Телекомунікаційний ринок: рік інтриг, великих і маленьких

Якби Україна позиціонувалася на світовому ринку як телекомунікаційна держава, то темпи зростання нашої галузі зв’язку поставили б нас на одне з перших місць у світовій економіці. Однак цього поки що немає: прибуток у цьому секторі в основному отримують іноземні інвестори та постачальники. Втім, така ситуація в більшості країн: IT-ринок значною мірою інтернаціоналізований і позбавлений кордонів. Спробуємо позначити основні події минаючого року на ньому і спрогнозувати рік наступний.

«Укртелеком» жив, живе і житиме

Головний результат року — «Укртелеком» не продано. Фактично, ситуація з приватизацією компанії повернулася в стан п’ятирічної давнини: розмови про те, що продавати треба якомога швидше, обережні тілорухи з підготовки компанії до продажу і повна відсутність ясної перспективи самої угоди. Прогноз — така ситуація триватиме не менш як рік-півтора: до виборів компанію ніхто не купить через політичні ризики (пам’ять про «Криворіжсталь» житиме довго!) навіть за всього бажання влади її продати.

Після виборів процес «устаканювання» інтересів нового керівництва країни щодо «Укртелекому» забере щонайменше півроку. Весь цей час об’єктивна ціна компанії падатиме. І з’являється перспектива, що «Укртелеком» стане єдиним європейським телекомунікаційним оператором, якому вдалося залишитися і навіть трохи розвиватися в державній власності. От ще б стандарти корпоративного управління підтягти до європейських — і компанії, і держави...

Інтригою наступного року стане доля «укртелекомівського» мобільного зв’язку. Минаючого 2005-го оператори дещо мляво відреагували на позаконкурсну видачу держоператору ліцензії на послуги мобільного зв’язку в стандарті UMTS (3G) у дефіцитному діапазоні 1,9—2,1 ГГц — далі заяв не пішли. За всієї квазізаконності (ну, вдалося НКРЗ під тиском уряду, котрий, у свою чергу, перебував під тиском «Укртелекому» та майбутніх бюджетних дірок, знайти двозначність у законодавстві) це рішення істотно обмежує можливості інших операторів: передбачена видача чотирьох ліцензій, залишилися три, претендентів буде як мінімум п’ять. Тож, можливо, позаконкурсність «укртелекомівської» ліцензії буде кимось із них оскаржена в суді, щоправда, із невідомим успіхом.

Друга частина інтриги — що робитиме з ліцензією «Укртелеком». Якого масштабу мережа буде побудована? Коли вона нарешті почне працювати? Яку бізнес-стратегію буде обрано? Якими будуть темпи зростання абонентської бази/доходів тощо? Виходячи з цього, можна буде зробити висновок: такий хід дійсно спрямований на модернізацію «Укртелекому» чи є лише закупівельно-технологічною авантюрою його керівництва.

Рік великого дериба... переділу

Купівель і продажів на вітчизняному телекомунікаційному ринку минаючого року вистачало і без «Укртелекому». Загальний обсяг операцій перевищив півмільярда доларів.

На ринку мобільного зв’язку особливо запам’яталися дві угоди (одну з них, щоправда, було здійснено торік, але відомо про неї стало лише навесні). Це концентрація російською «Альфа-груп» 43,5-відсоткової частки в «Київстарі» і купівля нею ж 100% «Українських радіосистем». Вартість першої угоди не розголошували; за неофіційною інформацією, викуп 49,9-відсоткової частки ТОВ «Сторм» (еквівалентної 21,7% акцій «Київстару») обійшовся росіянам у 250—300 млн. дол. 50,1% «Сторма» їм уже належали, і міноритарій «Київстару» (43,5%) повністю опинився під російським контролем.

Друга угода була більш-менш прозорою: російське ВАТ «Вимпелком» (32,9% голосуючих акцій у якому володіє «Альфа-груп») за 231,3 млн. дол. купило 100% ЗАТ «Українські радіосистеми». Угода супроводжувалася конфліктом акціонерів «Вимпелкому», про який нижче. Слід згадати також купівлю «Альфою» 13,2% турецького оператора Turkcell, який володіє 54,2% української компанії «Цифровий стільниковий зв’язок» (якій належить компанія «Астеліт» із брендом life:). А наприкінці листопада «Альфа» сконцентрувала свої телекомунікаційні активи в різних країнах світу, створивши керуючу компанію Altimo.

Конфлікт акціонерів «Вимпелкому» — «Альфи» та норвезького Telenor (29% голосуючих акцій) у зв’язку з купівлею маленького і збиткового оператора в Україні, не завершено. Як відомо, норвезький акціонер угоду не схвалив і зробив низку заяв (зокрема, про окреме затвердження інвестицій «Вимпелкому» в українську компанію). Нагадаємо, що «УРС» стали вже третім спільним проектом «Альфи» і Telenor на українському ринку: норвежцям належить 56,5% «Київстару»; російська та норвезька компанії володіють також 31 і 20% Golden Telecom Inc., якій належить український, у тому числі й мобільний, оператор «Голден телеком». У результаті в Україні полум’я конфлікту акціонерів вдарило по «Київстару»: «Сторм», що належить «Альфі», намагається в судовому порядку заблокувати діяльність мобільного оператора. Це може бути як елементом торгу між «Альфою» і Telenor, так і політикою, спрямованою на виштовхування з ринку небажаного для «УРС» (майбутнього «Білайн-Україна») конкурента. Розвиток конфлікту стане одним із лейтмотивів майбутнього року на телекомунікаційному ринку.

