Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто продовжує підіймати питання нібито порушення Україною прав національної меншини через прийнятий закон про освіту, який запроваджує поступовий перехід до викладання школярам таких груп предметів державною мовою. Угорщина хоче відтермінувати реалізацію закону до 2023 року та внести до нього зміни, заявив Сійярто в рамках своєї участі у Раді Європейського Союзу на рівні міністрів закордонних справ, передає "УНІАН".
В іншому випаду, очільник угорського МЗС обіцяє блокувати важливі для України зустрічі на рівні Європейського Союзу та Організації північноатлантичного договору (НАТО).
"Що стосується України, Угорщина не має в своєму розпорядженні інших інструментів, ніж блокувати міжнародні, європейські та євроатлантичні прагнення України. Відповідно, Угорщина також не підтримуватиме проведення зустрічі міністрів оборони ЄС-Україна, запланованої на квітень, та саміту НАТО-Україна, запланованого цього літа", - наголосив Сійярто.
Також на засіданні Ради ЄС глава МЗС Угорщини попросив європейських міністрів "не бути осторонь", коли, за його переконанням, "Україна здійснює порушення міжнародного права".
"Той факт, що така країна, як Україна займає геополітично важливу позицію, не означає, що вона звільнена від дотримання міжнародного права або від її зобов'язання захищати меншини, які проживають на її території", - зазначив міністр закордонних справ Угорщини.
Змінити позицію обіцяє лише після гарантій Києва, що закон відкладуть на п'ять років.
"Угорщина охоче повернеться до позиції підтримки України, якщо Київ гарантуватиме, що закон про освіту не набуде чинності до 2023 року і що до його тексту будуть внесені відчутні зміни", - підкреслив очільник відомства.
Нагадаємо, 7 лютого заступник міністра закордонних справ України Василь Боднар за підсумками зустрічі в Ужгороді із заступником міністра зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини Левенте Модерой повідомив про те, що Київ і Будапешт дійшли згоди у мовному питанні. Однак у МЗС Угорщини наявність будь-яких домовленостей із Києвом заперечують.
Раніше міністр освіти і науки України Лілія Гриневич заявила про готовність врахувати рекомендації Венеціанської комісії і продовжити перехідний період "мовної статті" у новому законі "Про освіту" до 2023 року.
Члени Венеціанської комісії не поділяють точку зору Угорщини про те, що навчання для нацменшин повинно проводитися лише угорською, і визнала право України перейти до змішаної системи викладання.
До того ж Угорщина вимагає від України юридичних гарантій, що закон "Про освіту" не запровадять без попереднього досягнення компромісу з угорською громадою щодо суперечливих питань.
Також голова МЗС Угорщини Петер Сіярто наполягав на перегляді Угоди про асоціацію Україна-ЄС, оскільки, на його думку, новий освітній закон порушує її принципи.
Нагадаємо, закон "Про освіту" набув чинності 28 вересня і його норми повинні бути введені в школах, починаючи з вересня 2018. Зокрема, згідно із законом, дошкільну та початкову освіту діти можуть отримувати мовою нацменшини, при цьому паралельно вивчаючи державну мову. З 5-го класу діти навчатимуться державною мовою, а мова національної меншини викладатиметься як окрема дисципліна.
Детальніше про ультиматуми Угорщини та їхні наслідки для України читайте у статті "За півкроку до червоної риси" Володимира Кравченка для тижневика "Дзеркало тижня. Україна".