Антикризове золото. Банківські метали залишаються найкращим інструментом довгострокових інвестицій

Інвестиції в золото й інші дорогоцінні метали цього року знову виходять на перше місце за прибутковістю. За 11 місяців зростання вартості золота на світових ринках склало вже 38%, і ціни продовжують стрімко зростати. Золото набуло популярності як у центробанків багатьох країн, так і в пересічних інвесторів у всьому світі. В Україні зростання золота перевищило вже 70%. Однак нашим співвітчизникам іще не пізно зробити ставку на цей благородний метал. Тим більше що кращої альтернативи золотим інвестиціям найближчим часом поки що не проглядається.

Психологічне зростання

Першого грудня ціна золота вперше перевалила історичну (і психологічно дуже важливу) позначку в 1200 дол. за тройську унцію (приблизно 31,1 г). Лютневі ф’ючерси на золото на електронному торговельному майданчику Comex у Нью-Йорку першого дня зими подорожчали відразу на 1,5% — до 1200,5 дол. за унцію. Для учасників ринку це виявилося досить несподіваним, оскільки більшість фахівців, ураховуючи 12-відсоткове зростання золота в листопаді, прогнозували корекцію цін і досягнення даної цінової планки лише під кінець року. Схоже, приводом до стрибка ціни стала локальна фінансова криза, спровокована фактичним дефолтом інвестиційної компанії Dubai World з Арабських Еміратів, однак причини зростання популярності золота носять усе ж таки системний характер.

Ціни на цей благородний метал зростають уже сьомий рік поспіль, однак більшість авторитетних світових експертів переконані в посиленні цього тренда як найближчим часом, так і в віддаленій перспективі. Фінансова та економічна ситуація у світі цьому більш ніж сприяє. Щоб упоратися з наслідками кризи, уряди найбільш економічно сильних країн у більшості випадків свідомо знецінюють свої національні валюти. Викуповуючи проблемні активи, випускаючи нові порції державних облігацій і вкладаючи позахмарні суми в різні проекти, вони просто змушені включати друкарський верстат, наповнюючи тим самим світовий ринок дедалі новими паперовими грошима. Девальвація практично всіх провідних світових валют уже об’єктивна реальність, і зростання ціни золота — лише найбільш об’єктивний індикатор цього процесу. Втім, останні цінові стрибки дорогоцінного металу вже почали випереджати девальвацію провідних світових валют.

Спостерігачі пов’язують це з тим, що центробанки низки країн купують великі обсяги золота для поповнення своїх резервів, оскільки більше не вірять долару. Найбільшу операцію здійснив центробанк Індії, купивши в Міжнародного валютного фонду у свої резерви відразу 200 тонн золота (на 6,7 млрд. дол.). У менших обсягах його купували центробанки Маврикію та Шрі-Ланки. Всі ці операції посприяли збереженню привабливості золота як об’єкта для інвестицій і послужили сигналом для великих і малих інвесторів. Глобальна економічна криза підірвала їхню довіру до більшості традиційних об’єктів інвестування: акцій, облігацій, нерухомості. В пошуках об’єктів для вкладень інвестори прийшли на ринок золота, і на нього істотно зросли попит і, відповідно, ціни.

Через багато століть після винаходу паперових грошей і після десятиріч використання грошей віртуальних, електронних людство знову оцінило єдиний колись еквівалент — золото. Воістину є вічні цінності. До речі, стосується це не лише держав і фінансових структур, а й усіх пересічних громадян, котрі мають якісь гроші для заощадження. Оскільки інфляція останніх років не раз знецінювала гривневі вклади в банках, а валютні то й узагалі частіше оберталися втратами.

Тверде золото на тлі слабкої гривні

Неважко здогадатися, що гривнева ціна золота в нашій країні зростає значно швидше від світової. Пов’язано це і з обвалом гривні, і зі зростанням попиту на благородний метал з боку вітчизняних інвесторів. У річному обчисленні (грудень до грудня) золото в Україні вже підросло на 72%. У київських банках середня ціна продажу зливка золота номіналом у 100 г
станом на 1 грудня становила 309,62 UAH за 1 г, що на 0,6% більше порівняно з попереднім днем. Мінімальна і максимальна пропозиції банків при продажі стограмових зливків золота становили 308,0 грн. і 311,5 грн. за 1 г відповідно.

