ФОНДОВОМУ РИНКУ ЗНАДОБИВСЯ МАСОВИЙ ІНВЕСТОР
Минулої середи Сергій Бірюк, який представляє Державну комісію з цінних паперів і фондового ринку, перерізав стрічку, що символізує початок VII Міжнародного форуму «Ринок капіталу України-2002». А перед цим висловив цікаву думку: «Ринок капіталу в Україні є, але хотілося б, щоб кількість переросла в якість... — капітал пішов у люди, позитивно позначившись на добробуті населення».
Нарешті дійшла черга й до «мас». Правду кажучи, щоб таке справді сталося, ринку цінних паперів доведеться пережити чергову зміну фондового законодавства, передусім Закону «Про акціонерні товариства». Треба привабити середній клас, якому велінням долі доведеться стати головним донором економіки. Тепер можна. Адже власність в основному розділена й перебуває під контролем, початковий капітал нагромаджено, нехай підключаються гроші населення, а за це йому дивіденди. Але не дуже великі, щоб не обділити інституціональних інвесторів, які за ручку виведуть домашні господарства на ринок цінних паперів. Адже не секрет, що більшість малих інвесторів не в змозі самостійно грамотно розпорядитися своїми коштами на фондовому ринку. Природно, їм запропонують довірити свої гроші інвестиційним та пенсійним фондам. Нехай їхні гривні попрацюють на благо реальних власників підприємств. Куди це годиться, що досі на 66% інвестиційним джерелом для основного капіталу залишаються власні кошти підприємств. Хоч би тим не надірватися. Фахівці полічили: з урахуванням зношеності основних фондів Україні, щоб утримати нинішні темпи економічного розвитку, знадобиться близько 100 млрд. доларів США.
Саме на часі зібрати зі світу по нитці. Але спершу доведеться законодавчим шляхом примирити інституціонального та стратегічного інвестора, щоб вони вже не сушили голову над тим, як перехопити контроль над підприємством, а нарешті подбали про ліквідність і вартість його акцій, про високі дивіденди з них, а головне — регулярно виплачували обіцяні відсотки. Реставрацію законів беруть на себе свіжоспечені народні депутати, про що вони заявили на форумі. Для цього їм знадобиться рік, а то й півтора. Тим часом разом із кредитними ставками впадуть відсоткові ставки по банківських депозитах для населення. А там, дивись, держава надумає оподатковувати доходи по банківських вкладах, зрівнявши їх у цьому сенсі з дивідендами. Усе вкупі це повинно підштовхнути населення до цінних паперів.
Нічого не вдієш — нормальна практика цивілізованих ринкових країн. Ось тільки повністю від ризику вкладень у цінні папери малому інвестору не вдасться сховатися за різноманітними фондами. Та й дуже розбагатіти в такий спосіб йому навряд чи вдасться. Не даремно ж досвідчені іноземні інвестори запевняють: «Усупереч усім розмовам про інвестиційні фонди для мас, про перукарів і чистильників взуття, котрі дають «цінні вказівки» з інвестування, — фондовий ринок залишається привілеєм порівняно нечисельної еліти». Саме вона і є власником левової частки всіх акцій (інколи до 90%) і, ясна річ, оприбутковує основний доход.