Бізнес втрачає темперамент

Європейська бізнес асоціація (ЄБА) занепокоєна ситуацією в Україні. Як зазначено в її заяві, нинішній політичний конфлікт може підштовхнути і без того ослаблену українську економіку до спаду й призвести до тривалої кризи, що сильно вплине на інвестиційний клімат і приватний сектор. Все це у світлі того, що минулого року обсяг прямих іноземних інвестицій знизився на 50%. І, зазначають у ЄБА, якщо ситуацію не буде виправлено, це може спричинити фінансову кризу, а наслідком зниження інвестиційної привабливості країни та негативних настроїв інвесторів може стати скорочення виробництва і зайнятості населення.

І хоча - на рівні декларацій - в Україні досить розвинене інвестиційне законодавство, адаптоване до норм ЄС, та діють 50 міжнародних угод, на практиці про реальну підтримку інвесторів з боку державних органів найкраще знають керівники підприємств, які працюють в Україні.

Згідно з крекінговим дослідженням, яке провела ЄБА з 25 листопада по 12 грудня 2013 р., у четвертому кварталі бізнес-клімат в Україні оцінено за найнижчим за всю історію його вимірювання показником - 1,81. Очікування на перший квартал 2014 р. також не додають оптимізму. Як вважають експерти, ситуація і далі погіршуватиметься. Вперше експерти не назвали позитивних змін у інвестиційному кліматі в Україні. Хіба що поодинокі спроби, зроблені у процесі підготовки до Вільнюського саміту.

Найважливіша негативна подія четвертого кварталу, згідно з аналізом індексу інвестиційної привабливості в Україні за дослідженням ЄБА 2008-2013 (IV квартал ), - відмова України від підписання Угоди про Асоціацію. Такої думки понад 50% експертів, які вказали й на негативні наслідки цього - політичну нестабільність, дефіцит бюджету, ризики падіння гривні. Решта експертів прогнозують подальше погіршення економічної ситуації, а також відзначають корупцію, адміністративний тиск на бізнес. Головний контекст цих оцінок - відсутність будь-якої надії на поліпшення ситуації.

Серед основних негативних змін в інвестиційному кліматі протягом останніх трьох місяців: відмова від підписання Угоди про Асоціацію - 42%, адміністративний і економічний тиск на бізнес, корупція - 20%.

Тепер до зазначених ризиків для іноземного бізнесу додалася й непевність, яка панує на вулицях багатьох українських міст.

"Мені складно сказати щось обнадійливе, - зазначає регіональний менеджер Західноукраїнської філії Європейської бізнес асоціації Мар'яна Луцишин. - Я нещодавно мала гарну розмову з відомим професором-фінансистом, який досить оптимістично дивиться на нинішню ситуацію в Україні. Але не забуваймо, що є бюджет 2014 року, проголосований Верховною Радою. З нього видно, що Україна не зможе заповнити всі "дірки" російськими грошима. Тим паче що Росія зробила паузу в наданні цих грошей до вирішення питання з головою українського уряду. Тому щось прогнозувати зараз дуже складно. Кожен ніби живе одним днем, що буде завтра - складно сказати".

Про те, що через українську революцію потерпає бізнес, днями заявила чеська газета HospodářskО Noviny. Велика будівельна компанія TOS Varnsdorf півроку готувала з українським замовником контракт, який мав стати її найбільшим за останній час успіхом. Вартість контракту, як повідомляється, становить близько
1,5 млн євро. В останню хвилину банк відмовився асигнувати угоду.

"Тепер, коли на київських вулицях точаться барикадні бої, українські банки відступають. Та найгірше, що ніхто не наважується сказати, коли ж усе повернеться на місце", - стурбований ситуацією представник чеської компанії.

Труднощів через протистояння на Майдані зазнають і інші чеські підприємства. Речник компанії Ekotechnik Praha Алеш Коростенський розповів, що реалізація їхнього проекту, яким передбачено зведення нових сонячних електростанцій в Україні, припинилася, бо в місцевій адміністрації панує хаос.

"Нічого критичного поки що не відбувається, - зауважив він. - Ми можемо почекати. Та коли й далі так піде, то доведеться відкликати своїх фахівців з України".

Певну невизначеність відчувають і німецькі підприємства в Україні. Своїми спостереженнями у DW поділився директор консалтингового підприємства Ukraine Consulting Свен Генніґер. "Збільшилася кількість запитів із Західної Європи щодо стану справ в Україні. Цікавляться, чи можна ще нормально вести бізнес, чи ні. Ми отримуємо від клієнтів або потенційних клієнтів сигнали про те, що вони переносять свої зустрічі в Україні на лютий-березень, а ті підприємства, які хочуть розпочати бізнес у країні, теж намагаються перечекати, перш ніж засновувати тут підприємство", - розповів пан Генніґер.

