Аби у Держрезерві миша не повісилася

У липні 2015-го, за поданням ще Айвараса Абромавічуса, на посаду голови Державного агентства резерву України (Держрезерву) тодішній прем'єр Яценюк призначив енергійного та амбітного Вадима Мосійчука. Технократа із гарною англійською, європейськими цінностями та "нульовою толерантністю до корупції".

Але за понад три роки керівництва прогресивного та перспективного управлінця у роботі Держрезерву мало що змінилося на краще, скоріше, навпаки.

Вадим Мосійчук енергійно взявся до справи. Упродовж 2015–2017 рр. він скоротив більш як 40% робочих місць у системі держрезерву України, тобто понад тисяча працівників залишилися без роботи. Натомість голова Держрезерву видав наказ №248 від 13 листопада 2017 р. "Про внесення змін до наказу Держрезерву від 31.12.2015 р. №192 "Про преміювання керівників державних організацій", яким щомісячно, щоквартально і щорічно нараховувалися премії у розмірі до 500%. Заробітні плати керівників державних організацій, у підпорядкуванні яких перебувало від 60 до 100 працівників, почали сягати 100 тис. грн і більше на місяць. За рахунок того, що рядові працівники державних організацій отримували мізерні зарплати, штучно створювалася ситуація із наявністю економії фонду заробітної плати для преміювання директора, заступника директора і деяких наближених до керівництва осіб. Такі великі премії є ознакою незаконного збагачення окремих службових осіб за рахунок коштів, які своєю працею заробив трудовий колектив державної організації. Подейкують, що було створено систему, за якої директору кожний місяць, кожний квартал і кожний рік виплачується такий собі "відкіт" у розмірі 1% від фактичного обсягу надходження коштів до спеціального фонду. І такі схеми було впроваджено в багатьох інших державних організаціях у різних галузях економіки. Результат не забарився, - масове невдоволення людей владою.

Деякі досвідчені керівники підприємств (організацій) і структурних підрозділів центрального апарату Агентства відмовилися брати участь у реалізації корупційних схем, започаткованих його головою. У 2015–2017 рр. їх було незаконно звільнено та оголошено корупціонерами. Суди визнали ці звільнення незаконними і поновили працівників на роботі. Проте Вадим Мосійчук не виконав жодного судового рішення. Натомість із Державного агентства резерву України за рішеннями судів Державним казначейством уже стягнуто більш як 1,5 млн грн бюджетних коштів (тобто коштів платників податків) на оплату вимушеного прогулу працівників, які до цього часу так і не поновлені на роботі з вини голови Держрезерву. Це є свідченням нецільового використання бюджетних коштів. У зв'язку із невиконанням судових рішень щодо поновлення працівників на роботі за поданням відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України слідчими Шевченківського і Печерського управлінь Національної поліції у місті Києві у 2016–2018 рр. порушено чотири кримінальні провадження за ст. 382 Кримінального кодексу України.

Ці кримінальні правопорушення належать до категорії триваючих злочинів. Проте по жодному з цих кримінальних проваджень до цього часу не проведено ніяких слідчих дій. І, відчуваючи повну безкарність, голова Держрезерву продовжує порушувати закони.

У розпорядженні редакції є документи, які, зокрема засвідчують, що ще у 2015 р. уряд доручив Держрезерву освіжити запаси зерна, буквально продавши старе і купивши нове. Держрезерв вимогу виконав лише частково: старе продав, а от нового не закупив. У результаті, відповідно до документа, запаси зерна у воюючій державі в якийсь момент становили лише 5% від затвердженої урядом кількості та у разі необхідності забезпечили б лише двотижневу життєдіяльність держави. Оскільки ситуація суттєво не змінювалася, наприкінці 2017-го прем'єр Гройсман навіть просив долучити СБУ до "ситуації, яка виникла внаслідок дій Держрезерву".

