Небезпечна безпека

Не встиг 26 жовтня цього року набрати сили закон «Про внесення змін і доповнень до Закону «Про якість і безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини», як галузеві об’єднання закликали внести зміни до документа й поки призупинити його дію. Харчовики вважають, що він ускладнює роботу підприємств галузі, сприяє імпорту і створює перешкоди для експорту продуктів харчування.

Вищезгаданий закон являє собою практично наново розроблений законодавчий акт, який регламентує відносини між органами влади, виробниками, продавцями та споживачами харчових продуктів. Його було розроблено з метою приведення законодавства в сфері санітарного, ветеринарного та фітосанітарного регулювання якості й безпеки продуктів харчування та продовольчої сировини у відповідність до вимог Світової організації торгівлі (СОТ). Автори документа головним його пріоритетом вважають те, що система державного контролю та нагляду за харчовими продуктами гармонізована з міжнародними вимогами.

Тим часом представники галузевих організацій харчопрому називають одним з основних недоліків закону відсутність єдиного органу, котрий контролює якість продуктів харчування і розподіл контролюючих функцій між багатьма відомствами.

Зокрема правом здійснювати контроль над якістю та безпекою харчових продуктів закон наділив Кабінет міністрів, центральний орган виконавчої влади з питань охорони здоров’я, державну санітарно-епідеміологічну службу, центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики, центральний орган виконавчої влади з питань технічного регулювання та споживчої політики і державну службу ветеринарної медицини.

При цьому документ не розмежовує функції державних контролюючих органів і посилює держконтроль за роботою харчових підприємств, приміром, із боку ветеринарних служб. Він передбачає постійну участь ветеринарних інспекторів разом із санітарними службами в контролі виробництва харчової промисловості, у якій використовуються продукти тваринного походження.

Представники харчової промисловості стверджують, що закон спрощує умови імпорту продовольчих товарів і ускладнює український експорт, у даному разі — готових інноваційних виробів глибокої переробки.

Документ розширює перелік митних процедур при експорті й імпорті харчових продуктів, але не визначає максимальні строки для проведення таких процедур, що створює додаткові бар’єри для своєчасного одержання сировини та здійснення експортних поставок. Експерти також із труднощами уявляють виконання норми, відповідно до якої санітарні й ветеринарні служби мають право перевіряти потужності постачальників сировини для українських виробників на відповідність санітарним вимогам.

Харчовики скаржаться, що законом не передбачені процедура та строки оскарження неправомірних дій контролюючих органів, хоча таке право надано. Водночас оскарження не припиняє дії прийнятого контролюючим органом рішення, навіть якщо воно незаконне.

Експерти стверджують, що закон поки не може працювати, оскільки майже кожен його розділ вимагає розробки підзаконних актів, додаткових інструкцій, положень, стандартів, процедур. Зокрема, як зазначили в юридичному відділі компанії «АВК», відповідно до ст. 21 закону, виробник (постачальник) повинен (із моменту введення закону в дію) видавати декларацію на кожну партію виробленої ним продукції з обов’язковим вказуванням реєстраційного номера експлуатаційного дозволу. Водночас у документі не вказано порядок, строки, перелік об’єктів, а також пакет необхідних документів, за наявності яких виробник може одержати експлуатаційний дозвіл (при цьому можна представити величезну кількість виробників, яким необхідно в найкоротші строки одержати такі дозволи). Крім того, не розроблено порядки віднесення харчових продуктів до продуктів спеціального дієтичного споживання, порядок і розміри оплати за процедури контролю, інспектування й узгодження.

Громадські організації також вважають, що закон обтяжений термінами і визначеннями, які вимагають додаткового тлумачення.

«Введення в дію закону призведе до того, що він працюватиме тільки в частині відповідальності за його виконання, а не регламентуватиме норми контролю і вводитиме їх у практику», — вважає в.о. директора компанії «АВК» Андрій Дикунов.

Голова ради директорів Спілки молочних підприємств Вадим Чагаровський зазначив, що молокопереробні підприємства запропонували внести близько 15 змін у цей закон. «Закон знову було ухвалено без участі тих, хто повинен його виконувати. Його треба доробити», — вважає В.Чагаровський.

У Державному департаменті продовольства зазначили, що зараз харчові підприємства постали перед проблемою запровадження нового маркірування продукції. Зокрема закон установлює нові вимоги до інформації, яка повинна бути вказана на етикетці. При цьому в департаменті наголошують на неможливості негайного внесення таких змін. «Етикетки замовлено. Ми не можемо так швидко замовити нові. А закон уже діє», — сказав представник Держдепартаменту продовольства.

Враховуючи звернення харчовиків, Міністерство аграрної політики направило Міністерству охорони здоров’я лист із пропозиціями внести зміни до даного закону. За інформацією Державного департаменту продовольства, у даний час МОЗ готує зміни до закону.

Щоб уникнути законодавчих колізій і регулювати галузь з урахуванням її інтересів, галузеві об’єднання пропонують створити при Кабінеті міністрів колегіальний орган із представників влади та галузевих об’єднань харчової промисловості, який відповідатиме за координацію політики в сфері якості і безпеки продуктів харчування, вироблених в Україні.