Китай намагається перевищити ядерний потенціал США — The Economist 

Коли Америка та Радянський Союз змагалися під час «холодної війни», щоб створити все більші ядерні арсенали, Китай поводився відносно «стримано». Він зберіг лише кілька сотень боєголовок у порівнянні з десятками тисяч, накопичених іншими державами, і заявляв, що ніколи не буде використовувати ядерну зброю першим. Однак зараз Пекін нарощує ядерні боєголовки та намагається швидко наздогнати інші ядерні держави, пише The Economist.

Пентагон стверджує, що запаси ядерних боєголовок Китаю можуть потроїтися до приблизно 700 до 2027 року і, ймовірно, зрости у п’ять разів до приблизно тисячі чи навіть більше до 2030 року. Це зовсім інший та більш тривожний прогноз від США. Але, незважаючи на це, ядерний арсенал Пекіна все одно буде меншим, ніж американський чи російський. Кожна з цих країн має близько чотирьох тисяч боєголовок.

Висновки доповіді Пентагону пояснюють занепокоєння Америки щодо швидкої військової модернізації Китаю. Досі найбільшу тривогу викликало звичайне озброєння Пекіна, зокрема, його можливість вторгнутися на Тайвань, а також перешкодити Америці прийти на допомогу острову. Тепер тривога поширюється і на ядерну зброю.

Дискусії щодо військового нарощування Пекіна виникли ще в червні та липні, коли дослідники помітили, що Китай будує сотні ракетних шахт у західній провінції Ганьсу і в Сіньцзяні. США також були занепокоєні випробуванням Китаєм нової зброї — гіперзвукової ракети, яка могла б доставляти ядерну боєголовку на високій швидкості, ухиляючись від протиракетної оборони.

Голова Об’єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі сказав, що це був «великий технологічний момент».

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

США та Китай не вийшли на шлях холодної війни — The Washington Post

Пентагон вважає, що Китай будує швидкі реактори для виробництва необхідного плутонію; можливо, Пекін вже створив повну «тріаду», тобто здатність запускати ядерну зброю з землі, моря та повітря, і розширює свої системи раннього попередження.

Загалом, Пекін переходить до доктрини «попередження». Замість того, щоб покладатися на мінімальне ядерне стримування у відповідь на ядерну атаку ворога, Китай відтепер стрілятиме при перших ознаках наступного ядерного удару. Це нагадує позицію Америки та Росії, зазначає Джеймс Ектон з аналітичного центру Фонду Карнегі у Вашингтоні.

«Але така стратегія збільшує ризик ненавмисного запуску ракети, наприклад, у відповідь на помилкове попередження», - додає аналітик.

Деякі китайські аналітики обговорювали перехід до «взаємного гарантованого знищення». Вони також розглядали зброю меншої потужності, яку можна було б використовувати обмежено, не розпочинаючи тотальної ядерної війни.

Ядерна експансія кидає нове світло на «захоплення» Китаєм островів у Південно-Китайському морі, де Пекін побудував військові бази на спірних рифах.

Чому Китай нарощує ядерну зброю в той час, коли Америка та Росія продовжили новий договір про контроль над озброєннями, і коли США планують зменшити роль ядерної зброї, заявивши, що її «єдина мета» полягає в тому, щоб стримувати ворога або відповідати на ворожу ядерну атаку.

Однією з причин є занепокоєння Пекіна, що його арсенал занадто малий, щоб витримати американський удар. Значна частина військової потужності Китаю може бути знищена ядерною зброєю або точними ракетами, решту можуть потім знищити американські протиракетні системи.

Китай модернізує свої ракети наземного базування, будуючи пускові установки з ракетами, які легше приховати, ніж старі моделі. Він також працює над своєю «збройною тріадою». Крім розгортання атомних підводних човнів з балістичними ракетами, Китай взяв на озброєння бомбардувальник H6-N, який може нести балістичну ракету повітряного базування.

Лідер Китаю Сі Цзіньпін хоче побудувати військову силу «світового класу» до 2049 року, до сторіччя захоплення влади Комуністичною партією, як частину «великого відродження китайської нації». На його думку, потужна нація повинна мати потужні ядерні сили, особливо якщо вона збирається протистояти Америці.

Крім того, цьогорічний звіт Пентагону ставить під сумнів відповідність Китаю Конвенції про біологічну зброю. Також у звіті сказано, що Америка «не може підтвердити», що Пекін виконує свої зобов’язання за Конвенцією про хімічну зброю.

Все це може лише підвищити занепокоєння США з приводу піднесення Китаю та посилити відчуття, що протистояння переходить у холодну війну. Це також підвищує ризик стратегічних помилок.

Можливо, найбільше занепокоєння викликає те, що Китай досі уникав угод з контролю над ядерною зброєю і мало цікавився іншими механізмами зниження ризику, які допомагали керувати протистоянням між Америкою та Радянським Союзом.

Характерно, що звіт Пентагону підтверджує мету телефонного дзвінка, який високопоставлені американські чиновники оборони та генерал Міллі провели з китайськими колегами у жовтні 2020 року, аби запевнити Пекін у тому, що Америка не збирається нападати на Китай. Як сказано у звіті, «ці події показали можливість непорозуміння та прорахунків».

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Китай та Росія забули про запуски ракет КНДР, але закликали Радбез ООН скасувати ключові санкції

Пентагон у щорічній доповіді Конгресу про збройні сили Пекіна висловив занепокоєння щодо посилення тиску з боку Китаю на Тайвань, а також щодо хімічних, біологічних та технологічних досягнень країни. Особливу увагу в доповіді було приділено зростаючому ядерному арсеналу Піднебесної.

Але згідно з звітом корпорація Rand, Росія та Китай поки що не можуть зрівнятися з військовою потужністю Америки, навіть якщо об'єднають сили.