Переказування грошей за кордон: компроміс між тарифом, швидкістю і зручністю

У наші дні навіть пересічним і не вельми забезпеченим українцям доводилося відправляти гроші за кордон. І з кожним роком вони це роблять дедалі частіше. Адже переказувати гроші буває потрібно не тільки, щоб оплатити навчання, готель чи купити квиток на літак.

Нині навіть найелементарнішу покупку нерідко вигідніше зробити через світову мережу, замовивши товар у Кореї, Китаї або Європейському Союзі й оплативши його дистанційно. У такий спосіб вигідно купувати найширший спектр товарів: від насіння помідорів до фірмового одягу та дорогої побутової техніки. А ще ж, трапляється, треба переказати гроші родичам або товаришам по службі, які перебувають за кордоном у туристичних чи ділових поїздках. Способів зробити це досить багато. Зручність, надійність і, головне, ціна різних варіантів переказування грошей сильно відрізняються. І кожен спосіб, як правило, має свою сферу використання, в якій він є оптимальним.

Миттєвий безадресний переказ

Міжнародні системи грошових переказів (МСГП) зручні насамперед тим, що більшість з них забезпечують миттєве й безадресне переказування певній особі, без прив'язки до конкретного банку, міста, а іноді навіть країни. Для отримання грошей слід з'явитися в найближчий пункт обслуговування даної системи переказів, показати паспорт і знати, як правило, лише контрольний номер та/або пароль конкретного переказу, які одержувачу повідомляє відправник телефоном або електронною поштою. Для оперативного переказування грошей родичам і перевіреним діловим партнерам це, безперечно, найкращий і найнадійніший спосіб. Однак за швидкість і зручність доводиться платити. Адже що більша система, то більше в неї точок обслуговування і вищі тарифи. Найбільш відомі і дорогі - Western Union і MoneyGram. Обидві компанії зі світовим ім'ям доволі довго працюють у цій сфері і мають величезні мережі пунктів обслуговування практично по всьому світі. Якщо сума переказу становить 500 дол. США Western Union бере 40 дол., MoneyGram - 30. Тобто 6 і 8% відповідно. На більших сумах тариф цих систем знижується, але поки що є обмеження на суму закордонних переказів, про які згадаємо нижче.

Більшість великих вітчизняних банків створили власні системи переказування грошей за кордон, зазвичай використовуючи зв'язки з конкретними закордонними банками. Крім того, поряд із послугами власної системи грошових переказів і провідних МСГП, банкіри пропонують скористатися й іншими, більш дрібними регіональними. У цих випадках комісія за переказування суми в 500 дол. (або євро) становить у більшості випадків 2–3%, залежно від обраної системи та напрямку переказу.

Найістотніший недолік МСГП - неможливість здійснювати оплату товарів і послуг за кордоном. Цільова сфера застосування - допомога родичам і розрахунки між добре знайомими партнерами.

Тепер про адміністративні обмеження. Постановою НБУ №354 від 03.06.2015 р. встановлено обмеження на суми переказу іноземної валюти за межі України без відкриття поточного рахунка або з поточного рахунка без підтвердних документів - не більше ніж еквівалент 15 тис. грн упродовж одного операційного дня. На сьогодні це, на жаль, близько 500 євро (або близько 545 дол. США). Переказати більшу суму можна з поточного рахунка в іноземній валюті на підставі підтвердних документів, але не більше ніж еквівалент 150 тис. грн на місяць.

SWIFT-перекази

Грошові перекази через цю систему набагато дешевші й зручніші для оплати закордонних послуг - таких як навчання, медичне обслуговування, бронювання номерів у готелях. Використовують SWIFT і для оплати участі в різноманітних конференціях або для переказування грошей на рахунки родичів, які тривалий час перебувають за кордоном.

Щоб переказати кошти через SWIFT, необхідно як мінімум мати рахунок у вітчизняному банку, паспорт та ідентифікаційний код. Також потрібно знати точні реквізити одержувача і вміти їх правильно записати: ім'я і прізвище одержувача або назву компанії англійською мовою, адресу одержувача, дані банку одержувача (найменування, адреса, SWIFT-код і номер кореспондентського рахунка банку), номер рахунка одержувача (або міжнародний номер рахунка - IBAN).

Комісія за переказування грошей через систему SWIFT становить 0,15–2%, але не менше певної суми (станом на березень 2016 р. - від 12 до 20 дол.). Через SWIFT вигідніше відправляти великі суми. Час надходження переказу за вказаними реквізитами становить, як правило, від трьох до п'яти робочих днів, проте іноді й кілька тижнів, що також може створювати певні незручності. Тому система SWIFT призначена переважно для солідних, "глобальних" платежів.

Водночас SWIFT має низку переваг, недоступних відправникам коштів через міжнародні системи миттєвих грошових переказів. Приміром, клієнт має можливість самостійно вибирати валюту переказу, а одержувач не витрачає часу на отримання переказу - гроші надходять на його рахунок. До переваг цієї системи можна віднести й те, що кошти можна переказати на рахунок клієнта практично в будь-якому банку світу. Банкіри також звертають особливу увагу клієнтів на безпеку SWIFT-переказів.