Крім того, Мінекономрозвитку та Держаудитслужба виявили факти порушення Держрезервом законодавства про публічні закупівлі під час закупівлі до державного резерву палива, бо після проведення торгів Держрезерв уклав з їх переможцями додаткові угоди, за якими кількість палива зменшилася, а от вартість за договорами, навпаки, зросла. За побоюваннями міністерства та Держаудиту, може йтися про зловживання на суму понад 6,4 млн грн лише на одній закупівлі.

Не менше питань було до Держрезерву і щодо утилізації старих консервів, які зберігалися у Львівській області, бо Держрезерв, який мав би знищити близько 845 тис. банок старих консервів, не зміг надати Держаудиту ані фактичного підтвердження наявності всіх банок на складі, ані обґрунтованої вартості їх знищення. Десь поруч із цією історією стоїть іще одна - про намагання Держрезерву навесні цього року безплатно передати Запорізькій і Луганській областям прострочені консерви та олію. Потім такі ж, третьої свіжості харчі, Держрезерв хотів передати Чернівцям.

Не менш занепокоєним був і перший віце-прем'єр Кубів, коли з'ясував, що замість розробки та подання на розгляд уряду концепції розвитку Держрезерву його керівник здійснює та анонсує ні з ким не погоджені реформи державних підприємств та організацій під управлінням Держрезерву. План був дійсно прогресивний та "європейський" - перетворити державні організації, що виконують функції складів, на державні підприємства з метою їх подальшого об'єднання у холдинги і підготовки до продажу державних елеваторів, складських холодильників, зберігачів нафтопродуктів тощо. Обурений перший віце-прем'єр навіть вимагав порушити питання про звільнення Мосійчука з посади, допоки ще не пізно. Але в уряді пана Кубіва мало хто почув.

Після неодноразових публікацій у ЗМІ та численних скарг громадських організацій про численні зловживання і Рахункова палата нарешті провела аудит ефективності управління матеріальними цінностями державного матеріального резерву в Державному агентстві резерву України для встановлення фактичного стану справ і надання оцінки щодо ефективності використання у 2017-му та 2018 р. бюджетних коштів.

Відповідно до інформації на сайті Рахункової палати, розгляд звіту був запланований на 26 лютого ц.р. Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України "Про Рахункову палату" це відомство регулярно оприлюднює у ЗМІ інформацію про свою діяльність, включаючи звіти про здійснені заходи державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), а також розміщує таку інформацію, плани роботи та рішення Рахункової палати на своєму офіційному веб-сайті у формі відкритих даних відповідно до ЗУ "Про доступ до публічної інформації". Окрім того, рішенням Рахункової палати від 29 січня 2019 р. №3-6 було затверджено "Порядок складання та направлення до суду протоколу про адміністративне правопорушення".

Згідно з п. 11 ст. 7 ЗУ "Про Рахункову палату", у разі виявлення ознак кримінального або адміністративного правопорушення зазначене відомство інформує про них відповідні правоохоронні органи. З 26 лютого 2019 р. минуло понад три місяці, і лише після тиску громадськості 23 травня на сайті Рахункової палати таки було опубліковано її рішення від 26 лютого 2019 р. №4-4 "Про розгляд Звіту про результати аудиту ефективності управління матеріальними цінностями державного матеріального резерву" і оприлюднено повний текст звіту. Причина дуже проста. Якби (як і передбачено законом) наприкінці лютого 2019 р. напередодні президентських виборів на сайті Рахункової палати був опублікований цей об'єктивний звіт, усім стало би зрозуміло, що корупція роз'їдає не лише Укроборонпром, а й Держрезерв. Такого скандалу ніхто не хотів.

