Підтримати
Лідери тихоокеанських острівних держав, які є стратегічними союзниками США, все більше занепокоєні затримкою схвалення фінансування в Конгресі в той час, як Китай намагається посилити вплив у регіоні. Про це повідомляє Reuters.
Федеративні Штати Мікронезії, Маршаллові Острови і Палау минулого року погодили нові 20-річні програми фінансування зі Сполученими Штатами, згідно з якими Вашингтон надає економічну допомогу, одночасно отримуючи військовий доступ до стратегічних ділянок Тихого океану, які прагне контролювати Китай.
Але, попри двопартійну підтримку нових програм, відомих як Договори про вільну асоціацію (COFA), у Конгресі досі не схвалено фінансування — при цьому, додаткова сума, яка наразі необхідна, становить відносно невеликі 2,3 мільярда доларів.
Республіканець Джеймс Ріш очолив двопартійну групу з 24 сенаторів, яка підтримала поправку про включення фінансування COFA до додаткового бюджету, але вона не була включена до законопроєкту, узгодженого Сенатом і направленого до Палати представників.
У Конгресі кажуть, що триває робота над пошуком інших шляхів затвердження фінансування, в тому числі, можливо, шляхом включення його до законопроєктів про надзвичайні витрати в березні, але немає жодних гарантій успіху.
Схвалення додаткових витрат затримується в Конгресі через наполягання республіканців на тому, що будь-який пакет міжнародної військової та гуманітарної допомоги повинен також включати заходи з посилення безпеки на кордоні США з Мексикою.
Тим часом, президенти трьох острівних держав неодноразово зверталися до лідерів Конгресу з листами, в яких наголошували на необхідності ухвалення цього законопроєкту.
У спільному листі до лідерів Сенату, вони попередили, що затримка схвалення породила невпевненість серед їхніх народів і призвела до небажаних можливостей для економічної експлуатації з боку конкурентних політичних гравців у Тихоокеанському регіоні.
У листі від 9 лютого президент Палау Суранґел Віппс чітко попередив, що затримка грає на користь Китаю і політикам у його країні, які хочуть прийняти економічні стимули від Пекіна, які спонукатимуть острівну державу розірвати зв'язки з Тайванем та встановити з Китаєм.
Листи від 12 і 13 лютого від президента Маршаллових Островів Гільди Гайн містили подібні застереження.
"З боку КНР були спроби "батога і пряника", спрямовані на зміну наших альянсів, включаючи припинення підтримки Тайваню. Подальше зволікання загрожує підірвати довіру до США і заохотити деяких погодитися на пропозиції КНР", - написала Гайн.
У листах підкреслюється стратегічна важливість острівних держав. Зокрема, в Палау розміщені американські ракети і радари раннього попередження, а на Маршаллових островах - основний полігон для випробувань міжконтинентальних балістичних ракет Штатів.
Адміністрація президента США Джо Байдена неодноразово закликала Конгрес схвалити фінансування країн, з якими підписані Договори про вільну асоціацію, підкреслюючи, що Китай чекає, аби скористатися затримкою.
Раніше повідомлялося, що з 2019 року кількість союзників Тайваню в регіоні скоротилася вдвічі — частина країн встановили дипломатичні зв'язки з Пекіном.
Лідер Китаю Сі Цзіньпін минулого року також зміцнив дипломатичні відносини з рекордною кількістю держав, намагаючись згуртувати країни Глобального Півдня з метою зміни світового порядку, сформованого під керівництвом США.
Згідно з аналізом Bloomberg, Пекін поглибив відносини з 17 державами і територіями, більшість з яких належать до країн, що розвиваються. Таких темпів не спостерігалося протягом першого десятиліття перебування Сі при владі.
У той час як Вашингтон вибудував дипломатичну стратегію, залежну від коаліцій переважно багатих союзників, Пекін робить протилежне — згуртовує країни, що розвиваються і які складають більшість населення світу, використовуючи допомогу, торгівлю та інвестиції.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google