Україна залишається у хвості рейтингу продовольчої безпеки в Європі

Цього року Україна посіла 58 місце у Глобальному індексі продовольчої безпеки (GFSI) зі 113 країн, і хоча це на 3,2 бала вище у порівнянні з минулим роком, країна все ще залишається у хвості рейтингу серед європейських країн. Це випливає з 10-го щорічного Глобального індексу продовольчої безпеки (GFSI), який опублікував лідер в галузі аналізу економічного впливу - аналітичний центр Economist Impact.

"Загальна продовольча безпека в Україні зміцнилася завдяки стабільному покращенню більшості показників. За виключенням незначного зниження якості та безпеки, всі показники продемонстрували покращення. Водночас Україна продовжує залишатися в кінці рейтингу серед європейських країн, поступаючись останнім місцем лише Сербії з оцінкою в 61,4 бала", - йдеться в пресрелізі з нагоди презентації рейтингу.

Водночас зазначається, що країни Європи демонструють одні з найкращих показників у всьому світі. Так, перші п’ять сходинок Індексу посіли Ірландія, Австрія, Велика Британія, Фінляндія та Швейцарія. З чотирьох категорій GFSI Європейський регіон показав найкращі показники за рівнем доступності.

Загалом щорічний Глобальний індекс продовольчої безпеки (GFSI) демонструє зниження глобальної продовольчої безпеки другий рік поспіль.

На цьому тлі, стан продовольчої безпеки в Україні зміцнився – країна посіла 58 сходинку Індексу серед 113 країн, набравши 62 бали за 100-бальною шкалою оцінки, що на 3,2 бала вище в порівнянні з минулим роком.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Аграріям обіцяють державну субсидію в сумі 5 тисяч гривень на гектар

Поліпшення показників в Україні пов'язане із розвитком сільського господарства, зокрема з виробничою та дослідною активністю міжнародних сільськогосподарських компаній.

Одним з основних викликів для продовольчої безпеки у звіті називаються різкі кліматичні зміни та посухи, які роблять землеробство ризикованим видом діяльності. Але використання сучасних технологій дозволяє сільгоспвиробникам отримувати хороші врожаї, зберігаючи стабільність та прогнозованість виробництва сільгосппродукції, навіть у поганих умовах.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Планета на порозі глобальної водної кризи — ООН

Дозволяють зберігати стабільність і новітня генетика з високим рівнем адаптації до змін та розумінням, як забезпечити реалізацію її потенціалу, цифрові технології, які дозволяють контролювати й прогнозувати виробництво, нові засоби захисту, диференційований посів, захист, живлення – невпинні інвестиції в покращення методів виробництва продукції й нові технології.

Наприклад, використання насіннєвих гібридів дозволяє отримувати високі врожаї навіть в умовах посухи, а використання стабілізаторів азоту – ефективніше використовувати добрива, зменшуючи втрати азоту через вимивання, і знижуючи виділення парникових газів в атмосферу.

В Україні через зміну клімату за останні 4-5 років, коли загальна кількість опадів стрімко падала, та через посуху фермери спостерігали зниження врожайності по основних культурах як мінімум у два рази.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Європа вже страждає від наслідків зміни клімату — The Guardian

Нагадаємо, GFSI вимірює драйвери продовольчої безпеки в 113 країнах за факторами доступності, наявності, якості та безпеки, а також стану природних ресурсів та стійкості. Він враховує 58 унікальних показників продовольчої безпеки, включаючи нерівність доходів та економічну нерівність, нерівність у сфері довкілля та природних ресурсів, звертаючи увагу на системні прогалини та дії, необхідні для прискорення прогресу на шляху до Цілі сталого розвитку ООН до 2030 року №2 "Подолання голоду".

Як писала ZN.UA, за даними ООН, наразі близько 820 млн осіб у світі хронічно недоїдають, з них 113 млн живуть у голоді. Пандемія вже погіршила і ще погіршить цю ситуацію. Зупинка повноцінного сполучення розірвала усталені ланцюги постачання продовольчих товарів. Стало очевидним, що глобальна економіка, до якої всі звикли, насправді неймовірно вразлива. Статистика голоду вже почала зростати. В таких умовах українська житниця набуває несподівано високої ваги. Читайте про це в статті міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби "Годуй і владарюй".

Раніше повідомлялося, що Офіс президента Україниініціює програму "Нове село", реалізацію якої планується почати з прифронтових територій, а згодом поширити по всій Україні.