Але непевно на ринку праці почуваються не лише іноземні компанії, а й українці. У 2014 р. темпи зростання ринку праці сповільняться, що призведе до скорочення кількості вакансій на 10%. Такий прогноз озвучили аналітики кадрового холдингу АНКОР. Серед небагатьох скорочення кадрів не загрожує ІТ-ринку. За даними агентства, минулого року кількість вакансій у цій сфері зросла на 15-20%. Така ж тенденція, ймовірно, збережеться й нинішнього року. Активними працедавцями у 2014 р. були фармацевтичний, аграрний та нафтогазовий сектори, банки. Ці тенденції збережуться й 2014 р.

Щодо решти галузей, то про їх зростання не йдеться. Головне, щоб не було масових звільнень. Для цього практикуватимуть запровадження неповного робочого дня й неповного тижня, щоб скоротити витрати, - цитує "Коммерсантъ.Украина" слова генерального директора рекрутингового агентства "Геліос" Вікторії Погорєлої. За даними кадрового агентства Hudson, 32% учасників дослідження заявили про оптимізацію кількості співробітників.

Активізації ринку праці не очікують навіть в економічно розвинених обласних центрах - Дніпропетровську, Донецьку, Львові й Одесі. А доходи киян у першій половині 2014 р. залишаться на рівні минулого року - 5 тис. грн.

Як зазначає директор компанії АНКАР в Україні Юрій Перча, цінні фахівці, як і торік, шукатимуть роботу або постійне місце проживання за кордоном - у Німеччині, Грузії, Канаді, Польщі, Росії, Чехії. "Росія близько, вона економічно стабільна. В Сибіру можна багато грошей заробити. Та й у Білорусії ситуація краща, ніж у нас", - каже Вікторія Погорєлая.

Як вважають експерти, у найближчі кілька років не слід очікувати зростання ринку праці. Причина - відсутність інвестицій у розширення виробництва. Запропоновані Кабінетом міністрів пільги з оплати Єдиного соціального внеску (ЄСВ) при створенні нових робочих місць, за словами голови ради Львівського обласного об'єднання організацій роботодавців Івана Ривака, не стимулюють роботодавців створювати нові робочі місця.

Щоб активізувати ринок, вважає І.Ривак, слід розвивати малий і середній бізнес. Для цього, крім пільгових преференцій, треба припинити адміністративний тиск на підприємців.

"Нині інвестори задумалися, а чи потрібно їм вкладати в Україну свої гроші. І поки ситуація в державі не стабілізується, а в уряд не прийдуть висококваліфіковані прагматичні люди, ніхто в Україну не вкладатиме. Більше того, боюся, що з України можуть піти й нинішні інвестори", - зазначає І.Ривак.

Коментар

Ярослав КАЧМАРИК, голова бюджетного комітету Львівської обласної ради:

- Нинішній державний бюджет оптимістичний, він розрахований на зовнішні ресурси у вигляді позик, інвестицій. І якщо їх не буде, бюджет доведеться переглядати у бік зменшення видатків. Іншого варіанта немає. Ми покладали чималі надії на фінансування розвитку області, зокрема з фонду регіонального розвитку, державних капітальних видатків. Але може статися, що ці надії не збудуться.

На Львівщині маємо багато об'єктів незавершеного будівництва, і ситуація із часом не поліпшується. Дуже хочеться, щоб в області була інвестиційна складова розвитку. Звичайно, є захищені статті оплати енергоносіїв, комунальні послуги, заробітна плата - це важливо. Але це те, що споживається і не повертається назад. Інша річ - енергозбереження. Вклавши тут одного разу, надалі отримаєш економію.

Європейська бізнес асоціація заявила, що ситуація в Україні вже призвела до падіння інвестиційної привабливості держави. Про можливе згортання співпраці з Україною заявили також і деякі іноземці.

Можна погодитися, що інвестиційна привабливість України залежить від політичних ризиків. Якщо є політична нестабільність, то інвестиції в державу не йдуть. Але якщо політична стабільність таки настане, конфлікти будуть розв'язані, з'явиться довіра до влади, то в подальшому може відбутися потужний інвестиційний прорив. Ми знаємо, як змінився інвестиційний клімат у Польщі, Чехії, інших країнах, як тільки вони вирішували свої проблеми.