У Сполучених Штатах вирішили розглянути можливість надання Грузії великої військової та торговельної допомоги в обмін на припинення антидемократичного дрейфу в бік Росії, який посилився з ухваленням грузинським парламентом «закону про іноагентів», аналогічного російському.
Згідно з умовами законопроекту, який цього тижня буде представлений у Конгресі конгресменом-республіканцем від Південної Кароліни Джо Вілсоном, США розпочнуть переговори з Грузією про відкриття «надійного преференційного торговельного режиму», а також лібералізацію візового режиму – за умови виконання ключових політичних критеріїв, повідомляє POLITICO, яке ознайомилося із законопроєктом Вілсона.
Законопроєкт уповноважує чиновників розробити пакет військової підтримки для Грузії, включаючи «надання обладнання для безпеки та оборони, яке ідеально підходить для територіальної оборони від російської агресії, а також супутні елементи навчання, технічного обслуговування та підтримки операцій».
Передбачається, що ця програма буде активована лише в тому випадку, якщо США підтвердять, що «Грузія продемонструвала значний і стійкий прогрес у відродженні демократії, про що свідчать, як мінімум, чесні і вільні вибори і збалансоване передвиборче середовище».
Конгресмен Вілсон є головою Комісії з безпеки і співробітництва в Європі, незалежної урядової установи США, яка стежить за свободою і демократією на всьому континенті. Його законопроект «MEGOBARI Act» (Акт про мобілізацію та розширення можливостей Грузії для зміцнення підзвітності, стійкості та незалежності) віддзеркалює застереження інших лідерів у Вашингтоні.
Раніше прессекретар Білого дому Карін Жан-П'єр заявила, що якщо «закон про іноземних агентів» буде впроваджений, це «змусить нас фундаментально переоцінити наші відносини з Грузією».
Пізніше генеральний секретар правлячої партії Грузії «Грузинська мрія» й мер Тбілісі Каха Каладзе заявив, що влада у країні не боїться західних санкції й не допустить «українізації Грузії».
Про можливі сценарії розвитку ситуації у Грузії на тлі ухвалення «закону про іноагентів», списаного з російського зразка, пише оглядач відділу міжнародної політики ZN.UA Володимир Кравченко у статті «Куди веде «Грузинська мрія»: до Європи чи Росії?»