На ринку купівель і продажів фіксованого зв’язку основним ньюсмейкером виступила донецька компанія «СКМ». Сталеплавильно-вугільний гігант, до всього іншого, опосередковано володіє 45,6% вищезгаданого оператора «Цифровий стільниковий зв’язок» (торгові марки DCC і life:), однак багато експертів вважали телекомунікаційний бізнес непрофільним для холдингу Ріната Ахметова. У вересні підконтрольна «СКМ» кіпрська SCM Ltd. придбала у бізнесменів, близьких до «ІСД», 91,093% ВАТ «Фарлеп-Інвест», котра контролює більше десяти підприємств телекомунікаційного холдингу «Фарлеп», одного з найбільших операторів фіксованого зв’язку (близько 150 тис. абонентів у 10 містах України). Вартість угоди не розголошувалася, але за оцінками експертів становила 40—50 млн. дол.

Потім з’явилася інформація, що «СКМ» веде переговори про купівлю телекомунікаційної групи «Оптима», котра належить бізнесменам, близьким до групи «Приват». «Оптима» обслуговує близько 300 тис. абонентів, їй також належать великі українські провайдери Digital Generation та IP-Telecom. Офіційного оголошення про завершення операції поки не було. Суму її оцінюють у 100—120 млн. дол.

Якщо купівля «Оптими» завершиться успішно, то можна буде говорити про такі зміни на ринку. Група «Приват» за минаючий рік повністю позбудеться телекомунікаційних активів (продасть «Оптиму» і вже продала «УРС»), а «СКМ» стане власником великої недержавної телекомунікаційної групи, котра обслуговує більш як 2 млн. мобільних абонентів (7—8% ринку) і понад 450 тис. абонентів фіксованих (4—5% ринку). Це дає змогу експертам висловлювати думку про те, що «СКМ» разом із великим західним партнером може стати одним із головних потенційних покупців «Укртелекому».

Державно-маркетингове регулювання

Минаючий рік став переломним у сфері державного регулювання галузі зв’язку. Нарешті почала працювати Національна комісія регулювання зв’язку (НКРЗ). Відбувалося це не без складнощів: за законом комісія мусила розпочати роботу з 1 січня, однак нині діючий її склад був призначений указом президента лише 19 квітня, а приступив орган до роботи лише наприкінці червня. У НКРЗ досі немає власного офісу (лише частина поверху в будівлі Державного департаменту зв’язку та інформатизації Мінтрансзв’язку). До того ж призначення цього складу комісії було оскаржено в судовому порядку деякими учасниками попереднього складу НКРЗ, призначеного ще Леонідом Кучмою і «скасованого» також у результаті судового позову.

Тільки наприкінці грудня над НКРЗ нарешті зникла загроза розпуску: 23 грудня Апеляційний суд Києва скасував постанову Печерського суду про визнання неправомочним указу Ющенка про призначення членів НКРЗ від 19 квітня.

За даними самої комісії, за десять місяців вона принесла в бюджет 210,4 млн. грн., видавши кілька десятків ліцензій на види діяльності, радіочастоти та номерний ресурс.

На початку грудня Кабмін затвердив розроблену Мінтрансзв’язку та НКРЗ Національну таблицю розподілу радіочастот, у якій нарешті було присвоєно статус «загального користування» більшості радіодіапазонів. Це дасть можливість НКРЗ видавати ліцензії на їхнє комерційне використання без узгодження з Міністерством оборони, тобто швидше і, будемо сподіватися, дешевше.

У місячний строк після затвердження Таблиці має бути затверджений План використання радіочастот — документ, що визначає, які саме радіотехнології мають розвиватися в тих чи інших діапазонах. Цей документ стане для регулюючого органу справжнім іспитом на стратегічність мислення. Адже слід, наприклад, визначити, чи повинні розвиватися в Україні такі перспективні радіотехнології, як CDMA (особливо в діапазоні 450 МГц) і DAMPS. З одного боку, їхній розвиток суперечить європейським рекомендаціям щодо технологій і стандартів і може зашкодити, наприклад, прикордонним частотним узгодженням. З іншого — формування Плану не може не зазнати впливу інтересів операторів, які вже працюють у цих стандартах і навіть виводять їх на «наступний рівень». Цікавим є і питання, які перспективні технології бездротового доступу до мереж передачі даних буде відображено в Плані (точніше, які виробники устаткування та розробники стандартів зуміють їх туди пролобіювати).

Однак головним ньюсмейкером державного регулювання телекомунікаційного ринку став, несподівано прокинувшись, Антимонопольний комітет України. Злі язики, звісно, неодмінно спробують пояснити таку активність потраплянням голови АМКУ Олексія Костусєва в прохідну частину виборчого списку Партії регіонів. Нагадаємо: ще 2004 року АМКУ розглядав питання про визнання монополістами операторів мобільного зв’язку — компаній «Київстар» і «УМЗ», але тоді пронесло. Вже восени комітет розглядав питання про ліквідацію монополії «Укртелекому» на ринку міжнародного та міжміського зв’язку, однак вирішив, що монополія має місце (хоча формально такі послуги надають ще майже два десятки операторів). Але хітом сезону став розгляд АМКУ (чомусь не НКРЗ, не Держзв’язку, не Генпрокуратурою і не Страсбурзьким судом) питання про правомірність стягування операторами мобільного зв’язку плати за з’єднання.

Про те, як у результаті проти «Київстару» пообіцяли порушити справу про зловживання антимонопольним становищем, «ДТ» уже писало в одному з попередніх номерів. І хоча ухвалення рішення з цього питання, схоже, може затягтися до виборів, Антимонопольний комітет має всі шанси істотно змінити тарифи на мобільний зв’язок в Україні.