В Україні ліцензію на роботу з дорогоцінними металами мають півсотні банків, але тільки менш як десять із них займаються дорогоцінними металами постійно і системно. На жаль, в останні роки багато найбільших гравців на цьому ринку або повністю згорнули операції з банківськими металами, або обмежили їх до мінімуму. Найбільшими гравцями на цьому сегменті ринку досі є Брокбізнесбанк, «Фінанси та кредит», «Хрещатик», Правекс-банк, Укргазбанк і «VAВ Банк». За оцінками вітчизняних банкірів, у жовтні-листопаді попит на готівкове золото збільшився на 15—20%. Водночас загальні обсяги його завезення в країну практично не змінилися.

За останні роки на ринку даної банківської послуги відбулися досить істотні зміни. Особливо тішить те, що банки значно скоротили маржу між ціною продажу і купівлі (зворотного відкупу) золотих зливків. Якщо навесні цього року вона перевищувала 50%, то сьогодні при операціях зі зливками номіналом 100 г. у більшості банків вона становить усього 3—5%. При нинішньому зростанні цін даний рівень маржі вже дає змогу отримати гарний прибуток від інвестицій у золото й інші банківські метали. Клієнти, котрі здогадалися придбати зливки рік тому, як мінімум захистили свої заощадження від девальвації. Щоправда, є й неприємні винятки. Зокрема в Ощадбанку маржа все ще становить близько 35%, іще більше різняться ціни купівлі й продажу в банках «Південний» і БМ Банку. Таким чином, від вибору банку дуже сильно залежить успішність інвестиції, оскільки ціна і маржа між купівлею і продажем у різних фінансових установах різняться істотно, а викуповувати «чужі» зливки наші банки традиційно або не бажають зовсім, або встановлюють на них явно невигідні ціни. З цієї причини слід відразу не лише оцінити вартість зливка, а й дізнатися, за якою ціною даний банк їх викуповує.

У будь-якому разі короткострокові інвестиції в мірні банківські зливки не можна назвати дуже прибутковими. Їх скоріше можна розглядати як найнадійніший інструмент
довгострокового зберігання капіталів.

Слід ураховувати, що купівля банківських металів з метою страхування фінансових ризиків та отримання прибутку зазвичай приносить очікуваний ефект на досить тривалому відрізку часу. В Україні найпоширеніші строки інвестування фізичними особами своїх коштів у банківські метали становлять один-три роки, тоді як за кордоном вони значно триваліші — до десяти і більше років. З погляду прибутковості набагато привабливішими виявляються депозити в банківських металах.

Золоті вклади

Порівняно з грошовим депозитом, депозит у золоті має низку переваг. Насамперед золото є надійним активом, який має попит в усьому світі, тому можна бути впевненим, що економічна і політична ситуація в країні не надто вплине на вартість заощаджень. Крім того, ціна золота, як уже зазначалося, має стійку тенденцію до збільшення, і чинників, здатних її порушити найближчим часом (рік-півтора) не спостерігається. Водночас депозит у золоті має і низку недоліків, серед яких слід відзначити низьку дохідність. Сьогодні річна відсоткова ставка становить від 1,1 до 4,5% залежно від банку, розміру депозиту і виду вкладу.

Депозити в банківських металах умовно ділять на «готівкові» і «безготівкові». У першому випадку реальний зливок потрібно купити в банку і покласти його на депозит. Недоліком даного виду депозиту є все та ж таки маржа між ціною купівлі та продажу, яка в кращому разі з’їдає більшу частину можливого доходу.

При відкритті депозиту в «безготівковому металі» клієнт вкладає в банк свої гроші, котрі перераховуються в еквівалент вибраного металу за курсом НБУ на день відкриття вкладу. Реально метал при цьому не поставляється, і маржа, як правило, відсутня або мінімальна, що дозволяє справді виграти в разі зростання котирувань металу.

