово...

Як стати "своїм"
у цьому бізнесі?

Бізнес в епоху соціальних потрясінь має свою специфіку: люди можуть заощаджувати на чому завгодно, але харчуватися і лікуватися вони не перестають ніколи. Саме тому багато підприємців переформатовують нині свою діяльність на сфери торгівлі харчами та охорони здоров'я.

Аналітики прогнозують: ринок приватних медичних лабораторій в Україні в 2014 р. може зрости на 20-25% у грошовому вираженні. Уже сьогодні загальний обсяг цього ринку становить близько 80-90 млн дол.

Рентабельність лабораторного бізнесу, за оцінками фахівців, становить 15-20% і могла б бути вищою, якби частину коштів не доводилося постійно вкладати в запас видаткових матеріалів.

Наразі цей ринок іще не заповнений, але темпи його розвитку вражають: ще б пак, один аналіз у такій лабораторії коштує від 80-100 грн і вище! Безплатний у недавньому минулому тест на визначення групи крові, собівартість якого була копійчана, сьогодні коштує втридорога, оскільки в нього закладено вартість оренди приміщення, зарплати персоналу, обладнання й багато чого не потрібного пацієнтові.

Утім, не зовсім зрозумілий механізм заповнення ринку. Один з лідерів, мережева компанія Invitro, яка посідає в багатьох рейтингах третє місце, відкрито продає свої франшизи, купивши яку, завдання відкрити приватну лабораторію набагато спрощується - компанія в повному обсязі забезпечує медичний офіс видатковими медичними матеріалами, а також надає транспортні послуги для доставки взятих проб біоматеріалу до лабораторій.

Агентська винагорода в тій чи іншій мережі звичайно становить 30-40% від загальної вартості прийнятих досліджень.

Регіональному підприємцеві залишається знайти відповідне приміщення (бажано не менше ніж на дві кімнати від 30 до 80 кв. м), отримати дозвіл відповідних служб, підібрати кваліфікований персонал і придбати обладнання. Отже, складний тільки організаційний момент - подальша робота лабораторії йде торованим шляхом.

Сьогодні на першому й другому місцях у багатьох рейтингах приватних лабораторій - лабораторія Synevo (близько 50% ринку в грошовому вираженні, або одна третина в кількості тестів) і Dila (близько 15-20%). Інформації про те, чи продають вони франшизи, у доступному Інтернеті немає.

Проте лабораторії саме цих фірм відкриваються на периферії найчастіше, а власниками регіональних лабораторій стають місцеві бізнесмени. Який механізм входження в ці мережі, можна лише здогадуватися...

Сьогодні в сегменті лабораторної діагностики актуальні два формати бізнесу: лабораторія і процедурний кабінет. Більшість підприємців обирають останнє, оскільки окупність кабінету становить усього 1,5-2 роки і не вимагає придбання сучасного дорогого обладнання. Окупити витрати на лабораторію, на думку фахівців, можна тільки за 4-6 років, і рентабельність її роботи не перевищує 15%.

Ворожіння на пробірках

Перші приватні лабораторії почали з'являтися в Україні 6-7 років тому, коли ситуація зі зношеним допотопним обладнанням та аналізами "ручної роботи" почала набувати катастрофічного характеру.

Цікавий факт: Всеукраїнська асоціація захисту прав пацієнтів запросила всі лабораторії України взяти участь у зовнішньому тестуванні якості лабораторної діагностики. Тільки 300 з понад 5 тис. суб'єктів прийняли запрошення, ризикнувши відкрити свої методи роботи громадськості.

Щоб урятувати систему лабораторної діагностики, МОЗ, Всеукраїнська асоціація клінічної хімії та лабораторної медицини і департамент розвитку медичної допомоги підготували наказ №96 "Про реформування лабораторної служби України", виданий 10 лютого 2010 р.

Цим наказом передбачалося здійснення державної програми: створення нормативно-правової бази (у тому числі запровадження міжнародних стандартів), зміна мережі лабораторій (створення лабораторій при сімейних фахівцях, вузькопрофільних лікарях, спеціалізованих інститутах тощо), удосконалення навчання фахівців, створення нової системи ліцензування лабораторій та сертифікації їхнього обладнання.

Проте щоб реформувати галузь, державі потрібні чималі кошти, та й узагалі ця справа дуже забарна. Отут і з'явилася альтернатива лабораторіям, які ще працюють на "радянському" обладнанні, - оснащені комп'ютерною технікою та сучасними приладами приватні діагностичні кабінети.

"Ми ще пам'ятаємо часи, коли пацієнтам доводилося їздити з віддалених сіл до столичного медичного інституту, щоб зробити аналізи, наприклад, на вміст гормонів, - розповідає лаборант із 30-річним стажем роботи Раїса Богданова. - Сьогодні такі аналізи можна зробити практично в будь-якому обласному або районному центрі. З появою нових приватних діагностичних центрів почався відплив досвідчених фахівців у комерційні лабораторії, де заробітна плата вища в рази. Комфортні кабінети, широкий спектр послуг - усе це виглядає привабливо. Але що стоїть за цим?

Потоки скарг на хибні аналізи захльостують не тільки застарілі лікарняні лабораторії: зайдіть в Інтернет на форуми комерційних мережевих лабораторій - це схоже на форуми збанкрутілих банків. Здавалося б, що більше все автоматизовано, то менша ймовірність помилки в аналізах. Але без класного фахівця сучасне обладнання - лише купа заліза. У лабораторіях часто не попереджають пацієнтів про найголовніше - як правильно підготуватися до аналізу. Тут можуть неправильно зробити забір крові, переплутати дані клієнта. Але головний ризик - транспортування аналізів до столиці, яке здійснюють лабораторії-посередники. Багатьох аналізів у районних або обласних центрах не роблять або лабораторія надає 100-відсоткові посередницькі послуги. Правильний режим зберігання крові при тривалому транспортуванні забезпечують далеко не всі. Саме тому багато хворих їздять у столицю самі.

Через дорожнечу матеріалів лабораторії часто не роблять контрольного аналізу, адже за правилами мають бути дві пробірки - дослідна і контрольна.

Контролювати роботу комерційних лабораторій органи охорони здоров'я просто так не можуть - увійти туди можна хіба що з представниками органів правопорядку..."

Фахівці стверджують, що сьогодні жодна міжнародна організація не визнала компетентності жодної української лабораторії, зокрема й приватної - за жодним параметром. Ті, хто вкладає капітал у приватні лабораторії, найчастіше далекі від проблем людей і просто "відкочують" гроші разом з меткими медиками.

Українці, які готові платити за якісну медицину європейського рівня, не можуть отримати відповідне діагностичне обслуговування.

Ті, хто все-таки звертається до послуг приватних лабораторій, мусять пам'ятати, що лабораторія повинна мати справжню профільну ліцензію від Міністерства охорони здоров'я та бути атестована й акредитована, брати участь у незалежних програмах зовнішнього оцінювання якості відповідно до міжнародних стандартів. Участь у таких програмах підтверджується відповідним сертифікатом. Будь-яка лабораторія зобов'язана гарантувати повну конфіденційність при дослідженні.

Проблема правильної діагностики стає проблемою загальнонародного масштабу. Отримуючи величезні прибутки від населення, підприємці повинні гарантувати людям, що гроші вони витратили не марно...