Росія без горілки

Нинішнього року 1 квітня вітчизняним виробникам алкоголю було не до сміху... Через запровадження в Російській Федерації нової системи маркування та обліку спиртних напоїв українські підприємства були змушені припинити відвантаження продукції на найбільший у світі російський алкогольний ринок. Відразу скажемо — виробники не вважають цю проблему політичною і сподіваються на оперативне її вирішення.

«Ефективність» нововведень у сфері маркування алкогольної продукції в РФ першими відчули на собі російські виробники. Про це «ДТ» писало в лютому. Тоді стало відомо, що через відсутність нових спецмарок, введених із 1 січня 2006 року в оборот для місцевих підприємств, лікеро-горілчані заводи Росії в січні не виготовили жодного літра міцного алкоголю. Важко собі уявити, але до кінця січня справді на складах більшості легальних алкогольних підприємств Росії закінчилися запаси горілки, а самі виробники практично припинили відвантаження «зігрівальної» продукції.

Говорили навіть, що настав час імпортерів, зокрема й українських — частка останніх на російському ринку становить близько 4—5%. Адже на той момент імпортери алкоголю опинилися у вигідному становищі — для них нові спецмарки вводилися тільки з 1 квітня 2006 року. Тому, доки російські підприємства простоювали, імпортний алкоголь активно ввозився до Росії. Не секрет, що цю активність стимулювала й відсутність гарантій того, що аналогічні проблеми оминуть імпортерів.

Таки не оминули... У перших числах квітня разом з іншими імпортерами алкоголю українські постачальники опинилися серед тих, хто не мав спецмарок нового зразка. Правда, невдовзі Федеральна податкова служба Росії заявила про готовність продавати спецмарки для маркування імпортних спиртних напоїв, але вітчизняні алкогольні компанії відмовилися їх купувати...

Виявилося, що наявність нових марок не вирішує проблем поставок продукції, оскільки в Росії не налагоджена ще одна новація — Єдина державна автоматизована інформаційна система (ЄДАІС), в яку має вноситися інформація про завезений алкоголь. Як і нові спецмарки, цю систему Російська Федерація впроваджує поточного року в рамках кампанії боротьби з тіньовим ринком міцних напоїв.

Стало зрозуміло, чому імпортери алкоголю не вважають за доцільне купувати спецмарки. Оскільки система не працює, вони все одно не зможуть поставляти продукцію на російський ринок. Придбані марки в даному випадку просто-на-просто заморозять їхні обігові кошти.

Утім, існує й інше пояснення. Підприємства не поспішають купувати нові спецмарки, бо сподіваються, що російський уряд прийме якесь компромісне рішення. У кожному разі, в українській асоціації «Спілка оптовиків і виробників алкоголю і тютюну» (СОВАТ) зазначили, що наразі обговорюється питання продовження дії марок старого зразка, яке лобіюють російські виробники алкоголю та імпортери.

Стосовно ж можливих термінів запуску ЄДАІС надходять суперечливі дані. Але і в цьому випадку підприємства сподіваються, що питання про її впровадження буде вирішене ще у квітні.

Раніше, прогнозуючи можливі проблеми з маркуванням, українські постачальники алкоголю за три останні місяці зробили запаси продукції на російських складах. «Певні запаси є, але досить важко передбачити, на скільки їх вистачить і чи вистачить їх до того часу, коли ці проблеми буде вирішено», — сказав директор з маркетингу та реклами лікеро-горілчаного заводу «Хортиця» Сергій Величко.

Керівник служби зв’язків із громадськістю Української горілчаної компанії Nemiroff Наталя Коновалова зазначила, що компанія передбачала такий розвиток ситуації і також створила певні запаси продукції.

— Усе залежатиме від того, чи надовго затягнеться ця ситуація, — якщо на три-чотири місяці й більше, то зрозуміло, що ніяких складських запасів не вистачить», — сказала пані Коновалова.

При цьому виробникам наразі важко назвати суму можливих збитків, яких вони зазнають через припинення поставок алкоголю в РФ. За словами президента асоціації СОВАТ В’ячеслава Сокерчака, якщо враховувати торішні обсяги поставок алкоголю в РФ, то через вищевикладені проблеми російський ринок щомісяця недоотримуватиме близько 875 тис. декалітрів української горілки. «Якщо враховувати, що пляшка української горілки в Росії коштує в середньому 70—100 рублів, то це досить великі суми», — сказав В.Сокерчак.

У вигідному становищі, порівняно з іншими українськими виробниками алкоголю, опинилася група компаній «Союз-Віктан», яка купила у березні минулого року лікеро-горілчаний завод у Росії.

Експерти припускають, що тепер на купівлю потужностей у Росії або ж на будівництво нових підприємств можуть піти й інші українські алкогольні компанії.

Україна торік реалізувала в Росію приблизно 25% виробленої горілки. Зокрема, за даними СОВАТ, 2005 року Україна експортувала в Російську Федерацію горілки та лікеро-горілчаних виробів 9,4 млн. дал на суму 222 млн. дол. Частка РФ в експорті міцних спиртних напоїв з України торік становила 87%.

Експерти вважають, що перебої з поставками легального алкоголю на російський ринок, які виникли поточного року спочатку в місцевих виробників, а тепер в імпортерів, відкрили додаткові можливості для тіньових продажів. За оцінками фахівців, ємність російського ринку горілки становить приблизно 230 млн. декалітрів на рік, при цьому на частку легального виробництва припадає тільки близько 50%.