Як заявили колишній лідер СРСР Михайло Горбачов і президент США Рональд Рейган у 1985 році, «ядерну війну неможливо виграти і її не можна розпочинати». Поряд зі зміною клімату та пандемією коронавірусу, ядерна зброя становить загрозу для подальшого існування людства на планеті. Але перегляд нинішнім американським президентом Джо Байденом ядерної позиції США, що чітко пояснить обставини, за яких може бути використана ядерна зброя, може призвести до небажаних небезпечних наслідків, пише Financial Times.
Байден вже натякнув, що розглядає ядерну політику «єдиної мети», обіцяючи, що США використовуватимуть ядерну зброю лише за вузько встановлених обставин.
«Я вважаю, що єдиною метою ядерного арсеналу США має бути стримування і, якщо необхідно, відплата за ядерну атаку. Як президент я буду працювати, щоб втілити цю ідею в життя», - заявив Байден ще у березні 2020 року.
Низка інших впливових голосів зараз заохочує рухатися в цьому напрямку або навіть переходити до відмови від «використання ядерної зброї першими». Однак така ідея може стати загрозою для єдності НАТО.
Відмова від «використання ядерної зброї першим» звучить досить привабливо, і прихильники цієї ідеї стверджують, що США можуть подати приклад іншим ядерним державам, що значно зменшить загрозу ядерного конфлікту.
Однак, це може бути помилкою. Є три причини, чому перегляд ядерної політики США може розколоти НАТО і підвищити ризик конфлікту.
По-перше, авторитарні режими, ймовірно, будуть судити всіх за власними стандартами і навіть можуть заохочувати інші країни до військової агресії, якщо загроза ядерного стримування буде знята.
Парадоксально, але зміна нинішнього визначення ядерного стримування збільшить ризик великого військового конфлікту, який може повернути світ до епохи масових жертв серед цивільного населення.
По-друге, НАТО як ядерний альянс, навмисно неоднозначно вказує на обставини, за яких може дозволити розгортання ядерної зброї для стримування нападів на територію чи інтереси своїх союзників.
Після холодної війни, коли не було реальної військової загрози для європейських союзників НАТО, альянс зменшив свій акцент на ядерному стримуванні. Але вторгнення Росії в Грузію в 2008 році і Україну в 2014 році, а також значне посилення ядерних можливостей Москви за останні кілька років, безумовно, підвищили актуальність ядерної зброї в оборонній політиці НАТО.
Хоча «ядерна неоднозначність» може бути незручною, вона необхідна для того, щоб зменшити можливість супротивників «обіграти» стратегію стримування.
По-третє, у час підвищеної напруженості через зростання військової сили Росії та Китаю, а також їхню агресивну поведінку, заява США про «єдину мету» або відмову від «використання ядерної зброї першим» збентежила б союзників Вашингтона в Європі та Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.
Поставивши під сумнів свої гарантії безпеки, США ризикують зробити союзників більш вразливими до агресії Росії та Китаю або спонукати їх до створення власної ядерної зброї як форми «страхування». І це потенційно дасть старт подальшому розповсюдженню ядерної зброї та збільшить ризик агресивних дій авторитарних країн.
Прихильники змін мають рацію, заявляючи, що прогрес у ядерному роззброєнні є болісно повільним. Але таку мету можна досягнути лише вмілим дипломатичним управлінням суперечливими амбіціями та інтересами великих держав.
Потрібні серйозні зусилля, щоб відродити двосторонні, а згодом і багатосторонні кроки до ядерного роззброєння та запобігання розповсюдженню небезпечної зброї. Однак такі яскраві жести з боку США, як заяви про «єдину мету» або відмову від «використання ядерної зброї першим» привертають занадто багато уваги і можуть підірвати НАТО, а також привести до більшої нестабільності та небезпеки, резюмує видання.
У жовтні 1962 року світ затамував подих, коли дві впливові держави, Сполучені Штати та Радянський Союз, погрожували одна одній «ядерним знищенням». Карибська криза прийшла на тлі дестабілізуючого періоду, коли обидві країни розробляли та розгортали все більш потужну атомну зброю, що наближало світ до Армагеддону. Але нова глобальна гонка озброєнь може стати ще більш небезпечною та навіть закінчитися ядерною війною, пише Financial Times.