Примус до миру

Провал у Верховній Раді ініційованої опозицією постанови про дострокові вибори в Києві підтверджує, що мета Банкової - не допустити позачергових виборів у столиці - залишається незмінною.

Арешт глави фракції Блоку Черновецького в Київраді Дениса Комарницького та оголошення в розшук Генеральною прокуратурою зятя Черновецького В’ячеслава Супруненка показали, що АП вже ухвалила рішення, як саме вона доводитиме рейтинг свого кандидата в мери Попова до необхідних для перемоги 2012 року висот.

Скликання позачергової сесії Київради, на яку таки знайшлося 40 підписів депутатів, загрожує відставкою Довгого (на його шиї вже затягнутий зашморг компромату), а також оперативним переформатуванням публічно скомпрометованої більшості.

Ну й, нарешті, нарочита впевненість Черновецького в тому, що Банкова затіяла всього лише «політичну гру і його навряд чи посадять» (за нашою інформацією, правда, лише доти, доки Попов не наростить рейтинг), дає підстави вважати, що в столиці Янукович затіяв довгу гру. Керуючись при цьому власними політичними міркуваннями (хочу - страчую, хочу - помилую), а не законами України. Бо виконання останніх на тлі легалізованих самою Банковою фактів злочинів «молодої команди» Черновецького вже тепер гарантувало б його відставку і дострокові вибори мера. Коло замкнулося.

Таким чином, розділивши повноваження глави державної адміністрації і мера столиці, а також відсунувши Черновецького від реальної влади, Банкова отримала в управління Київ без опори на мандат виборців (рейтинг Попова і ПР ще не піднімався вище 8-12%). Водночас позбавивши себе можливості працювати зі столичним електоратом із допомогою обіцянок. Світле майбутнє у столиці Янукович вимушений будувати вже сьогодні. Інструменти традиційні. Закон і порядок.

Отже, під закон Януковича вже вимуштрувано силовиків, які отримали можливість перевірити свої фахові навички на організаторах грабежу столиці. Господарські суди тільки протягом останнього тижня задовольнили два позови щодо сумнозвісних кооперативів «Транспортник» і «Житлодар», ухваливши повернути у власність Києва понад 150 га незаконно відчуженої землі. Президент дав відмашку. Попов зробив необхідні заяви. Порядок у місті має забезпечити Київрада, прямо обвинувачена у підсобництві Черновецькому, але потрібна Банковій аж до
нових виборів у столиці 2012 року.

Після програного бою на попередній сесії Київради (а за відставку Довгого, ініційовану Поповим, не проголосувала навіть його рідна фракція), аргументів для примусу депутатів до миру в глави КМДА побільшало. Арешт Комарницького підтвердив, що насправді мав на увазі Попов, звертаючись до викритих депутатів із закликом: «Хлопці, давайте жити дружно...» Комарницький, хоч і взятий під варту за розбій п’ятирічної давності (що офіційно підтвердив заступник генерального прокурора Ренат Кузьмін), однак має великі шанси одержати строк за справи більш тонкі. Як стверджують наші джерела, йому можуть інкримінувати протизаконне виведення з власності громади активів і акцій «Київміськбуду». Тим часом інші обізнані люди переконані, що за певних обставин Комарницький може відбутися умовним покаранням за розбірки з підприємцем у приміщенні БТІ. Все залежить від того, як карта ляже. На Банковій. Докази ж мінливості настрою у гравців АП влада пред’явила того ж таки тижня. В особі того ж таки першого заступника генерального прокурора.

«У мене немає жодного звіту, тим більше якогось звернення Олександра Попова, - заявив Кузьмін, коментуючи відсутність кримінальних справ, порушених за фактами незаконного виділення 3,5 тис. га землі київської територіальної громади. - Може, він і звертався, та тільки не в слідчий відділ Генеральної прокуратури». Далі - більше. Заява Рената Равільовича має особливо пікантний вигляд на тлі офіційної позиції іншого заступника генерального, прокурора міста Києва Анатолія Мельника. Столичний прокурор уклався в термін, відведений йому законом, і офіційно підтвердив DT.UA, що «прокуратурою міста за конкретними фактами, викладеними у статті «Дорога моя столиця... Як грабували Київ. Основні схеми», проводяться перевірки, за результатами яких їм буде дано належну правову оцінку, і, в разі наявності підстав, ухвалено рішення в порядку ст.97 КПК України».

