Борги наші — стануть ваші

Виступаючи перед депутатами Львівської обласної ради, начальник Головного управління Міндоходів у Львівській області Віталій Пекарчук намагався бути оптимістом. За його словами, гостроту питання відшкодування ПДВ в області знято. У січні-вересні 2013 р. "на розрахункові рахунки платників відшкодовано податку на додану вартість грошовими коштами на 538 млн грн, що на 44 млн грн більше від заявлених сум". "Де взялися ці гроші?" - запитує В. Пекарчук. І сам же відповідає, що це перехідні залишки з минулих років, які були відшкодовані у цьому році.

За його словами, станом на 1 серпня ц.р. на Львівщині є 19 платників податків, бюджетна заборгованість перед якими становить понад 500 тис грн. Та є й два таких, які погодилися в рахунок боргу отримати векселі на суму 9 млн грн…

Єдине, у чому твердо переконані підприємці, - в держави немає грошей. Тому й вигадуються різні способи, аби уникнути їх виплати. Таке вже було в 1990-х роках, але тоді векселі перебували у вільному продажі. Їх можна було купувати й продавати. Сьогодні їх скуповуватимуть із дисконтом конкретно визначені банки, а різниця осідатиме в чиїхось кишенях.

"Зрозуміло, що держава вирішила пролонгувати свої зобов'язання ще на 5 років. Мовляв, через 5 років ми повернемо вам гроші з дохідністю 5%. Нагадую шановним фінансистам, - сказав Олександр Ганущин, депутат Львівської облради, - що облігації внутрішньодержавної позики, як і облігації Ощадбанку, мають значно вищу дохідність. Але державі вже ніхто не вірить, тому їх не купують. Отож, запроваджуючи фінансові векселі, уряд вчинив правильно. Ця робота йтиме за трьома напрямами.

Напрям перший - державні борги перед підприємцями з погашення ПДВ. За різними даними, сьогодні їх у держави від 4 до
12 млрд грн. Одна з вимог міжнародних фінансових інституцій - максимально зменшити заборгованість із цього податку. Залік проводитиметься через механізм видачі векселів. Я опитав кількох підприємців, і ніхто з них не зізнався, що хоче отримати ПДВ через вексель. Тому фінансовим органам спустять обов'язковий до виконання план. Скажімо, буде роздано векселів на 200 млн грн. І, побачите, такий план доведуть.

Другий напрям - енергетичний. Ідеться про покриття заборгованості за різницю у тарифах за тепло і воду. Раніше держава давала гроші тепло- та водопостачальним організаціям, і вони майже одразу повертали їх прямо в НАК "Нафтогаз України". А тепер влада каже: НАК великий. Віддамо йому борги векселями. Мало віриться, що так вдасться врятувати державну монополію, радше навпаки.

І, нарешті, загальна кредиторська заборгованість різного роду державних структур, які проводили роботи державним коштом. З огляду на нинішній стан бюджету, погашення реальним ресурсом малоймовірне.

Найбільша небезпека криється у реструктуризації бюджетної заборгованості. "Будуть генпідрядники, які замість заробітної плати отримають векселі. ПДВ під батогом податківця - справа ніби майже добровільна. А далі головні розпорядники коштів не питатимуть жодного з підприємців, які ставили вікна у школі, будували об'єкти, прокладали труби, давати їм векселі, чи ні. Візьмуть і напишуть довідку на казначейство.

Знімаю капелюх перед структурними підрозділами ОДА, міською радою Львова, центральними органами виконавчої влади, які ще цього не зробили, і тими, котрі відмовились. Вони, вочевидь, не пішли на створення проблеми тим підприємцям, які сумлінно виконали роботи у 2012 р., і не кинули їх напризволяще з "вексельком", за рахунок якого ті мають виплачувати заробітну плату, сплачувати в Пенсійний фонд та податки до бюджету тощо".

Одне з "добровольців" - ДП "Львіввугілля", має зобов'язання перед десятками суб'єктів господарської діяльності на 86 млн грн. Там погодилися: давайте нам векселі. А ми роздамо їх усім, кому завинили. Скажімо, автобазі, яка перевезла вугілля на 500 тис грн, підприємству, що годує працівників ДП "Львіввугілля", багатьом іншим. На всі 86 млн грн!

"Ви думаєте, що реєстр на 100 млн станом на 1 серпня ц.р. по Львівщині остаточний? Аж ніяк ні, - продовжує О. Ганущин. - Надійде норматив. "Скільки у вас було заборгованості по обласному бюджету? 300 мільйонів? А по державному?". "А чому не подали на векселі?" І, повірте, зроблять. Це питання стосується всіх, хто виконував роботи, які мали бути оплачені державним коштом. Тому чиновники, позичаючи в Сірка очі, казатимуть виконавцям робіт: "Ти
знаєш, мені викрутили руки, і я тепер борг тобі віддам векселем, а не реальними коштами".

