Україні слід подбати про власну продовольчу безпеку, оскільки через нинішню газову кризу Україну в цьому році чекають колосальні втрати врожаю. Про це заявили в Українському союзі промисловців і підприємців.
Як пояснюють в УСПП, небезпека полягає в кризі хімічної промисловості, яка одна з найбільш постраждалих від газової кризи, постачає на внутрішній ринок і без того дефіцитні в Україні мінеральні добрива.
"Тут газ є сировиною і складає до 80% собівартості кінцевого продукту – мінеральних добрив. Така ситуація ставить під загрозу ефективність весняної посівної. Вже нині вітчизняні аграрії використовують норми добрив, значно нижчі, ніж в ЄС і США, а цьогоріч цей показник просяде ще на 9-10%. Безпосередній вплив на врожайність колосальний", - зазначають в УСПП.
На сьогодні забезпеченість вітчизняних с/г підприємств мінеральними добривами для проведення польових робіт становить у середньому 11%. Такі дані УСПП наводить з посиланням на інформацію уряду.
Знижені поставки вітчизняних виробників компенсуються імпортними поставками, що на початок поточного сезону зросли втричі. По деякім позиціям цей показник вже становить 50%.
"Кінцеві компанії-бенефіціари постачальників нам добрив – це переважно російські. Висновки тут очевидні", - наголосили в Союзі промисловців і підприємців.
Інша причина – ціни на газ вдарили не тільки по українському хімпрому, але й європейському. В багатьох країнах скоротили виробництво мінеральних добрив. Внаслідок цього формується дефіцит даної групи товарів на міжнародному ринку в цілому.
"УСПП наполягає на тому, щоб уряд провів цільову зустріч з представниками постраждалих галузей промисловості щодо мінімізації негативного впливу, спричиненого різким зростанням вартості енергоносіїв", - йдеться в повідомленні.
Як наголошують в УСПП, критично важливо унезалежнюватися від імпорту мінеральних добрив та натомість завантажувати наявні українські потужності. Головне питання - ціна на газ, а також обсяги його поставок для хімпрому.
Для забезпечення продовольчої безпеки уряду також необхідно розробити план дій щодо створення достатніх резервних запасів зернових культур, покращити логістичні ланцюжки в АПК, стан сховищ для овочів тощо.
"Це комплексна системна робота, і такі кроки, як держрегулювання цін на соціальні групи товарів чи ініціатива з так званими "продуктовими картками" – лиш мала частина, яка також має і перестороги. Зокрема, і з тієї точки зору, що уряд має враховувати не тільки платоспроможність споживачів, але й стан промисловості", - наголосили в УСПП.
Питання забезпечення власної продовольчої безпеки стає ще більш актуальним на фоні схожих проблем у світі.
Так, споживання добрив зменшили в ЄС. Під кризу попала кавова індустрія в Бразилії, фермери США скоротили посіви. Погодні умови спричинили дефіцит продукції з Австралії, деяких країн Азії тощо.
"Йдеться вже про небезпеку світової продовольчої кризи в 2022-2023 рр. Найактивніше в даному напрямі себе веде Китай. Уряд цієї країни оприлюднив "План дій по збереженню продуктів харчування" ще у листопаді 2021 року, паралельно збільшивши імпорт зернових та іншої продукції АПК", - підкреслюють в УСПП.
Нагадаємо, в Україні працює 5 великих заводів з виробництва азотних добрив. Три з них належать Дмитру фірташу - група Ostchem (Черкаси, Рівне, Сєвєродонецьк), а також ДніпроАзот і Одеський припортовий завод (ОПЗ). Заводи Групи Ostchem в 2020 році виробили 2/3 всіх азотних добрив в Україні.
Протягом останнього року компанії з орбіти Дмитра Фірташа щонайменше двічі потрапляли в резонансні розслідування щодо спроб отримати дешевий газ. ZN.UA писала про це в публікаціях:
- Нафтогаз часів Коболєва постачав газ за заниженими цінами газзбуту Фірташа - АМКУ розпочав розслідування
- Газзбут Фірташа отримає пільговий газ Мінагрополітики як підприємство харчової промисловості.
Проте, обидві спроби можна вважати невдалими.
Втім, як показує досвід поточного року, навіть виростивши рекордний врожай, його можна просто вивезти з країни. Чиайте про це в матеріалі Лариси Гук та Сергія Следзя - "Вивозити, по суті, вже нічого: трейдери експортували з України близько 10 млн т (понад 75%) продовольчої пшениці нового врожаю".
Крім того, починаючи з 2015 року, коли відбулася дерегуляція ринку, держава не має інформації про те, якої якості зерно збирають фермери.
Ще одна проблема, про яку писала редакторка відділу економіки ZN.UA Юлiя Самаєва в статті "Держрезерв вичерпано", у 2020 році виявилося, що Державний резерв України порожній. Людину, яка ініціювала та провела позапланові перевірки на держпідприємствах, що входять до Держрезерву, виявивши численні порушення, звільнено без зрозумілих підстав та будь-яких пояснень.
Ще через рік у Держрезерві заявили про прострочені запаси зерна та відсутність фінансування. Хоча ще у 2015 році уряд доручив Держрезерву освіжити запаси зерна, буквально продавши старе і купивши нове. Держрезерв вимогу виконав лише частково: старе продав, а от нового не закупив.