Про це в інтерв'ю Die Zeit сказав міністр закордонних справ Естонії Свен Міксер.
"Ми вважаємо, що кожна країна повинна вирішувати за себе. То чому б не надати членство Україні і Грузії, коли вони будуть відповідати всім критеріям? А ці критерії дуже вимогливі", - сказав Міксер.
За словами дипломата, Москва хоче "відродити свою велич". Але при цьому вона розуміє цю "велич" не так, як Захід. Для Росії досі йдеться про військову міць і контроль над територіями.
"Безумовно, Володимир Путін розглядає Україну і Грузію, як такі території, яким він не може дозволити зблизитися з Заходом. Коли ми хотіли вступити в ЄС і НАТО, ми були здивовані, що російська сторона дивилася на це як на гру між собою і Вашингтоном. На наше бажання взагалі ніхто не звертав увагу. Росіяни вважали, що американці хочуть нас втягнути в свій табір. Але це було не так! Нас не вітали з широко розкритими обіймамии. Ми повинні були довести, що гідні членства. Так само і тепер. Росія не розглядає Україну і Грузію як суверенні держави. Це не прийнятно", - сказав Міксер.
Нещодавно головнокомандувач сил НАТО в Європі закликав США максимально посилити збройні сили України. Генерал Кертіс Скапаротті зазначив, що США можуть випробувати деякі свої методи в Україні, наприклад, системи раннього оповіщення. При цьому генерал зазначає, що це допоможе Україні протистояти бойовикам, яким допомагає Росія.
Раніше колишній командувач військами НАТО в Європі генерал армії США Філіп Бридлав закликав адміністрацію президента Дональда Трампа посилити військову підтримку України.
За три роки Україна отримала близько трьох мільярдів гривень іноземної військової допомоги. З 2014 року країни світу постачали Україні зброю, техніку, обмундирування і медичне обладнання, необхідні для протидії російській агресії.