Безвідсоткова винагорода за вклад

Нещодавно в Києві відбулася конференція «Інвестиційні перспективи в Україні», на якій представники вітчизняного бізнесу ознайомилися з концепцією «етичного» банкінгу. Саме так на противагу традиційному, або «неетичному», банкінгу позиціонують свою парадигму ініціатори заходу.

Професор Хабіб Ахмед докладно розповів українцям про філософію ісламської економіки і фінансів, відмінності ісламських інструментів фінансування та принципів роботи банків. Червоною ниткою на конференції проходила думка про те, що нинішня світова фінансова криза підготувала чудовий ґрунт для розширення ісламського фінансування в неісламських країнах. Зокрема в Україні, де його розширення може бути зумовлене не стільки потребою у фінансах безлічі власників «заморожених» об’єктів нерухомості, скільки необхідністю зменшення корупції як неодмінного супутника традиційного кредитування.

Ісламський, або «етичний», банк відрізняється від звичайного етичними принципами і банківськими продуктами, причому друге випливає з першого. В іншому вони практично ідентичні. Ісламський банкінг передбачає пріоритет ісламських етичних норм у створенні банку та у внутрішньобанківських процесах. Фундаментальна відмінність полягає в повній відмові від відсотків, які прирівняні до лихварства, а воно, як і будь-яке отримання та сплата відсотків за користування грошима, в ісламі заборонене.

Як же ісламські банки отримують дохід? Через безвідсоткове фінансування. Вони дають можливість клієнтам фінансувати купівлю нерухомості або устаткування, будівельні та сільськогосподарські проекти тощо і роблять це з допомогою договорів купівлі-продажу, лізингу або пайової участі в проекті.

Дохід вкладника такого банку залежить від контракту, за яким він відкриває банківський рахунок. Договір може мати форму гарантії (в цьому разі банк гарантує повернення суми, покладеної на рахунок, але не гарантує компенсації) або партнерства (банк узагалі не дає гарантії за вкладами, але є інвестиційним менеджером клієнта, з яким він ділить прибуток і збитки в заздалегідь визначеному співвідношенні).

У першому випадку ісламський банк має право винагороджувати вкладників за власним бажанням, виплачуючи їм довільно встановлену премію від свого заробітку. А в другому сума виплат за вкладами залежить від результатів фінансово-інвестиційної діяльності банку і може бути навіть менша за залучену від вкладника.

Таким чином, ісламська система дає змогу вкладникові — постачальникові капіталу брати участь у прибутках і збитках. Вона не гарантує вкладникові твердо обумовленого відсотка, як у звичайних банках. Зате передбачає значно вищу участь банку в ризиках реципієнта капіталу, і в цьому проявляється одна з найважливіших відмінностей цієї системи від західної.