Влада повинна визначитися - завершення реформи має відбуватися відповідно до ухваленої раніше Концепції чи є нова ідея? Якщо так, то цю нову ідею мають однаково артикулювати всі учасники владної команди.

Тріщини у взаємовідносинах між центральною владою та міськими головами - небезпечні для держави. Баланс між державними та місцевими інтересами потрібно шукати перед прийняттям рішень, а не після.

2014 рік спонукав до впровадження в Україні децентралізації та нової регіональної політики. Однак за успіхами децентралізації не слід забувати про згуртованість країни.

Деякі думки про важливе, яке оминають і намагаються не бачити.

Непричесані думки на земельну тему.

VI сесія парламенту завершується, а кілька законопроектів, дуже важливих для продовження реформи децентралізації, залишаються не ухваленими.

Нині в України для успішного завершення реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади є всі можливості й великі ресурси, надані міжнародними донорами. Єдиного ресурсу, якого в нас обмаль, - це часу.

Аналіз свідчить, що до столиці щоденно їздять на роботу 41% жителів Броварів та району, 21% - Борисполя і району, 43% - Ірпеня та навколишніх містечок. Загалом, із Київщини до столиці щодня приїздять 558 тис. осіб, що становить 32% населення всієї області.

У нашій країні багато назрілих реформ політики використовують у своїх електоральних і, скажемо прямо, фінансових інтересах. Не стала винятком і давно вже необхідна реформа місцевого самоврядування й територіальної організації влади в Україні, яка просувається під мемом "децентралізація" і супроводжується безліччю спекуляцій.

Не хочеться думати, що всі прихильники ідеї "реєстрації територіальних громад" є противниками існування України як держави, але їхні аргументи аж надто очевидно узгоджуються зі спробами Кремля перетворити Україну на територію керованого хаосу - де немає легітимної влади, але в кожному регіоні - по отаману, а то й по кілька.

Сьогодні ми маємо нову тенденцію від "федералістів". Зняли вимогу федералізації і пробують протиснути її ідеї через реформу децентралізації. Для Росії тут немає нічого нового.

Україна не може і далі залишатися в ситуації, коли державна регіональна політика є лише гарним гаслом у передвиборній агітації. Ця політика має стати однією з основних політик держави, особливо для такої великої, як Україна, з її масштабними і дуже різноманітними регіонами.