Більше того, Мельник - увага! - уточнив, що «всі докази, викладені у статті, були предметом розслідування Тимчасової слідчої комісії (ТСК) ВР з питань розслідування обставин порушень Конституції та законів України, ухвалення протиправних рішень посадовими особами Київради і КМДА». Наголошуємо: комісія, про яку згадав прокурор, як відомо, працювала рік, із лютого 2009-го по лютий 2010-го. Із цього випливає, що вже понад рік на руках у прокуратури перебувають необхідні «докази». Про які, на жаль, не знає колега прокурора Мельника прокурор Кузьмін. І розгляду яких прокуратура чомусь ще не розпочала. Коментарі зайві.

Наведемо цитату з розмови c екс-головою згаданої комісії, народним депутатом Кирилом Куликовим: «Порушення було виявлено в усіх сферах діяльності команди Черновецького. Земля, власність, техногенна безпека, медицина, будівництво, тендери... Ось тут, на вашому місці, сиділа начальник управління охорони здоров’я Качурова (влітку 2010-го взята під варту. - Авт.) і розповідала про те, як Кільчицька примушує її порушувати закон. Тут-таки директор однієї з будівельних фірм при заступнику прокурора столиці розповідав під диктофон, як будував один медичний об’єкт. Як Кільчицька скасувала результати тендера, визначивши його фірму й давши чіткі інструкції: коли, скільки й кому перераховувати. При цьому він сам зізнавався, що ніколи об’єктів такої складності (рентгенологічне відділення) не будував. Більше того, на самому початку роботи комісії зі мною захотів зустрітися секретар Київради Олесь Довгий. Запропонував економічну співпрацю. І, вибачте за прямоту, був посланий. Ми не отримали доступу до документів та архівів КМДА. Черновецький нас демонстративно ігнорував. І не дивно, - адже тоді він ніжно обіймав за шию Віктора Андрійовича, а Київрада люб’язно ухвалювала рішення про перейменування вулиці Січневого повстання на вул. Мазепи. Ми працювали, відчуваючи опір, залучаючи експертів, силовиків.
50 томів порушень. Пласт фактів і приводів для прокуратури, яка за бажання могла отримати доступ і до Черновецького, і в архіви КМДА. Як отримала його тепер моніторингова група Попова. Виходячи з наявності політичної волі».

Проміжна постанова ТСК з’явилася в липні 2009-го. Її автори, спираючись на наведені факти, пропонували усунути Черновецького від влади, почати розслідування і скасувати низку постанов столичної влади. Звернення до президента Ющенка, прем’єра Тимошенко, генерального прокурора Медведька результату не дали. Результат нульовий. Як з’ясувалося, Куликов тоді зустрічався і з лідером опозиції Віктором Януковичем. Останній висловив стурбованість ситуацією в столиці. Куликов визнає, що депутати-регіонали Мірошніченко і Смітюх «як воли працювали в комісії». Але в результаті фракція ПР не підтримала жодного з проектів постанов комісії. Ні в липні 2009-го. Ні в лютому 2010-го, коли на Банковій уже сидів «стурбований ситуацією в столиці» Янукович. Самі силовики без диктофона розповідають: «Якби тоді була така відмашка, як тепер, то панове давно б сиділи».

За останньою інформацією, представники Генпрокуратури вирушили в Німеччину по затриманого там голову столичної земельної комісії Євлаха. Наскільки може розтягнутися його екстрадиція - невідомо. «Але тепер усі розуміють, що роль цієї персони у справі Черновецького - як роль Кравченка у справі Гонгадзе, - розповідає компетентне джерело. - На ньому, голові земельної комісії, перетиналися інтереси й замикалися команди Супруненка, Черновецького, Довгого. Саме тому стоїть питання не тільки про повернення важливого свідка і співучасника в Україну, а й про збереження його життя».