Аудитом засвідчено, що кошти у сумі 1,7 млрд грн, виділені у 2017–2018 рр. на управління матеріальними цінностями державного матеріального резерву, використано неефективно внаслідок несвоєчасного, неповного та непродуктивного прийняття управлінських рішень Державним агентством резерву України. На переконання Рахункової, встановлені факти мають ознаки кримінального правопорушення в частині зловживання владою або службовим становищем керівництвом Держрезерву та іншими службовими особами, що спричинило тяжкі наслідки для інтересів держави. За результатами обговорення та на підставі викладеного Рахункова палата затвердила звіт. Відомості про результати аудиту у формі рішення Рахункової палати були надіслані Кабінету міністрів. Рекомендації Рахункової передбачали, крім іншого, притягнення до дисциплінарної відповідальності голови Державного агентства резерву України В.Мосійчука згідно з вимогами Закону України від 10 грудня 2015 р. №889-VII "Про державну службу", враховуючи факти порушень, виявлених Рахунковою палатою, при прийнятті зазначеною посадовою особою управлінських рішень, що заподіяло державі матеріальної шкоди.

З метою протидії та недопущення корупційних правопорушень уряду радили доручити органам виконавчої влади, що є спеціально уповноваженими органами у сфері протидії корупції, вжити заходів щодо протиправної діяльності посадових осіб системи державного матеріального резерву. Повідомити з надсиланням матеріалів про виявлені ознаки кримінальних правопорушень Державне бюро розслідувань і Національне антикорупційне бюро для відповідного реагування. Окрім того, як вбачається із тексту рішення Рахункової палати, згідно з п. 20 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України допущено порушення бюджетного законодавства, а саме: взяття головою Держрезерву зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про державний бюджет України. Керівником контрольної групи складено стосовно голови Держрезерву В.Мосійчука протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 164-12 Кодексу України про адміністративні правопорушення (зареєстрований 4 лютого 2019 р. за №2) і відібрано пояснення за цим фактом. Санкція статті передбачає накладення штрафу на посадових осіб від 50 до 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Проте достеменно невідомо, чи був направлений Рахунковою палатою цей протокол до адміністративного суду і чи був накладений адміністративний штраф на голову Держрезерву за порушення бюджетного законодавства України.

Попри такий шлейф токсичності, прем'єр-міністр України Володимир Гройсман до цього часу не звільнив Вадима Мосійчука із займаної посади. Так, розпорядженням Кабінету міністрів від 3 жовтня 2018 р. №695-р уряд оголосив Вадиму Мосійчуку догану. А за повідомленням офіційного сайту Прокуратури міста Києва від 2 квітня 2019 р., у межах кримінального провадження №42016000000002272 Мосійчуку оголошено підозру за ч. 2 ст. 367 ККУ. Досудове розслідування завершене, до суду направлений обвинувальний акт відносно голови Державного агентства резерву, службова недбалість якого завдала державним інтересам збитків на суму понад 6 млн грн.

Крім цього, Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Генеральної прокуратури України до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за №42019000000003218 від 29 грудня 2018 р. за ознаками вчинення злочину, передбаченого ст. 366-1 ККУ "Декларування недостовірної інформації" щодо декларування недостовірної інформації головою Державного агентства резерву В.Мосійчуком. Слідство здійснюють детективи Національного антикорупційного бюро України. Національним агентством з питань запобігання корупції проведено контроль і повну перевірку декларацій В.Мосійчука за 2015-й,
2016-й і 2017 р. За результатами перевірки встановлено, що при заповненні декларацій суб'єкт декларування не дотримав вимог п. 2, 4, 7 і 9 ч. 1 ст. 46 Закону України "Про запобігання корупції". Тобто, з одного боку, не скажеш, що уряд, контролюючі органи та правоохоронці нічого не роблять, але з іншого - посадовець більш як три роки дивним чином уникає відповідальності, хоча маніпуляції у Держрезерві рівноцінні корупційним оборудкам в Укроборонпромі. Отже, корупція в чинному уряді поки що перемагає закон і справедливість. Численні антикорупційні та правоохоронні органи і Генеральна прокуратура України впритул не хочуть давати хід розпочатим справам, розгледіти корупцію і склад злочинів.