Важлива особливість системи для багатьох відправників - відсутність обмежень на суму переказу, якщо при цьому не порушуються правила валютного законодавства України.

Ще одна особливість SWIFT-переказів - це їхня адресність. Якщо МСГП не обмежують одержувача в місці, де він може отримати переказ, то в системі SWIFT переказ виплачують тільки в конкретному відділенні банку відповідно до реквізитів, зазначених у платіжному дорученні. І найнеприємніша особливість SWIFT-переказів - це можливі додаткові витрати під час відправлення або отримання коштів. Тарифи на SWIFT-перекази встановлюються на розсуд банку, залежать від багатьох чинників і здебільшого є унікальними для кожного конкретного банку, а іноді й конкретного переказу. Адже переказ може йти через два-три банки - все залежить від мережі кореспондентських відносин, яку має банк-відправник. Що більше посередників, то вищі тарифи. Тому в банку є два виходи: або встановити універсальний тариф на переказ, який із запасом покриє його видатки на всіх посередників, або, перш ніж здійснити переказ, повідомити клієнта про розмір додаткової комісії на посередників. Українські великі банки, зрозуміло, частіше вибирають перший шлях - дорожчих універсальних тарифів.

З картки на картку

Найбільш сучасними і зручними способами переказування грошей на сьогодні є системи з використанням карткових рахунків. Найпростіше переказати кошти з одного карткового рахунка на іншій (person to person - р2р). Таку операцію можна здійснити не виходячи з дому через систему інтернет-банкінгу. Сьогодні вона є в більшості великих вітчизняних банків. Якщо інтернет-банкінгу все-таки немає, тоді переказати гроші на картку можна через платіжні термінали або банкомати. Для переказування грошей на пластикову картку достатньо знати тільки номер картки одержувача. Бажано, звісно, знати й ім'я і прізвище одержувача для перевірки правильності набраного 16-значного номера. Якщо гроші пересилаються з гривневої картки, а валюта отримання - євро або долар, конвертація здійснюється автоматично за внутрішнім курсом банку (не найвигіднішим для відправника). Тому для закордонних розрахунків бажано все-таки мати окрему валютну картку або її віртуальний аналог. Кошти в більшості випадків надходять на картковий рахунок одержувача за кордоном упродовж одного банківського дня. Однак банки, очевидно страхуючись від несподіванок, частіше вказують термін переказування до трьох банківських днів.

Комісія за операцію становить, як правило, 1–1,5%. Іноді банки, крім комісії, додатково беруть іще й фіксовану суму - 10–20 грн. У підсумку, із втратами на конвертації, витрати можуть сягати 3–5% від суми переказу. Проте слід ураховувати, що перекази р2р за межі України здійснюють далеко не всі українські банки у зв'язку зі складністю їх реалізації: необхідна більш складна ідентифікація відправника переказу, перевірка за чорними списками тощо.

Крім того, не всі одержувачі коштів погоджуються на пряме переказування грошей на свою картку. Карткові шахраї навчили всіх обережності. Мережеві магазини, великі аукціони, а іноді й фізичні особи-підприємці в усьому світі вважають за краще використовувати для розрахунків системи віртуальних електронних гаманців. Крім високої надійності за рахунок глибшого кодування й шифрування трансакцій, найвідоміші системи, такі як PayPal, WebMoney та ін., ще й додатково страхують кожен грошовий переказ на повну суму.

Електронні гроші

Сьогодні найзручніший і найшвидший варіант переказування коштів -через системи електронних грошей ("віртуальних гаманців"). Найвідоміші сервіси в Україні - PayPal, WebMoney, "Яндекс.Деньги". Однак попри неабияку поширеність у світі, у нас їх використання поки що пов'язане з багатьма складнощами та обмеженнями. Наприклад, той-таки PayPal працює для українських користувачів виключно для оплати товарів і послуг за кордоном. Переказування грошей іншим користувачем системи поки що недоступне. Комісія відносно невисока: 3,4% + 0,3 дол. за трансакцію. "Яндекс.Деньги" підійдуть лише для переказів у рублях, отже, з великою імовірністю, - лише жителям Росії. Причому максимальна сума одного переказу - еквівалент 15 тис. руб. (350 євро), зате комісія за переказ становить лише 0,5%. Щоправда, доведеться віддати ще 3–6% за поповнення електронного гаманця. Отже, у підсумку - мінімум 3,5%. WebMoney дозволяє переказувати гроші за кордон у різних валютах (долар, євро, російські й білоруські рублі), а комісія за один переказ - усього 0,8%. Окремо доведеться заплатити за поповнення гаманця 1–5%, залежно від обраного способу. Разом - від 1,8%. І, що важливо, одержувач має бути обов'язково підключений саме до цієї системи електронних грошей.

***

Як бачимо, в українців на сьогодні досить широкий діапазон можливостей для переказування грошей за кордон. Розмаїття відповідних систем забезпечує, з одного боку, досить терпимі тарифи (за рахунок відчутної конкуренції), а з іншого - можливість вибрати оптимальний спосіб переказування грошей у кожному конкретному випадку. Найближчі перспективи також вселяють оптимізм. Системи розвиваються, стають дедалі комфортнішими, швидшими і зручнішими. Було б тільки що переказувати...