На думку підприємців, із якими довелося спілкуватися, сьогодні в бізнесу немає стимулу платити "білу" заробітну плату, невигідно її підвищувати, щоб податок на доходи фізичних осіб зростав. Важливо залишитися "на плаву". Відшкодування ПДВ через вексельну систему лише погіршить ситуацію, створить новий виток проблем. Адже невиплачене ПДВ - це обігові кошти, яких підприємствам завжди бракує. Відтак вони муситимуть брати чергові кредити. І не під 5%, а під 16 та більше. І це додатково ляже на собівартість продукції. Таким чином зменшиться розмір прибутку, що, своєю чергою, зменшить податкові надходження до бюджету.

Коментарі

Ярослав РУЩИШИН, директор акціонерного товариства "Троттола":

- На цю проблему в мене є дві протилежні точки зору. Якби підприємства могли сплачувати векселями бюджетні платежі, то їм це було б вигідно. Теоретично це було б непогано, якби робилося в не корумпованій країні. Але на практиці вже говорять про відкати, тому може йтися про побудову нового майданчика корупції, який працюватиме на окремих представників влади. На мою думку, найбільше це торкнеться експортерів, яким відшкодовуватимуть ПДВ через видачу векселів. У багатьох із них головну статтю витрат становить заробітна плата. А її векселями не видати.

Богдан ГАГАЛЮК, львівський бізнесмен:

- Україні будь-якою ціною потрібно скоригувати бюджет, у якому є фінансова діра на десятки мільярдів гривень. Зрозуміло, що основні кошти за боргами відтягуються на Пенсійний фонд. Відтак головна проблема - збалансування бюджету. Розуміючи загальну тенденцію, яка зараз є в Україні, наші кредитори - МВФ, Світовий банк - не готові кредитувати Україну, доки не буде вирівняно показники по бюджету. На мою думку, векселі для чинної влади - єдиний механізм, щоб вирівняти свої боргові зобов'язання, насамперед перед тими організаціями, котрі можуть надавати уряду зовнішні запозичення.

Таким чином, якщо, наприклад, у листопаді нинішнього року підприємство отримає векселі, то до листопада 2018 р. вони мають бути погашені. Чинна влада знайде механізми, щоб зробити це завчасно. Запровадять систему дисконтів, і через фінансові механізми ці векселі можна буде перевести у так зване кеш-фло. Зрозуміло, що з певними втратами. А це - пряма схема для зловживань. Бо люди, котрі мають доступ до необмеженого ресурсу, візьмуть це собі на озброєння і зароблятимуть шалені кошти. Механізмів достатньо. Погано те, що підприємці, котрі муситимуть брати ці векселі - з примусу чи від безвиході, змушені будуть іти на різного роду механізми й схеми, щоб отримувати ресурс для подальшого існування. Вже тепер ходять попередні розцінки десь у межах 35-40%, які плануються для роботи з векселями. Чи на цьому зупиняться - невідомо. Ми пам'ятаємо кінець 90-х років, коли на ринку ходили енергетичні векселі, які теж починалися з непоганої ідеї, а завершувалися з дисконтом до 80%. Історія може повторитися, бо реально грошової маси в державі не вистачає. А це - свого роду вимушений замінник грошей.

І в цьому немає нічого оптимістичного. Гадаю, 2014 р. нам покаже реальний стан речей. Найбільше постраждає малий і середній бізнес. Великий бізнес, який завжди близький до влади, знайде різні механізми для отримання коштів у реальних одиницях, а не у вексельних папірцях. Будуть люди, а за ними - великі компанії, котрі на цьому зароблять досить великі кошти. Тільки за рахунок доступу до владного ресурсу.

Ярослав КАЧМАРИК, голова бюджетної комісії Львівської обласної ради:

- Якби реструктуризація безнадійної бюджетної заборгованості, яку держава не хоче й не може повернути, робилася на рік або два, це було б зрозуміло. Але йдеться про 5 років, а це вже перенесення бюджетних зобов'язань на майбутню економіку. Оскільки будемо й надалі повертати кредити МВФ, сплачувати інші борги, то є ризики, що векселі втратять у довірі, і в результаті падатиме довіра до бюджетної системи. Це породить проблему розвитку бюджетної системи. Тому нинішня практика з векселями, видається, буде нетривалою, і скоро її скасують.