Найбільш гнучким і потенційно дохідним інструментом при роботі з дорогоцінними металами банкіри називають поточні рахунки в безготівкових банківських металах. За наявності даного рахунка ні клієнт, ні банк немає жодних зобов’язань щодо строків. І щойно клієнт вирішить, що дорогоцінний метал досяг локального максимуму, він може оперативно зняти свої гроші, зафіксувавши прибуток. За такими рахунками, як правило, відсотків не нараховують зовсім, зате це єдиний фінансовий інструмент, який дає азартним інвесторам можливість у період підйому цін отримати 5—10% прибутку всього за один місяць.

Екзотика монет

До інвестицій у дорогоцінні метали можна віднести й купівлю монет. Виготовлені в наші дні монети ділять на два види: інвестиційні і колекційні (пам’ятні).

Інвестиційна монета — це монетоподібний зливок із дорогоцінного металу найвищої проби із визнаною вагою і чистотою, випущений одним із монетних дворів досить великим тиражем, котрий має тематику, як правило, не прив’язану до дати, події чи явища, і є інструментом інвестицій. Їхня ціна зазвичай складається з ціни дорогоцінного металу плюс 30—40% за роботу залежно від ваги та якості. Монети, призначені для інвестування, важать мінімум унцію.

Колекційні монети — це монети з обмеженим накладом, не обов’язково найвищої проби, однак із більш вигадливою тематикою, як правило, прив’язаною до дати, події чи явища. Цим монети є більш цінними, однак справжнього інвестиційного потенціалу вони не мають, оскільки через свою специфіку не є достатньо ліквідним товаром.

Прибуток від продажу інвестиційних монет в Україні не оподатковується. А от колекційні монети оподатковуються ПДВ. Головна перевага інвестування в монети — зростання їхньої вартості з часом. Крім вартості металу, монети мають певну художню й історичну цінність, яка залежить від поточного попиту на ринку. Бувають випадки, коли монети за рік дорожчають на 100 і більше відсотків. Однак фахівці радять тим, хто зацікавився монетними інвестиціями, враховувати головний ризик — складнощі з продажем в Україні. Вітчизняні банки (навіть ті, що займаються продажем) монет або не викуповують узагалі, або з великою нехіттю і за низькою ціною. Частіше за все різниця в цінах купівлі і продажу на 5—10% перевищує маржу за банківськими зливками. Тобто сьогоднішня «кризова» різниця цін може сягати 60—70%. Щоб заробляти на колекційній вартості, доведеться виходити безпосередньо на збирачів, але сучасними монетами цікавляться не всі нумізмати. Якщо ви все ж таки придбали монети, то краще «забути» про них років на 5—10. Що довше вони лежать, то дорожче коштують.

Купивши монети, потрібно подбати про їхню цілість, оскільки будь-які пошкодження можуть істотно вплинути на ціну. Зазвичай монети зберігаються в пластикових пакетиках або прозорих пластмасових контейнерах. Бажано їх звідти й не витягати. Традиційно найкраще зберігається золото, а срібні монети швидко втрачають свій товарний вигляд. Купуючи монету найвищої якості із дзеркальною поверхнею (із так називаною якістю пруф), важливо не торкатися її поля — втрата чистоти дзеркала істотно зменшує цінність монети.

***

Продажі золота на вітчизняному ринку цього року впритул наближаються до позначки в 30 тонн, більшу частину золота купили фізичні особи. Українці дедалі частіше вважають за краще зберігати заощадження в золоті, а не в нестабільній американській валюті. Однак попит на банківські метали зростає скоріше всупереч, ніж завдяки діям українських банків: вітчизняні фінустанови поки що тільки вчаться проводити операції із золотом з користю для себе і клієнтів. Наразі незрілий вітчизняний ринок золота існує в основному за рахунок ювелірів і приваблює лише невелике число найбільш консервативних приватних інвесторів. Чи змінить ситуацію криза, покаже тільки час.