Що стосується Леоніда Михайловича, то, за інформацією того ж таки джерела, мер наразі може спокійно давати інтерв’ю й апелювати до Бога. Януковичу він поки що потрібен. Як, зрозуміло, і Київрада, що є гарантом стабільності у столиці. Він усе ще відповідальний за прийняття бюджету і внесення до нього змін, за земельну політику і приватизацію. Столичний парламент, який 2011 року збирався лише двічі (!), має стати основним інструментом у руках голови КМДА Попова.

Але представницький орган, прямо обвинувачений новою владою в злодійстві, почав саботаж. Хтось із депутатів блефує, хтось набиває ціну. БЮТ в особі Меліхової вимагає перевиборів. Блок Черновецького вустами депутата Сергія Березенка заявляє про узурпацію влади в столиці й критикує закон про розподіл повноважень (який, до речі, його ж дядько - Анатолій Матвієнко, лідер партії «Собор» - вносив у парламент). Алла Шлапак віщує акції протесту. Що не виключено, оскільки бюджет і проблема соціальних надбавок зависнули в повітрі.

Попов це розуміє. Є версія, що готуються нові зміни в закон про столицю. Якими повноваження депутатів можуть бути істотно урізані, від можливості розпоряджатися землею (прецедент у Криму вже є) - до ліквідації норми про те, що кандидатуру секретаря ради має вносити мер. Проте остаточний похорон місцевого самоврядування у столиці - крайній захід. Процес переформатування більшості в активній фазі. І якщо батогом стала справа Комарницького, то пряником для опозиційних партій - обіцянка портфелів глав комісій. Посади мають звільнити люди Черновецького. Поки що ніхто не поласився. Але не факт, що цього не станеться до наступної сесії. Яка, за версією Довгого, має відбутися 19 квітня. Але, можливо, це станеться й раніше. Вже зібрано 40 підписів, необхідних для проведення позачергового засідання. Є офіційні заяви Блоку Кличка і БЮТ, які, мабуть, підтримають відставку Довгого. Щоб зберегти політичне обличчя.

Що стосується Довгого, то цього тижня Олесь Станіславович був поставлений Банковою в рамки. Скринька відмикалася просто: звірили стенограми засідань Київради з наступними розпорядженнями. Є розбіжності щодо кількох великих об’єктів. А це називається підлогом. І може закінчитися карною статтею. Отож Довгий сесію проведе. І питання про свою відставку поставить на голосування. Є інформація, що він уже власноруч написав заяву про відставку.

За даними джерел, у списку можливих кандидатур на його крісло залишилися дві - Галина Герега (депутат від ГАК, ставлениця Василя Хмельницького, спонсора Блока Литвина) і Володимир Дейнега (від Партії регіонів). Доти у списку здобувачів фігурували Олексій Рєзніков (Блок Катеринчука), Наталя Новак (Блок Кличка), сам Віталій Кличко, Юрій Дмитрук (осколок БЮТ). За останньою інформацією, Банкова і Попов схиляються до кандидатури регіонала. Примітно, що саме Дейнега збирав підписи для скликання позачергової сесії.

Серед депутатів Володимир Петрович, який усі ці роки очолював комісію з питань комунальної власності, має відносний авторитет. Стверджують, що його підписів на одіозних рішеннях немає. Втім, не слід забувати, що всі ці рішення пройшли зал, де за них голосували регіонали. Зокрема й Дейнега.

Неясні перспективи об’єктів, котрі повертаються. «Київенерго» - яскрава ілюстрація непрозорості ухвалюваних рішень. «Зрозуміло, якщо не Ахметов, то хтось підприємство все одно купить, - ділиться враженнями один із депутатів. - Але за яку ціну? За деякими оцінками, його ціна - 2 млрд. дол. У документах же компанії Ахметова, які потрапили у ЗМІ, йдеться про що завгодно - про концесію, компенсації з бюджету, витрати, закладені в тариф тощо, тільки не про конкретні гроші. Те ж саме стосується землі та об’єктів власності. Як повертатиметься?».

Відповідь на ці запитання не за горами. Найближчим часом очікується «перезавантаження» більшості, і Київрада в рамках плану «примусу до миру» почне наводити у столиці лад. За законами Януковича.